11 червня 2013 року Справа № 13/5005/8624/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Демидової А.М.,
суддів:Коваленко С.С., Шевчук С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Дніпро" (відповідач)
на рішення та постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2012 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.03.2013 р.
у справі№ 13/5005/8624/2012 господарського суду Дніпропетровської області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Дніпро"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Метпром" (третя особа-1); 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Контакт" (третя особа-2)
прозвернення стягнення на предмет іпотеки,
за участю представників:
від позивачаБересток О.В.
від відповідачане з'явились
від третьої особи-1Бедлецька С.О.
від третьої особи-2не з'явились
У жовтні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" (далі - ПАТ "Банк Кредит Дніпро") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Дніпро" (далі - ТОВ "Форвард Дніпро") та з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 25.12.2012 р. просило суд: в рахунок часткового (в сумі 10 005 452,00 грн.) погашення заборгованості третьої особи-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Метпром" (далі - ТОВ "Метпром") перед позивачем за договором про надання кредитної лінії № 060807-Л від 06.08.2007 р. у сумі 2 600 309,98 дол. США (еквівалент 20 784 277,67 грн.), звернути стягнення на нерухоме майно відповідача, а саме: нежитлові приміщення у житловому будинку літ. А-5, 6 за адресою - м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, буд. 113, реєстровий номер об'єкта у реєстрі прав власності 6477712, вартістю 7 787 000,00 грн., які складаються з а-1 - прибудова на першому поверсі приміщення № 92 поз. 1-5 загальною площею 321,8 кв.м, у підвалі приміщення VІІ поз. 1-23 загальною площею 3,8 кв.м, ґанки а, а2, що виступає предметом іпотеки за договором іпотеки № 060807-І, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.С., зареєстрованим у реєстрі за № 3089, шляхом набуття у власність позивачем зазначеного майна; визнати право власності позивача на вказані нежитлові приміщення; зобов'язати відповідача надати доступ Комунальному підприємству "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради (далі - КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації") для проведення технічної інвентаризації вказаних нежитлових приміщень.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2012 р. у справі № 13/5005/8624/2012 (суддя Первушин Ю.Ю.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.03.2013 р. (колегія суддів у складі: Науменко І.М. - головуючий, Павловський П.П., Швець В.В.), позов задоволено частково; в рахунок часткового (в сумі 10 005 452,00 грн.) погашення заборгованості ТОВ "Метпром" перед ПАТ "Банк Кредит Дніпро" за договором про надання кредитної лінії № 060807-Л від 06.08.2007 р. у cyмi 2 600 309,98 дол. США (еквівалент 20 784 277,67 грн.) звернуто стягнення на нерухоме майно ТОВ "Форвард Дніпро", а саме: нежитлові приміщення в житловому будинку літ. А-5, 6, за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, буд. 113, реєстровий номер об'єкта у реєстрі прав власності 6477712, вартістю 10 005 452,00 грн., які складаються з: а-1 - прибудова на першому поверсі приміщення № 92 поз. 1-15 загальною площею 321,8 кв.м, у підвалі приміщення VII поз. 1-23 загальною площею 268,5 кв.м, сходова клітина поз. І-1 площею 3,8 кв.м, ґанки а, а2, що виступає предметом іпотеки за договором іпотеки № 060807-I, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.М., зареєстрованим в реєстрі за № 3089, шляхом набуття у власність ПАТ "Банк Кредит Дніпро" зазначеного майна; визнано за ПАТ "Банк Кредит Дніпро" право власності на вказані нежитлові приміщення; в решті позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2012 р. та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.03.2013 р. у справі № 13/5005/8624/2012, ТОВ "Форвард Дніпро" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить суд скасувати вказані судові акти та відмовити ПАТ "Банк Кредит Дніпро" в задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані судові акти прийняті з порушенням норм матеріального (ст.ст. 16, 328, 346, ч. 1 ст. 657 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 23, 33, 35, 36, 37, 39 Закону України "Про іпотеку") та процесуального права (ст.ст. 42, 43, 22, 33, 34, 36, 41, 57, 63, 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)).
Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.05.2013 р. колегією суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий, Волік І.М., Шевчук С.Р. прийнято касаційну скаргу ТОВ "Форвард Дніпро" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 28.05.2013 р. о 10 год. 05 хв.
27.05.2013 р. до Вищого господарського суду України надійшли письмові пояснення ТОВ "Метпром" по справі № 13/5005/8624/2012.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.05.2013 р. розгляд касаційної скарги ТОВ "Форвард Дніпро" відкладено на 11.06.2013 р. о 10 год. 25 хв.
28.05.2013 р. до Вищого господарського суду України надійшов відзив ПАТ "Банк Кредит Дніпро" на касаційну скаргу, у якому позивач просить суд залишити оскаржувані судові акти у справі № 13/5005/8624/2012 без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 06.06.2013 р. № 02-05/515 для розгляду справи № 13/5005/8624/2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Демидова А.М. (доповідач), судді: Коваленко С.С., Шевчук С.Р.
11.06.2013 р., до початку судового засідання, через канцелярію Вищого господарського суду України надійшли письмові пояснення ТОВ "Метпром" по справі № 13/5005/8624/2012.
Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач (скаржник), та третя особа-2 не скористалися передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією.
Заслухавши представників позивача та третьої особи-1, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
За приписами ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотекою є вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно зі ст. 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.
У разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки (ст. 23 Закону України "Про іпотеку").
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Частинами першою та третьою статті 36 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст. 37 цього Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Отже, передбачений вищевказаною нормою договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, повинні відповідати загальним положенням про договір, установленим розділом II книги п'ятої ЦК України. При дотриманні цих умов іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки з дотриманням умов звернення стягнення та порядку реалізації, передбачених Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень".
Таким чином, у разі встановлення такого способу звернення стягнення у договорі іпотекодержатель на підставі ч. 2 ст. 16 ЦК України має право вимагати застосування його судом. (Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 26.12.2011 р. у справі № 4/1).
При прийнятті оскаржуваних судових рішень місцевий та апеляційний господарські суди, керуючись, зокрема, приписами ч. 2 ст. 124 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 16, 204, 346 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 7, 23, 33, 35-37 Закону України "Про іпотеку", на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надано необхідну правову оцінку, дослідивши умови договору про надання кредитної лінії № 060807-Л від 06.08.2007 р., укладеного між Закритим акціонерним товариством комерційним банком "Кредит-Дніпро", правонаступником якого є ПАТ "Банк Кредит Дніпро" (Банк), та ТОВ "Метпром" (Позичальник) (далі - Кредитний договір), договору іпотеки № 060807-І від 06.08.2007 р., укладеного між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю "Контакт" (далі - ТОВ "Контакт") (далі - Договір іпотеки) з метою забезпечення належного виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором, встановивши, що Позичальником за Кредитним договором отримано кредитних коштів на суму 5 570 164,24 дол. США, що підтверджується наявними у матеріалах справи меморіальними ордерами, а повернуто ним кредитні кошти лише частково, у розмірі 2 969 854,26 дол. США, у зв'язку з чим станом на 11.09.2012 р. утворилась заборгованість Позичальника перед Банком за Кредитним договором у розмірі 2 600 309,98 дол. США, встановивши, що відповідно до п. 1.3 Договору іпотеки предметом іпотеки є нежитлові приміщення в житловому будинку літ. А-5, 6 що складаються з: а-1 - прибудова на першому поверсі приміщення № 92 поз. 1-15 загальною площею 321,8 кв.м, у підвалі приміщення VII поз. 1-23 загальною площею 268,5 кв.м, сходова клітина поз. I-1 площею 3,8 кв.м, ґанки а, а2, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, буд. 113, а також, що предмет іпотеки забезпечує вимоги Банку щодо повного та своєчасного виконання Боржником (ТОВ "Метпром") кожного i вcix його зобов'язань за Кредитним договором у такому poзмірi, у такій валюті, у такий строк i в такому порядку, як встановлено в Кредитному договорі з усіма змінами i доповненнями до нього, встановивши на підставі наявних у матеріалах справи документів (у тому числі інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно з описом послідовності відчуження спірного майна, надісланої КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" на адресу суду листом № 14893 від 02.11.2012 р., а також судових рішень у господарській справі № КЗО/6-09 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини нежитлового приміщення від 29.07.2004 р., укладеного між ТОВ "Едем-Юг" і ТОВ "Контакт", та повернення у власність ТОВ "Едем-Юг" нежитлових приміщень, розташованих у м. Дніпропетровську по пр. К. Маркса, 113, та у цивільній справі про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 02.03.2009 р., укладеного між ТОВ "Едем-Юг" та Середою О.О., та визнання за Середою О.О. права власності на спірне нерухоме майно), та з урахуванням положень ст. 23 Закону України "Про іпотеку", що ТОВ "Форвард Дніпро" несе всі права та обов'язки Іпотекодавця спірного нерухомого майна, встановивши, що відповідно до п. 6.2 Договору іпотеки при зверненні стягнення на предмет іпотеки Іпотекодержатель має право, зокрема, вступити у право власності на предмет іпотеки, при цьому згідно з п. 6.3 Договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за вибором Іпотекодержателя в тому числі на рішення суду, дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для звернення стягнення на майно, що належить ТОВ "Форвард Дніпро" та знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, буд. 113, вартістю 10 005 452,00 грн., шляхом набуття у власність ПАТ "Банк Кредит Дніпро" нежитлових приміщень.
У свою чергу, щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача надати доступ КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" для проведення технічної інвентаризації нежитлових приміщень, право власності на які є предметом судового розгляду, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов обґрунтованого висновку про передчасність таких вимог, оскільки не відбулося події, яка б вказувала на порушення прав позивача з боку відповідача при проведені інвентаризації нерухомого майна, та правомірно відмовив у цій частині позовних вимог.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
На підставі встановлених фактичних обставин місцевим господарським судом правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, та правомірно задоволено частково позов.
У свою чергу, висновки апеляційного господарського суду ґрунтуються на доказах, наведених у постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України.
Твердження оскаржувача про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард Дніпро" залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.03.2013 р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2012 р. у справі № 13/5005/8624/2012 залишити без змін.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді С.С. Коваленко
С.Р. Шевчук