Справа № 2-а-1890/2011/2217
Головуючий у 1-й інстанції: Стецюк І.С.
Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.
11 червня 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Гонтарука В. М.
суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на постанову Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 09 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Комісії при Головному управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та Управління Пенсійного фонду України у Теофіпольському районі Хмельницької області про перерахунок пенсії , -
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Комісії при Головному управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та Управління Пенсійного фонду України у Теофіпольському районі Хмельницької області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Постановою Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 09 листопада 2011 року адміністративний позов задоволено:
скасовано рішення №10 від 20.05.2011 року Комісії при Головному управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсіїза віком на пільгових умовах або за вислугу років щодо заяви позивача;
зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Теофіпольському районі Хмельницької області призначити позивачу пільгову пенсію за віком на пільгових умовах як трактористу, на підставі п."в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дня його звернення до Управління Пенсійного фонду України у Теофіпольському районі Хмельницької області із заявою про призначення пенсії.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Томашпільського районного суду Вінницької області від 09 листопада 2011 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Сторони в судове засідання не зявились. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що з 1977 року по 2005 рік працював на посаді тракториста в колгоспі "Червоний Жовтень" с.Турівка Теофіпольського району, який згодом реорганізований у Турівське сільськогосподарське підприємство та ТОВ "Турівське" а до 30.03.2011 року працював трактористом у ТОВ "Україна 2001".
Маючи достатній вік та стаж роботи тракториста для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року, він звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Проте відповідач своїм рішенням від 20 траавня 2011 року №10 відмовив в призначенні пільгової пенсії, оскільки в первинних документах в графі "ким працював" зазначено "механізатор" а не "тракторист". Дана відмова слугувала причиною звернення позивача до суду з даним позовом.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог із наступних підстав.
Так, право на призначення пільгової пенсії за віком, передбаченої пунктом "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" мають трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №7. До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії „тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 20 "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.
Як вбачається із наданих позивачем доказів, його трудова книжка заповнена відповідно до положень внесення записів до трудової книжки і згідно цих записів позивач працював на посаді саме "тракториста" а не "механізатора".
З огляду на вищезазначені обставини справи, а також наявність відповідних в трудовій книжці позивача записів, які підтверджують пільговий характер роботи та професію позивача, приймаючи до уваги наявність пільгового стажу, колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Таким чином доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, а відтак постанову Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 09 листопада 2011 року слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 09 листопада 2011 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Драчук Т. О.
Полотнянко Ю.П.