"29" травня 2013 р. м. Київ К-18245/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Бившевої Л.І.,
суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,
секретар судового засідання Ритова В.В.,
за участю:
представників позивача - Виноградської Т.І., Кременецької Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Сузір'я Стрільця»
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2010 року
у справі № 6/510/08
за позовом Приватного підприємства «Сузір'я Стрільця»
до Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва
за участі Прокуратури Миколаївської області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Приватного підприємства «Сузір'я Стрільця» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Миколаєва (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: № 0000172360/3 від 28 серпня 2008 року у повному обсязі, № 0000182370/3 від 28 серпня 2008 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 5346,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 2673,00 грн. (в редакції уточнення позовних вимог від 26 вересня 2008 року за вих. № 91).
Постановою Господарського суду Миколаївської області від 04 грудня 2008 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 28 серпня 2008 року: № 0000172360/3 - у повному обсязі, № 0000182370/3 - в частині зменшення бюджетного відшкодування на 5124,00 грн. та штрафних санкцій на 2562,00 грн.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2010 року постанову Господарського суду Миколаївської області від 04 грудня 2008 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі ПП «Сузір'я Стрільця», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2010 року та залишити в силі постанову Господарського суду Миколаївської області від 04 грудня 2008 року.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва була проведена планова виїзна перевірка ПП «Сузір'я Стрільця» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2006 року по 30 червня 2007 року, за результатами якої складений акт № 1633/23-600/24059297 від 25 грудня 2007 року.
За висновками акта перевірки, позивачем були порушені, зокрема, вимоги: статті 3, пункту 5.10 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 13364,00 грн., у тому числі: за 3 квартали 2006 року - 6405,00 грн., за 2006 рік - 9396,00 грн., за 1 квартал 2007 року - 2595,00 грн., за півріччя 2007 року - 3968,00 грн.; пункту 4.5 статті 4, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на 8904,00 грн., у тому числі: за травень 2006 року - 8646,00 грн., за червень 2006 року - 258,00 грн.
12 січня 2008 року ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000172360/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ПП «Сузір'я Стрільця» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток у розмірі 20046,00 грн., у тому числі: 13364,00 грн. - за основним платежем, 6682,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
12 січня 2008 року ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000182360/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зменшила ПП «Сузір'я Стрільця» суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на 8904,00 грн., у тому числі: за травень 2006 року - 8646,00 грн., за червень 2006 року - 258,00 грн., та застосувала штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4452,00 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувались позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого рішенням ДПА у Миколаївській області від 05 червня 2008 року № 1536/10/25-014 «Про результати розгляду повторної скарги» податкове повідомлення-рішення від 12 січня 2008 року № 0000172360/0 було скасоване в частині донарахування податку на прибуток у сумі 2990,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1495,00 грн., податкове повідомлення-рішення від 12 січня 2008 року № 0000182360/0 було скасоване в частині зменшення суми бюджетного відшкодування в сумі 3299,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1650,00 грн.
28 серпня 2008 року ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000172360/3, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ПП «Сузір'я Стрільця» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток у розмірі 15561,00 грн., у тому числі: 10374,00 грн. - за основним платежем, 5187,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
28 серпня 2008 року ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000182360/3, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зменшила ПП «Сузір'я Стрільця» суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на 5604,00 грн., у тому числі: за травень 2006 року - 5346,00 грн., за червень 2006 року - 258,00 грн., та застосувала штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2802,00 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що положеннями пункту 5.10 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пункту 4.5 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено обов'язок здійснення перерахунку валових витрат та коригування податкового кредиту у випадку зміни компенсації вартості товарів, тоді як податковим органом не доведено у судовому засіданні факту зміни компенсації вартості сільськогосподарської продукції.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що нестягнуті позивачем суми попередньої оплати вартості товару, який не був йому поставлений ТОВ НПТК «Аксонт», ПП «Надар», ПСВП «Нектар», є сумами наданої безповоротної допомоги, з огляду на що ПП «Сузір'я Стрільця» повинне було відкоригувати у відповідному податковому періоді валові витрати на суму такої дебіторської заборгованості та, відповідно, відкоригувати податковий кредит відповідного податкового періоду.
Однак з такими висновками судів колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.
Як вбачається з акту перевірки, підставою для визначення позивачу податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток та зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість і застосування штрафних (фінансових) санкцій, слугували висновки податкового органу про те, що нестягнуті суми здійсненої позивачем попередньої оплати за товари, які обліковуються як дебіторська заборгованість, яка виникла більш, ніж 1095 днів, вважаються наданою позивачем безповоротною фінансовою допомогою, тобто для ПП «Сузір'я Стрільця», яке здійснило попередню оплату за товари, яка набула статусу безповоротної фінансової допомоги, виникає зміна суми компенсації за товари, яка дорівнює « 0», оскільки безповоротна фінансова допомога не передбачає відповідної компенсації.
Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
За визначенням, наведеним у пункті 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Положеннями абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Пунктом 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
Підпунктом 5.2.8 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до складу валових витрат включаються суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку.
Згідно з положеннями пункту 1.25 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) безнадійною є, зокрема, заборгованість, по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності.
При цьому, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) не містить будь-яких обмежень стосовно визнання заборгованості безнадійною залежно від підстав її виникнення (у тому числі у зв'язку зі здійсненням компенсації вартості товарів у порядку передплати).
Разом з цим, суди попереднії інстанції не встановили, чи є заборгованість ТОВ НПТК «Аксонт», ПП «Надар», ПСВП «Нектар» перед позивачем безнадійною заборгованістю у розумінні цього поняття, визначеного у пункті 1.25 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», як така, за якою минув строк позовної давності.
Відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Таким чином, пункт 4.5 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) не передбачає коригування податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість у разі проведення процедур з врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), а тому податковий кредит та податкові зобов'язання з податку на додану вартість у разі проведення процедур з врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості не підлягають коригуванню.
Отже, суд касаційної інстанції не може визнати законними і обґрунтованими судові рішення попередніх інстанцій, оскільки останні ухвалені без повного та всебічного з'ясування обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи те, що суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, а порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, постанова Господарського суду Миколаївської області від 04 грудня 2008 року та постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2010 року підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняте обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, ч. 2, ч. 4 ст. 227, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Приватного підприємства «Сузір'я Стрільця» задовольнити частково.
Постанову Господарського суду Миколаївської області від 04 грудня 2008 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2010 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева
Судді: _____________________ А.М. Лосєв
_____________________ Т.М. Шипуліна