13 червня 2013 року Справа № 21/074-11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - суддіДерепи В.І.,
суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Палія В.В.
розглянувши у відкритому судо-вому засіданні касаційну скаргуДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.04.13
у справі№21/074-11
господарського судуКиївської області
за позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
доКомунального підприємства Київської обласної ради "Кагарликтепломережа"
простягнення суми
за участю представників від:
позивачаНестерчук А.В. (дов. від 14.12.12)
відповідачаПільчевський А.Є. (дов. від 25.07.12)
КП "Кагарликтепломережа" звернулось до господарського суду Київської області із заявою про визнання наказу господарського суду Київської області від 22.07.11 у справі таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з останнього 7956,32 грн. пені, 4014,76 грн. 3% річних та 11924,58 грн. інфляційних втрат, оскільки вказані зобов'язання є списаними в порядку, встановленому Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".
Ухвалою господарського суду Київської області від 27.11.12 (суддя Ярема В.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.13 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Яковлєва М.Л., суддів: Авдеєва П.В., Куксова В.В.), заяву відповідача задоволено та визнано таким, що не підлягає виконанню наказ про примусове виконання рішення господарського суду Київської області від 22.07.11 у справі № 21/074-11 в частині стягнення з Комунального підприємства Київської обласної ради "Кагарликтепломережа" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 7956,32 грн. пені, 4014,76 грн. 3% річних та 11924,58 грн. інфляційних втрат. Судові акти мотивовані тим, що пеня, 3% річних та інфляційні підлягають списанню відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".
Не погоджуючись з судовими актами у справі, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, в задоволенні заяви відмовити, посилаючись на те, що для списання заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, по якій відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, передбачена спеціальна процедура - підписання відповідних договорів між учасниками процедури списання, а тому є безпідставним списання боржником заборгованості зі штрафних та фінансових санкцій на підставі протоколу комісії з питань списання заборгованості.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, правовідносини сторін виникли з договору поставки природного газу № 06/09-1127 ТЕ-17 від 23.09.09. ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на виконання умов вищевказаного договору поставки природного газу поставила відповідачу природний газ за період з жовтня 2009 року по квітень 2010 року. Відповідач, в свою чергу, провів розрахунок за отримані послуги частково, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість в сумі 103673,52 грн. основного боргу, а штрафні санкції нараховані за період з 13.11.10 по 12.05.11.
Наказом директора комунального підприємства Київської обласної ради "Кагарликтепломережа" на виконання вимог Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12.05.11 №3319-УІ та постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.11 № 894 створено комісію з питань списання заборгованості за спожитий природний газ та заборгованості з пені, штрафних та фінансових санкцій. За результатами засідання комісії заявника з питань списання заборгованості за спожитий природний газ складено протокол від 06.12.11, згідно якого вирішено, списати заборгованість з пені, штрафних та фінансових санкцій у сумі 23895,66 грн. по договору поставки № 06/09-1127 ТЕ-17 від 23.09.09.
З урахуванням вищевикладеного, суди заяву відповідача про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, задовольнили частково з посиланням на те, що заборгованість є списаною. Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками з огляду на наступне.
Пунктами 2, 4 ст. 117 ГПК України передбачено, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню. У разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Згідно зі статтею 605 ЦК України, зобов'язання, зокрема, припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків.
Відповідно до п.п. 2.1 і 2.2 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" № 3319-VI від 12.05.11, підлягає списанню заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (3% річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 01.01.97 по 01.01.11, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом (04.06.11). Пунктом 2.5. вказаного Закону передбачено, що списання заборгованості здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.11 № 894 затверджено Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію. Даний порядок визначає механізм списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, зокрема зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані на заборгованість за природний газ, відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".
Пунктом 6 Порядку передбачено, що для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника, як голова комісії, та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.
Господарськими судами при винесенні оскаржуваної ухвали правомірно встановлено, що визначений порядок списання заборгованості за природний газ відповідачем дотримано, а інфляційні втрати, 3% річних та пеня є списаними, відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".
Доводи позивача про те, що заборгованість з штрафних та фінансових санкцій, може бути списана лише на підставі відповідних договорів, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України №894 від 08.08.11 „Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" заборгованість зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3% річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий газ, спожитий ними у період з 1.01.97 по 1.01.11, щодо стягнення яких розпочата процедура судового врегулювання спору і відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, визначається у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України.
Таким чином, пунктом 7 вищевказаної постанови встановлено не порядок списання заборгованості, а спосіб визначення розміру заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій на підставі договорів про поставку природного газу. Доводи скаржника про обов'язковість укладення договору про списання заборгованості у зв'язку з прямою вказівкою закону, є неспроможними оскільки законом такої вказівки не передбачено, а встановлено лише визначення заборгованості у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України (таким договором є договір на поставку газу).
Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.04.13 у справі №21/074-11 залишити без змін.
Головуючий - суддя В. І. Дерепа
Судді Б. М. Грек
В. В. Палій