"13" червня 2013 р. м. Київ К/9991/94698/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Пасічник С.С.
Головчук С.В.
Черпака Ю.К.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд скарги Виконавчого комітету Львівської міської ради на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2010р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011р. у справі за позовом Львівського обласного центру зайнятості до Виконавчого комітету Львівської міської ради про стягнення штрафних санкцій,
В березні 2010р. Львівський обласний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Львівської міської ради про стягнення з останнього на користь позивача 120614,73 грн. штрафу.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на той факт, що актом від 08.12.2009р. перевірки дотримання законодавства України про зайнятість населення встановлено недотримання відповідачем приписів ч.5 ст.20 Закону України "Про зайнятість населення" щодо своєчасного подання звіту про заплановане вивільнення працівників й, як наслідок, нараховано йому до сплати штраф в сумі 120614,73грн., який, незважаючи на письмову вимогу позивача, відповідачем добровільно сплачений не був.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2010р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011р., позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача штраф в сумі 120614,73 грн.
Не погоджуючись з прийнятими судами першої та апеляційної інстанцій рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просив рішення судів скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Позивач в письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Львівський обласний центр зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, що діє від імені Фонду та відповідно до Законів України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", «Про зайнятість населення», «Про державну службу», Положення про державну службу зайнятості.
Відповідно до п.п."ф" п.4 Положення про державну службу зайнятості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 24.06.1991р №47, державна служба зайнятості відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, законодавства про зайнятість населення.
Згідно із п.п."л" п.8 зазначеного Положення державна служба зайнятості має право стягувати відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" штрафи з підприємств, установ та організацій усіх форм власності у разі, зокрема, неподання або порушення строків подання державній службі зайнятості письмового повідомлення про наступне вивільнення працівників, як це передбачено п.5 ст.20 Закону України "Про зайнятість населення".
На виконання вищезгаданих положень, посадовими особами інспекції з контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення Львівського обласного центру зайнятості 08.12.2009р. проведено перевірку дотримання вимог чинного законодавства про зайнятість населення Виконавчим комітетом Львівської міської ради, що підтверджується актом від 08.12.2009р. перевірки дотримання законодавства України про зайнятість населення.
Як вказано в акті, під час проведення перевірки з'ясовано, що розпорядженням голови Львівської міської ради від 06.08.2009р. №645-к заступників голів районних адміністрацій Львівської міської ради попереджено про можливе розірвання трудових відносин відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України з 01.10.2009р., а також зобов'язано голів перелічених районних адміністрацій подати відповідну інформацію (за формою №4-ПН) у центр зайнятості.
Відповідно до ч.5 ст.20 Закону України "Про зайнятість населення" при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів. У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.
Розпорядженням міського голови від 30.09.2009р. №833-к ОСОБА_4, заступника голови з гуманітарних та організаційних питань Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, звільнено з роботи 07.10.2009р. відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України.
Розпорядженням міського голови від 30.09.2009р. №831-к відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України звільнено з роботи 08.10.2009р. ОСОБА_5, заступника голови з гуманітарних та організаційних питань Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради.
При цьому, як встановили суди, терміни подання інформації за формою №4-ПН (факт) "Звіт про фактичне вивільнення працівників" були дотримані: звіт про фактичне вивільнення ОСОБА_4 подано до центру зайнятості 12.10.2009р., звіт про фактичне вивільнення ОСОБА_5 подано 16.10.2009р.
Однак інформація за формою №4-ПН (план) "Звіт про заплановане вивільнення працівників" щодо запланованого звільнення ОСОБА_4 подана до центру зайнятості Залізничною районною адміністрацією Львівської міської ради 10.08.2009р., а Личаківською районною адміністрацією Львівської міської ради щодо запланованого звільнення ОСОБА_5 - 14.08.2009р., тобто в обох випадках з пропуском встановленого законом двохмісячного строку, встановленого для подання такої звітності.
Згідно з довідкою Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради №60 від 10.12.2009р. річна заробітна плата гр.ОСОБА_4 становить 59919,97 грн., а відповідно до довідки Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради №Д-50 від 09.12.2009р. річна заробітна плата гр.ОСОБА_5 складає 60694,76 грн.
Вимога Львівського обласного центру зайнятості від 14.12.2009р. №13-4229/1-09 про сплату відповідачем в добровільному порядку упродовж місяця штрафу у розмірі 120614,73грн. залишена останнім без відповіді та задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення.
Враховуючи викладене вище в цій ухвалі, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про доведеність позивачем правомірності своїх дій й, як наслідок, підставно задовольнили позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в сумі 120614,73 грн. за порушення приписів ч.5 ст.20 Закону України "Про зайнятість населення".
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Доводи ж касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору, а тому підстав для скасування ухвалених судами попередніх інстанцій судових рішень колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.220, 2201, 221, 223, 224, 230 КАС України, колегія суддів
Касаційну скаргу Виконавчого комітету Львівської міської ради залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.06.2010р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Судді: Пасічник С.С.
Головчук С.В.
Черпак Ю.К.