Справа: № 826/3968/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Катющенко В. П. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.
Іменем України
11 червня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Грищенко Т.М.,
суддів Лічевецького І. О., Мацедонської В.Е.,
при секретарі Киш С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Казенного підприємства «Кіровгеологія» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2013 року по справі за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва до Казенного підприємства «Кіровгеологія» в особі Центральної геолого-пошукової експедиції про стягнення заборгованості, -
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2013 року (в порядку скороченого провадження) адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва до Казенного підприємства «Кіровгеологія» в особі Центральної геолого-пошукової експедиції про стягнення заборгованості задоволено: стягнуто з Казеного підприємства «Кіровгеологія» в особі Центральної геолого-пошукової експедиції казеного підприємства «Кіровгеологія» (код ЄДРПОУ 14308279) суму заборгованості по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 118 628,34 грн. (сто вісімнадцять тисяч шістсот двадцять вісім грн. 34 коп.) на користь Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Позивачем до суду були подані заперечення, відповідно до яких останній просить суд відмовити позивачу в задоволенні апеляційної скарги, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясовних обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції при розгляді даної справи встановлено, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 118628 грн. 34 коп. ґрунтується на вимозі про сплату боргу №1892/4 від 03.01.2013 р., вимозі про сплату боргу №1892/5 від 04.02.2013 р., звітності відповідача за листопад - грудень 2012 року, картках особового рахунку платника єдиного внеску, довідці АА № 343593 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, довідці АА № 396573 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, повідомленні про реєстрацію платника страхових внесків від 11.05.2004 р., свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи, довідці про взяття на облік юридичної особи/відокремленого підрозділу від 29.12.2009 р.
Також судом було встановлено, що відповідачем в рахунок погашення заборгованості було сплачено 138924 грн. 25 коп., проте зазначені кошти у відповідності до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» були спрямовані в рахунок погашення заборгованості відповідача з єдиного внеску в порядку календарної черговості, оскільки у відповідача була наявна заборгованість з єдиного внеску за попередні періоди.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці:
підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
З матеріалів справи вбачається, що Центральна Геолого - пошукова експедиція Казенного підприємства «Кіровгеологія» зареєстрована і перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва як платник страхових внесків та відповідно до картки особового рахунку має заборгованість по єдиному соціальному внеску в розмірі 118628 грн. 34 коп.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Частиною 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Відповідно до п.6.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою Правління пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. № 21-5 (далі - Інструкція), сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону підпунктом 4.3.6 пункту 4.3, абзацом другим підпункту 4.5.2, підпунктом 4.5.3 пункту 4.5 та підпунктом 4.6.2 пункту 4.6 розділу IV цієї Інструкції, обчислена органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Позивачем відповідно до п. 6.3 Інструкції було виписано вимогу про сплату боргу за листопад 2012 р. за №Ю-1892/4 від 03.01.2013 р. на суму 50365 грн. 23 коп. та вимогу про сплату боргу за грудень 2012 р. за №Ю-1892/5 від 04.02.2013 р. на суму 68263 грн. 11 коп.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем протягом 2013 р. було сплачено 138924 грн. 25 коп. єдиного соціального внеску. В той же час, матеріалами справи підтверджується, що відповідач мав заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску починаючи з липня місяця 2012 року .
Відповідно до ч. 6 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог із вимогою про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати єдиного внеску.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ст.198 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно становив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195,196, 198, 200, 205, 206, ч. 10 ст. 183-2 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Казенного підприємства «Кіровгеологія» в особі Центральної геолого-пошукової експедиції - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Головуючий суддя Т.М.Грищенко
Судді І. О. Лічевецький
В.Е.Мацедонська
.
Головуючий суддя Грищенко Т.М.
Судді: Лічевецький І.О.
Мацедонська В.Е.