"06" червня 2013 р. м. Київ К/9991/59759/11
Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого судді: Сіроша М.В.,
Суддів: Калашнікової О.В.,
Леонтович К.Г.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 8 листопада 2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області,
про визнання дій неправомірними, -
У жовтні 2010 року ОСОБА_2 звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУПФУ) про зобов'язання ГУПФУ включити до складу грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія, надбавку у розмірі 15% від посадового окладу у зв'язку з доступом до державної таємниці у розмірі 15% від посадового окладу та провести відповідний перерахунок пенсії з 1.01.2010 року з урахуванням цієї надбавки.
8 листопада 2010 року постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2011 року, позов задоволено частково.
Зобов'язано ГУПФУ здійснити перерахунок виплаченої ОСОБА_2 у період з 1.01.2010 року до 8.11.2010 року пенсії з урахуванням його права для отримання надбавки, у розмірі 15% від посадового окладу, за диспут до державної таємниці, відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» та виплатити різницю між розрахованою та фактично виплаченою сумами.
ГУПФУ звернулося із касаційною скаргою з вимогою скасування постанови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій і вбачається із матеріалів адміністративної справи, ОСОБА_2 є пенсіонером та отримує пенсію з інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Довідкою Дніпропетровського обласного військового комісаріату підтверджено, що ОСОБА_2 за час роботи мав доступ до державної таємниці. Однак до складу грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія, надбавка за роботу з таємними документами в розмірі 15% не була врахована.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, обчислюється з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугою років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах встановлених законом.
Судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлено, що за період з 1.01.2008 року до 31.12.2009 року ОСОБА_2 отримав недоплачену суму пенсії, однак в подальшому ГУПФУ відмовилося проводити виплату пенсії із розрахунку, в який включено 15% за доступ до державної таємниці.
Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що ГУПФУ неправомірно відмовило ОСОБА_2 у виплаті пенсії із врахуванням 15% надбавки за доступ до державної таємниці.
Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам у справі дано вірно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Керуючись ст., ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 8 листопада 2010 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: