13 червня 2013 року Справа № 2-27/2473.1-2009
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддяХодаківська І.П.,
суддіДанилова Т.Б., Яценко О.В.
перевіривши матеріали касаційної скаргиФізичної особи - підприємця ОСОБА_4
на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 11.04.2013 року
у справі№ 2-27/2473.1-2009
господарського судуАвтономної Республіки Крим
за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_4
до1. Донської сільської ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим, 2. Управлення Державної казначейської служби України у Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим
простягнення 159 179, 81 грн.
за зустрічним позовомДонської сільської ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим
доФізичної особи - підприємця ОСОБА_4
про розірвання договору концесії та повернення майна
за заявоюФізичної особи - підприємця ОСОБА_4
проперегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.02.-03.03.2010 року
в судове засідання представники сторін не з'явились
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_4) подав до господарського суду Автономної Республіки Крим заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.02.2010 року у справі №2-27/2473.1-2009.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.02.2013 року у задоволенні заяви ФОП ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.02.-03.03.2010 року у справі № 2-27/2473.1-2009 відмовлено. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.02.-03.03.2010 року у справі № 2 -27/2473.1-2009 залишено без змін.
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, ФОП ОСОБА_4, звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду від 28.02.2013 року скасувати та направити справу до господарського суду Автономної Республіки Крим для перегляду за нововиявленими обставинами вищевказаного рішення в частині зустрічного позову.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.04.2013 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_4 залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.02.2013 року у справі № 2-27/2473.1-2009 - без змін.
Не погоджуючись з вказаними судовими актами, ФОП ОСОБА_4, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.03.2013 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.04.2013 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ФОП ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.02-03.03.2010 року, аргументуючи порушенням норм права, зокрема, ст. ст. 182, 329, 334 Господарського кодексу України, ст. 112 Господарського процесуального кодексу України.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.02.-03.03.2010 у справі № 2-27/2473.1-2009 (5002-22/5513.2-2011), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.04.2010 року визнано недійсним договір б/н від 10.01.2004 року про надання послуг з водопостачання та водовідведення, укладений між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 та Донською сільською радою. У задоволенні первісного позову відмовлено у повному обсязі. Зустрічний позов задоволено частково: розірвано концесійний договір від 26.06.2003 року, укладений між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 та Донською сільською радою, в частині зобов'язання суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 повернути на користь Донської сільської ради майно, отримане за договором від 26.06.2003 року відповідно до додатків та додаткових угод, позов залишено без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_4 мотивує заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відсутністю державної реєстрації права власності Донської сільської ради на об'єкти нерухомості та фальсифікацією Донською сільською радою акта прийому-передачі водопроводів на баланс ради від 01.01.2001 року. Крім того, заявник посилається на постанову старшого слідчого Слідчого відділу районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим від 23.12.2008 року про припинення кримінальної справи.
Статтею 112 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.
Так, необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Слід також зазначити, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.
Крім того, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що заявник посилається на встановлення факту відсутності реєстрації права власності Донської сільської ради на водовод Кленівка-Новоадріївка, будівлю бані в с. Верхнєкурганне та будівлі гуртожитку в АДРЕСА_1, що були передані ФОП ОСОБА_4 за договором концесії та зазначає, що не заперечує проти факту приналежності об'єктів, переданих за договором концесії, Донській сільській раді, але звертає увагу на відсутність у Ради правовстановлюючих документів на ці об'єкти.
Згідно ст. 329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.
За таких обставин висновки судів попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про неприйняття в якості нововиявленої обставини факту відсутності документально оформленого права власності Донської сільської ради на вищезазначені об'єкти нерухомості, оскільки зазначена обставина не може вплинути на законність та обґрунтованість прийнятого судового рішення, а також не спростовує факти, які було покладено в основу цього судового рішення з огляду на й на те, що відсутність реєстрації права власності не спростовує правомірності отримання майна у власність.
За таких обставин, підстава - відсутність документально оформленого права власності Донської сільської ради на об'єкти нерухомості, передані за договором концесії, на яку посилається заявник, в порядку ст. 112 ГПК України, не може вважатись нововиявленою, оскільки не впливає на оцінку правовідносин сторін, тобто не має суттєвого значення для вирішення даного спору.
Обґрунтованим є висновок судів попередніх інстанцій про безпідставність посилань заявника на постанову старшого слідчого Слідчого відділу районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим від 23.12.2008 року про закриття кримінальної справи з огляду на те, що вказана постанова оцінювалась судом при розгляді попередньої заяви ФОП ОСОБА_4 від 24.04.2012 про перегляд рішення господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-27/2473.1-2009 від 16.02-03.03.2010 року за нововиявленими обставинами.
Згідно з ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про необґрунтованість наведених заявником нововиявлених обставин, які були підставою для перегляду рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.02.2010 у справі № 2-27/2473.1-2009 (5002-22/5513.2-2011) в порядку статті 112 ГПК України.
Крім того, доводи скаржника стосовно порушення норм процесуального права при ухвалені постанови апеляційного господарського суду, у зв'язку з тим, що оскаржуваний судовий прийнято незаконним складом колегії суддів є необґрунтованим з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_4 прийнято до апеляційного провадження колегією суддів у складі: головуючий - Дмитрієв В.Є., судді - Борисової Ю.В., Волкова К.В. (а.с. 46,47 т. 10).
Розпорядження секретаря судової палати Видашенко Т.С. від 04.04.2013 року № 2-27/2473.1-2009, на підставі ст. 21 ГПК України та п. п. 3.1.6., 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду та рішення зборів Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.08.2012 року, у зв'язку з хворобою судді Дмитрієва В.Є. замінено останнього на суддю Голика В.С. (а.с. 65 т. 10).
Ухвалою апеляційного господарського суду від 04.04.2013 року, у складі колегії суддів: головуючи - Голик В.С., судді - Борисова Ю.В., Волков К.В., розгляд апеляційної скарги, на підставі ст. 77 ГПК України відкладено до 11.04.2013 року (а.с. 69, 70 т. 10).
Розпорядження в.о. секретаря судової палати Борисовою Ю.В. від 11.04.2013 року № 2-27/2473.1-2009, на підставі ст. 21 ГПК України та п. п. 3.1.6., 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду та рішення зборів Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.08.2012 року, у зв'язку з відпусткою судді Голика В.С. замінено останнього на суддю Дмитрієва В.Є. (а.с. 71 т. 10).
11.04.2013 року Севастопольським апеляційним господарським судом прийнято оскаржувану постанову у складі колегії суддів: головуючий - Дмитрієв В.Є., судді - Борисова Ю.В., Волков К.В. (а.с. 80 - 84 т. 10)
З матеріалів справи вбачається, що при попередньому перегляді заяви ФОП ОСОБА_4 в апеляційному порядку постанову від 25.09.2012 року Севастопольського апеляційного господарського суду було прийнято у складі колегії суддів: головуючий - Сотула В.В., суддів - Голик В.С., Черткова І.В. (а.с. 58 - 65 т 9.)
Отже, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що до складу колегії суддів, якою прийнято оскаржувану постанову не входили судді, які попередньо переглядали заяву ФОП ОСОБА_4 про перегляд рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.02.2010 у справі № 2-27/2473.1-2009 (5002-22/5513.2-2011) за нововиявленими обставинами, а тому оскаржуваний судовий акт прийнято колегіє суддів сформованою в порядку передбаченому ст. 21 ГПК України.
Всі інші доводи скаржника не спростовують висновків суддів попередніх інстанцій та зводяться до переоцінки доказів, яким вже було надано оцінку місцевим та апеляційним господарськими судами
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарського суду, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 112, 114, п. 1 ст. 1119, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 року у справі № 2-27/2473.1-2009 залишити без задоволення.
2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 року у справі № 2-27/2473.1-2009 залишити без змін.
Головуючий суддяІ.П. Ходаківська
СуддіТ.Б. Данилова
О.В. Яценко