Головуючий у 1 інстанції - Варнавська Л.О.
Суддя-доповідач - Губська Л.В.
12 червня 2013 року справа №244/1349/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Губської Л.В.,
суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В.,
при секретарі: Іллінові О.Є.,
за участю: позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги управління праці та соціального захисту населення в м. Сніжне Донецької області та ОСОБА_2 на постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 23 квітня 2013 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення в м. Сніжне Донецької області про визнання права на включення до списків на придбання побутового палива,-
Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати право на пільгове забезпечення паливом на побутові потреби і зобов'язати відповідача включити його до списку осіб, яким за пільгами надається компенсація на побутові потреби з січня 2013року.
Постановою Сніжнянського міського суду Донецької області від 23 квітня 2013 року позов задоволено частково, а саме визнано право Бойка В.С. на компенсацію для придбання твердого палива за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетом м. Сніжне Донецької області з розрахунку вартості 3,1 тонни вугілля на побутові потреби на домогосподарство за 2013 рік та зобов'язано відповідача виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію для придбання твердого палива за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетом м. Сніжне Донецької області з розрахунку вартості 3,1 тонни вугілля на побутові потреби на домогосподарство за 2013 рік, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з цим рішенням, обидві сторони подали апеляційні скарги, в яких посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, при цьому, відповідач на обґрунтування своєї скарги наголошує на тому, що діяв правомірно, оскільки позивач не є пенсіонером ліквідованого гірничого підприємства, тому не має законного права на отримання пільг для придбання твердого палива за рахунок коштів Державного бюджету України. Просить постанову суду скасувати та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Позивач, в свою чергу, просить постанову суду скасувати в частині стягнення грошової компенсації з розрахунку 3,1 тонни вугілля на побутові потреби та ухвалити нове рішення, яким стягнути компенсацію за встановленою нормою 5,9 тонн вугілля на побутові потреби, посилаючись на Галузеву угоду між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості.
В судовому засіданні позивач доводи своєї апеляційної скарги підтримав і просив її задовольнити, проти доводів апеляційної скарги відповідача заперечував.
Належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду представник відповідач до суду не прибув, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла до наступного.
Судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що позивач з 17.05.1985 по 21.04.2009 р. працював на вугледобувних підприємствах на роботах, пов'язаних із підземними умовами праці. Останнім місцем роботи є ЗАТ «Угольінвест», яке припинило свою діяльність, при цьому, правонаступники не зазначені, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.
Листом №07-972 від 19.03.2013 року відповідач відмовив позивачеві у наданні пільг на придбання твердого палива згідно статті 48 Гірничого Закону України у зв'язку з тим, що АТЗТ «Угольінвест» не має встановленого чинним законодавством статусу ліквідованого гірничого підприємства.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з наступного.
Так, ч.5 ст. 111 ЦК України передбачено, що юридична особа є ліквідованою з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення..
Згідно постанови КМУ №77 від 31.01.2007 р. «Про затвердження порядку надання пільг на придбання твердого палива за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетом» передбачено, що визначення права на пільги на тверде побутове паливо відповідно до Гірничого закону України покладено на управління праці та соціального захисту населення на підставі відомостей із трудової книжки та пенсійного посвідчення.
Згідно п. 4 цієї постанови, для призначення пільг з придбання твердого палива і скрапленого газу особи звертаються до управлінь праці та соціального захисту населення з відповідною заявою, до якої додають довідку про наявність у житловому приміщенні пічного опалення та/або кухонного вогнища на твердому паливі.
Статтею 48 ч.5 Гірничого Закону передбачена категорія осіб, яка після ліквідації чи консервації гірничого підприємства забезпечуються вугіллям на побутові потреби, в межах галузевої угоди, а саме члени сім'ї працівників, які померли на підприємствах з добутку вугілля, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, а також померлих пенсіонерів, які за життя мали таке право. Безоплатне забезпечення вугіллям розповсюджується на пенсіонерів, які мешкають в Україні, незалежно від того з якого підприємства вугільної промисловості вони вийшли на пенсію, якщо вони відпрацювали в галузі: на підземних роботах чоловіки не менше ніж 10 років, жінки - 7,5 років: на роботах в технологічній мережі та на поверхні шахт, що діють чи будуються чоловіки - 20 років, жінки- 15 років.
Наявність у житловому приміщенні пічного опалення на твердому паливі позивач довів і відповідачем це не оспорюється.
Таким чином, судом першої інстанції зроблено вірний висновок про наявність у позивача права на пільгове придбання твердого палива.
Надання пільг на придбання твердого пічного палива, у разі ліквідації підприємства, здійснюється відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг на придбання твердого пічного палива надаються пільги, особам, які мають таке право згідно із статтею 48 Гірничого закону України, - з розрахунку вартості 3,1 тони вугілля на побутові потреби на домогосподарство на рік.
Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що відповідач необгрунтовано відмовив позивачеві у наданні компенсації на придбання твердого палива за нормою 3,1 тонни, при цьому, суд доцільно вийшов за межі позовних вимог з метою повного захисту порушеного права позивача.
Доводи позивача з приводу того, що Галузевою угодою, а також постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2012 №608 встановлено норму забезпечення твердим паливом в кількості 5,9 тон, не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, застосуванню підлягає саме стаття 102 Бюджетного кодексу України, а не підзаконні та інші нормативні акти.
Зогляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції справу вирішено правильно, без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування судового рішення не вбачається.
Ухвала в повномуобсязіскладена14 червня 2013 року.
Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинстваУкраїни, колегія суддів,-
Апеляційні скарги управління праці та соціального захисту населення в м. Сніжне Донецької області та ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 23 квітня 2013 року в адміністративній справі №244/1349/13-а - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Л.В.Губська
Судді: Т.Г.Арабей
І.В.Геращенко