печерський районний суд міста києва
Справа № 2-3766/12
Категорія 54
10 червня 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді Соколова О.М.,
при секретарі: Нагібіній Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Укртелеком» про захист прав споживачів, -
У листопаді 2011 року ОСОБА_1 звернулася до Печерського районного суду м. Києва із вищевказаним позовом до публічного акціонерного товариства «Укртелеком», в якому просить зобов'язати останнє провести перерахунок плати за телекомунікаційні послуги надані позивачу за договором про надання телекомунікаційних послуг № 4401543653 від 25 лютого 2012 року з виключенням із рахунку наданих послуг за вересень 2012 року: «Послуги 703-4» наданої 22 вересня 2012 року на загальну суму 6410 грн. та «Аудіотекс-107» наданої 22 вересня 2012 року на загальну суму 577 грн. 50 коп. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 25 лютого 2012 року між нею та публічним акціонерним товариством «Укртелеком» було укладено договір про надання телекомунікаційних послуг № 4401543653. У проміжок часу між 01 та 06 годинною ранку 22 вересня 2012 року публічним акціонерним товариством «Укртелеком» було зафіксовано використання послуг: «Послуга 703-4» та «Аудіотекс-107» по телефонному номеру абонента ОСОБА_1 та включено вартість цих послуг до рахунку на сплату за надані телекомунікаційні послуги. Разом з цим, позивачка у вказаний період часу знаходилася у поїзді повертаючись з закордонної поїздки і фізично не могла використати вищевказані послуги, а тому вважає нарахування за ці послуги безпідставним і необґрунтованим та просить задовольнити позов в заявлений нею спосіб.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 позов з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити.
Представник публічного акціонерного товариства «Укртелеком» проти позову заперечила просила відмовити у його задоволенні. В обґрунтування доводів зазначила, що по телефонному номеру абонента ОСОБА_1 було дійсно зафіксовано використання послуги «Послуга 703-4» та «Аудіотекс-107», при виході фахівців публічного акціонерного товариства «Укртелеком» за місцем проживання ОСОБА_1 слідів несанкціонованого підключення до мережі електрозв'язку не виявлено. Крім того, посилалася на те, що між публічним акціонерним товариством «Укртелеком» та Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в м. Києві укладено договір про оперативне реагування по охороні розподільчих телефонних шаф № 129-Доб/2010/К/172-08 від 01 березня2010 року, за умовами якого, Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в м. Києві взяло на себе зобов'язання забезпечувати негайний виїзд при спрацюванні охоронної сигналізації за місцезнаходженням об'єкту для перевірки отриманої інформації.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити., з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено та не заперечувалося сторонами, що 25 лютого 2012 року між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством «Укртелеком» було укладено договір про надання телекомунікаційних послуг № 4401543653 (а.с.6-11). Згідно додатку № 1 до вказаного договору ОСОБА_1 було обрано категорію АВН « 1», до складу якої входять місцевий зв'язок, міжміський зв'язок, міжнародний зв'язок 0-10, 0-800, 0-900 (Аудіотекс) 0-700 (а.с.12,13, 49). 22 вересня 2012 року публічним акціонерним товариством «Укртелеком» було зафіксовано використання послуги «Аудіотекс» по абонентському номеру, який належить ОСОБА_1 та виставлено рахунок на сплату за наданні телекомунікаційні послуги із врахуванням послуги «Аудіотекс» в розмірі 8555 грн. 76 коп. (а.с. 16). Факт використання послуги «Аудіотекс» по абонентському номеру, який належить ОСОБА_1 підтверджується листом товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінформ» (а.с.52) та листом товариства з обмеженою відповідальністю «С_В_Р» з деталізацією дзвінків по абоненту та розшифровкою по місцевим розмовам та по міжміським переговорам (а.с. 53-56).
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про телекомунікації» споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.
Як вбачається з пп.6 п. 39 розділу «Права, обов'язки та відповідальність споживачів» Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг затверджених Постановою КМУ від 11 квітня 2012 р. № 295 споживачі зобов'язані виконувати умови договору, в тому числі своєчасно оплачувати отримані послуги.
Відповідно до пп. 3. 4.2. п. 3.4. договору про надання телекомунікаційних послуг № 4401543653 від 25 лютого 2012 року (а.с. 8) абонент зобов'язаний своєчасно оплачувати отримані послуги в повному обсязі.
Зі змісту. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Дійсно, як вбачається з матеріалів справи (а.с. 164) ОСОБА_1 в період часу з 15 вересня 2012 року по 21 вересня 2012 року перебувала в туристичній поїздці організованої приватним підприємством «Татур». Вказане підтверджується і поясненнями свідка ОСОБА_3 наданими в судовому засіданні яке відбулося 17 квітня 2013 року. Відповідно до проїзного квітка (а.с. 5) в період часу з 23 год. 20 хв. 21 вересня 2012 року по 07 год. 22 хв. 22 вересня 2012 року перебувала в поїзді, який слідував за маршрутом «Львів-Київ».
Разом з цим, в судовому засіданні встановлено, що в квартирі ОСОБА_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 в період перебування позивача у туристичній поїздці і до 22 січня 2013 року був зареєстрований її брат ОСОБА_4 (а.с. 166).
Згідно пояснень свідка ОСОБА_5 наданих останнім в судовому засіданні 06 березня 2013 року, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 в ніч з 21 вересня 2012 року на 22 вересня 2012 року ні на сходовому майданчику, ні в квартирі яка належить ОСОБА_1 сторонніх шумів не відбувалося.
Як вбачається з пояснень фахівців ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 при обстеженні абонентських ліній сторонніх підключень до неї, виявлено не було.
Відповідно до листа Шевченківського районного управління внутрішніх справ м. Києва від 13 лютого 2013 року № 59/42138 наданого у відповідь на запит Печерського районного суду м. Києва суду, факту несанкціонованого підключення до мережі зв'язку публічного акціонерного товариства «Укртелеком» за телефонним номером НОМЕР_1, який належить громадянці ОСОБА_1 на даний час не встановлено (а.с. 82).
Доводи ОСОБА_1 про те, що в її квартирі ніхто не мешкав під час її подорожі з посиланням на довідку форми № 3 від 23 січня 2013 року (а.с.70), а також на акт на предмет проживання від 26 квітня 2013 року, які видані позивачу комунальним підприємством по утриманню та експлуатації житлового господарства «Печерська Брама» Печерської районної у м. Києві ради, судом не приймаються, оскільки надання спірної послуги відбулося в ніч з 21 вересня 2012 року на 22 вересня 2012 року, а документи складені станом на 23 січня 2013 року та на 26 квітня 2013 року і не можуть бути доказом, який виключає проживання у квартирі позивача в період її перебування у туристичній поїздці і до 22 січня 2013 року її брата ОСОБА_4.
Не можуть бути прийняти судом і доводи ОСОБА_1 про несанкціоноване підключення до її абонентського номеру невстановлених осіб, оскільки сам факт звернення позивача до правоохоронних органів не є таким доказом.
Частинами 1 та 2 ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, на підтвердження несанкціонованого втручання до абонентської лінії позивача, на підтвердження порушення публічним акціонерним товариством «Укртелеком» прав позивача я к споживача телекомунікаційних послуг, а також на підтвердження факту не проживання в квартирі позивача інших осіб під час її перебування в туристичній поїздці ОСОБА_1 не надано.
За наведених обставин, суд вважає, що публічне акціонерне товариство «Укртелеком» під час надання послуг діяло в межах норм чинного законодавства і не порушувало прав ОСОБА_1 як споживача, а тому у задоволенні позову останньої слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 8, 10, 57, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 223, 224-233 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Укртелеком» про захист прав споживачів - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя О.М. Соколов