"04" червня 2013 р. м. Київ К-42839/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Блажівської Н.Є.
Голубєвої Г.К.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим
на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13 липня 2010 року
та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року
у справі № 2а-6491/10/10/0170
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Кримелектромашторг»
до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим
про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13 липня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року, позов Відкритого акціонерного товариства «Кримелектромашторг» (позивач) до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (відповідач) задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення № 0007902303 від 06 травня 2010 року про застосування (штрафних) фінансових санкцій. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Кримелектромашторг» судові витрати в розмірі 3,40 грн.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В поданій касаційній скарзі, ДПІ у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13 липня 2010 року, ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами Державної податкової адміністрації у Автономній Республіці Крим проведено перевірку відділу реалізації, що належить позивачу, з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт № 003700 від 21 квітня 2010 року.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 0007902303 від 06 травня 2010 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 24 986,00 грн.
Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, (далі - Положення) у зв'язку з нездійсненням обліку готівкових коштів в розмірі 4 997,20 грн. у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскального звітного чека реєстратора розрахункових операцій № 0734 за 20 квітня 2010 року шляхом внесення відповідного запису до книги обліку розрахункових операцій.
Задовольняючи позов повністю, суди попередніх інстанцій виходили з того, що невнесення позивачем відповідного запису до книги обліку розрахункових операцій свідчить про порушення ним порядку ведення книги обліку розрахункових операцій, однак не може бути кваліфіковано як неоприбуткування готівки в касі підприємства.
Проте, з таким висновком погодитись не можна, зважаючи на таке.
Згідно з пунктом 1.2 глави 1 Положення оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій; книга обліку розрахункових операцій - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
Відповідно до пункту 2.6 глави 2 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки).
Виходячи із системного аналізу норм Положення вбачається, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій.
Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлено відповідальність статтею 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
Згідно із статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
При цьому відповідно до частини 2 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним вважається рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, порушення судами норм матеріального права є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим задовольнити.
Скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13 липня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року.
Прийняти у справі нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Блажівська Н.Є.
Голубєва Г.К.