"13" травня 2013 р. м. Київ К-30051/10
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державна податкова інспекція у Личаківському районі м. Львова
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.04.2009
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2010
у справі № 2а-6969/08/1370 ( 35310/09/9104)
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Концерн Галнафтогаз»
до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова
про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.04.2009, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2010, позов задоволено. Визнано нечинним рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 05.09.2008 № 0002712380/20356 про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Стягнуто з держбюджету на користь позивача 3,40 грн. судового збору.
ДПІ у Личаківському районі м.Льова подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову повністю.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.
Підставою для застосування до позивача за оспорюваним рішенням податкового органу штрафних (фінансових) санкцій в сумі 104689 грн. відповідно до ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95 за порушення вимог п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320, що полягало у несвоєчасному оприбуткуванні готівкових коштів в повній сумі їх фактичного надходження (20770 грн.) у книзі обліку розрахункових операцій № 1306003666, зареєстрованій 12.12.2007, в якій записи зроблено з 08.12.2007 та підклеєні Z-звіти від вказаної дати.
Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що суди повно встановили обставини та надали їм правову оцінку на підставі норм законодавства, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Відповідно до п. 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Виходячи з того, що законодавством під «оприбуткуванням готівки» у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО розуміється своєчасне (у день одержання готівкових коштів) здійснення обліку таких коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО та з огляду на встановлену обставину щодо здійснення позивачем такого обліку у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО у день надходження коштів - 08.12.2007, суди дійшли правильного висновку про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій відповідно до ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95.
Таке порушення як використання незареєстрованої книги обліку розрахункових операцій, за яке п. 3 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР передбачена відповідальність, не є тотожним порушенню, яке полягає у неоприбуткуванні готівки та за яке передбачена відповідальність ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95.
Підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається.
Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.04.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2010 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
Судді Л.В. Ланченко
О.М. Нечитайло