13 червня 2013 року м. Київ К/9991/73627/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів : Черпіцької Л.Т., Васильченко Н.В., Розваляєвої Т.С.
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим на постанову Первомайського районного суду Автономної Республіки Крим від 26.05.2009 та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2010 у справі № 2а-252/09/0115
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим
про соціальний захист дітей війни
Постановою Первомайського районного суду Автономної Республіки Крим від 26.05.2009, позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни з травня 2008 року по квітень 2009 року в розмірі 1178,80 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2010, постанову Первомайського районного суду Автономної Республіки Крим від 26.05.2009, змінено. Викладено резолютивну частину в наступній редакції: зобов'язано Управління Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни з травня 2008 року по квітень 2009 року у розмірі 1178,80 коп. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з постановленими по справі рішеннями судів Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. У касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права скаржник ставить питання про їх скасування, та просить винести нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено та з цим погоджуються сторони, що позивач, відноситься до категорії дітей війни та знаходиться на обліку у відповідача.
Обґрунтовуючи рішення щодо вимог позивача, які стосуються 2006 року, суди першої та апеляційної інстанції правильно зазначили, що відповідно до вимог ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»(3235-15) від 20 грудня 2005 року (із змінами, внесеними 19 січня 2006 року) зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватись поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 році так і не визначив порядку виплати 30% надбавки до пенсії «дітям війни», то суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що вимоги позивача, які стосуються 2006 року, задоволенню не підлягають.
Що стосується позовних вимог за 2007 рік, то судами правильно враховано, що п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007рік», дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», було зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. за №6-рп/2007, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень окремих статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік»(справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів, є обов'язковим до виконання на всій території України. Відповідно до ч.2ст.152 Конституції України закони та інші правові акти, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Суди обґрунтовано встановили, що нарахування виплат за 2007 рік мало були проведено з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.
Приймаючи рішення про задоволення позову за 2008 рік, суди вірно виходили з того, що період нарахування виплат за цей рік має обчислюватись з 22.05.2008 року - з дня ухвалення Конституційним Судом рішення щодо неконституційності п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Щодо позовних вимог за 2009 рік, то суди першої та апеляційної інстанції обгрунтовано виходили с того, що стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" була чинною протягом 2009 року, жодні нормативно-правові акти обмежуючі права осіб щодо нарахування соціальної допомоги, як дитині війни прийняті не були.
Право громадян на отримання державних соціальних гарантій, передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" не може бути обмежене відсутністю певних коштів чи фінансування.
Водночас, суди вірно зазначили про відсутність підстав задоволення позовних вимог за 2007 рік з підстав пропуску строку звернення до суду передбаченого ст.ст. 99, 100 КАС України, оскільки відповідач наполягає на відмові в задоволенні позову з цих підстав.
Що стосується доводів відповідача про те, що поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується «дітей війни»відповідно до ст. 6 Закону, то вони є безпідставними.
Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»рішення щодо призначення, донарахування перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Первомайського районного суду Автономної Республіки Крим від 26.05.2009 змінену постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2010 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: