13 червня 2013 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі
суддів: Хилевича С.В., Рожина Ю.М., Оніпко О.В.
секретар судового засідання Панас Б.В.
за участю ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Військової частини А1519 на ухвалу Дубенського міськрайонного суду від 29 квітня 2013 року в справі за заявою Військової частини А1519 до ОСОБА_1 про поворот виконання рішення Дубенського міськрайонного суду від 11 травня 2007 року і стягнення 10 594, 30 гривень,
Ухвалою Дубенського міськрайонного суду від 29 квітня 2007 року Військовій частині А1519 відмовлено у задоволенні заяви про поворот виконання рішення Дубенського міськрайонного суду від 11 травня 2007 року і стягнення 10 594, 30 гривень коштів грошової компенсації замість продовольчого забезпечення.
На ухвалу суду заявник подав апеляційну скаргу, де покликався на неправильне застосування норм матеріального права.
На її обґрунтування зазначав про те, що суд хибно застосував вимоги Закону України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", хоча цей Закон і не регулює порядок і розмір виплат чи норм харчування офіцерам і прапорщикам. Такі відносини встановлюються постановами Кабінету Міністрів України відповідно до ч. 4 ст. 9 цього Закону.
Не є трудовими відносинами і проходження військової служби, оскільки регулюється Законами України „Про Збройні Сили України", „Про військовий обов'язок і військову службу", Кодексом адміністративного судочинства, Положеннями про проходження військової служби та іншими нормативно-правовими актами.
Вважав, що ч. 2 ст. 382 ЦПК України застосована помилково, а тому просить скасувати ухвалу Дубенського міськрайонного суду від 29 квітня 2013 року і постановити нову, якою стягнути з ОСОБА_1 на користь апелянта 10 594, 30 гривень.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи Військової частини А1519, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволеною не може бути з таких підстав.
Залишаючи заяву без задоволення, суд першої інстанції правильно виходив з того, що вже стягнута на підставі рішення місцевого суду, яке згодом скасоване судом апеляційної інстанції, на користь військовослужбовця сума цієї компенсації поверненню заявнику не підлягає, оскільки поворот виконання рішення суду про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових відносин, законом не допускається.
Як убачається, рішенням Дубенського міськрайонного суду від 11 травня 2007 року стягнуто з Військової частини А1519 на користь ОСОБА_1 10 564, 30 гривень компенсації за продовольчий пайок. Зазначене рішення 13 лютого 2013 року Апеляційним судом Рівненської області скасоване, а ОСОБА_1 у позові відмовлено.
Провадження у справі відбулося за правилами цивільного судочинства.
Вироком Дубенського міськрайонного суду від 5 грудня 2011 року встановлено факт виплати ОСОБА_1 на підставі рішення суду першої інстанції 10 564, 30 гривень в березні-квітні 2009 року.
Оскільки рішення суду як підстава виплати на користь ОСОБА_1 грошових коштів відпала, тому Військова частина А1519 вважає, що виплачена сума підлягає стягненню на її користь.
Частина 2 ст. 382 ЦПК України унеможливлює поворот виконання у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на за відомо неправдивих відомостях позивача.
Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено відсутність підстав для вчинення повороту виконання рішення суду і стягнення коштів, т.я. відносини між сторонами випливають з проходження військової служби і виплати в зв'язку з цим грошової компенсації замість продовольчого забезпечення згідно з Законом України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Колегія суддів погоджується з такими висновками, ураховуючи, що аналогічна норма, яка забороняє поворот виконання рішення суду щодо виплат грошового забезпечення міститься і в ст. 266 КАС України.
Доводи апеляційної скарги про незастосування норм матеріального права, які підлягали застосуванню, та про порушення норм процесуального права спростовуються матеріалами справи і належним застосуванням положень закону.
Підставами для залишення ухвали суду першої інстанції без змін відповідно до п. 1 ст. 312 ЦПК України є постановлення ухвали з додержанням вимог закону.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 324-325 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Військової частини А1519 відхилити, а ухвалу Дубенського міськрайонного суду від 29 квітня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді: