Справа № 116/2817/13-ц
Провадження № 2/116/1514/13
05.06.2013 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді Тімофеєвої Г.О.
при секретарі Рожаєвій Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Сімферополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка є власницею квартири № 2, розташованої за адресою: АР Крим, Сімферопольський район, с. Широке, вул. Леніна, 23. Відповідачка ОСОБА_2 зареєстрована за даною адресою, але з листопада 2012 року не проживає.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належно, в письмовій заяві до суду просив позовну заяву розглянути у його відсутність, не заперечував проти прийняття заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань або заяв про відкладення судового засідання або про розгляд справи без його участі до суду не надходило.
Зі згоди позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити з наступних підстав.
Частиною 1 ст.3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких між сторонами ті іншими особами, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
По справі встановлені такі обставини та відповідні ним правовідносини.
Позивачка ОСОБА_1 є власником квартири № 2 за адресою: АР Крим, Сімферопольський район, с. Широке, вул. Леніна, 23, що підтверджується договором міни від 20.05.2011 року, зареєстрованому в реєстрі за № 3-658 (а.с.10).
Як слідує з відомостей адресно-довідкового підрозділу ГУДМС, УДМС України та домової книги на квартиру АДРЕСА_2, зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2: АДРЕСА_1 (а.с.12-15).
Але згідно з довідкою виконавчого комітету Широківської сільської ради Сімферопольського району № 246 від 10.04.2013 року, відповідачка ОСОБА_2, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично не проживає з листопада 2012 року (а.с.8).
Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3, фактично не проживає більше 6 місяців без поважних причин, ніяких платежів з оплати за комунальні послуги не здійснює.
Згідно з ч.1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Також згідно зі ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.
Враховуючи викладене, суд вважає, що заявлені позовні вимоги про визнання ОСОБА_2 такою, що втратила права користування квартирою №2 по вул. Леніна в с. Широке, Сімферопольського району є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до положень статті 214 ЦПК України суд, під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу між сторонами судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача.
Тому, на підставі статті 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню на відшкодування судових витрат 114,70 грн.
На підставі ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 224-226, 294 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, такою, що втратила право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 114 грн. 70 коп..
Заочне рішення може бути переглянуте Сімферопольським районним судом АР Крим за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивачем рішення може бути оскаржене в апеляційний суд АР Крим через Сімферопольський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: