"06" червня 2013 р. м. Київ К/9991/9745/12
Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: Сіроша М.В.,
суддів: Калашнікової О.В.
Леонтович К.Г.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради,
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У лютому 2011 року ОСОБА_2 звернувся із позовом до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (далі - Департамент) про визнання протиправними дії Департаменту щодо нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 та 2010 роки не в повному обсязі та стягнути заборгованість за даними виплатами у розмірі 7420 грн.
12 квітня 2011 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2012 року, адміністративний позов залишено без розгляду.
ОСОБА_2 звернувся з касаційною скаргою про скасування ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Постановляючи ухвалу про залишення адміністративного позову без розгляду, суди першої та апеляційної інстанцій, посилались на те, що ОСОБА_2 пропустив строк звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що адміністративний позов подано з пропуском строку звернення до суду, встановленого ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, а зазначені ОСОБА_2 причини пропуску даного строку судами попередніх інстанцій визнані не поважними.
Виходячи з вище викладеного, Приморський районний суд м. Одеси та Одеський апеляційний адміністративний суд правомірно залишили адміністративний позов без розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з дотриманням норм процесуального права, правову оцінку обставинам у справі дано вірно, підстав для його скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: