12 червня 2013 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого судді - Ковальчук Н.М.,
суддів: - Бондаренко Н.В., Григоренка М.П.,
секретар судового засідання - Пиляй І.С.,
з участю представника ПАТ „УкрСиббанк"-Нестерука Р.В.
представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення Рівненського міського суду від 19 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", ОСОБА_6 про визнання договорів поруки недійсними,
Рішенням Рівненського міського суду від 19 квітня 2013 року позовні вимоги задоволено.Визнано недійсними договори поруки від 14.12.2005 р. №141205-1-п, від 19.01.2006 р. №5/1-2005, від 27.01.2006 р. №001/33-3/18-16-м-п, укладенні між АКІБ „УкрСиббанк", ОСОБА_6 та позивачкою ОСОБА_4
В поданій на це рішення апеляційній скарзі, ПАТ "УкрСиббанк" покликається на його незаконність, таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального, матеріального права.
Вказує на те, що місцевий суд єдиним доказом недійсності договорів поруки визнав висновок почеркознавчої експертизи, який не може вважатися належним та достовірним доказом по справі, оскільки зроблений неатестованим експертом, та не містить однозначної відповіді про вчинення підпису на договорах поруки. Стверджує, що доказами не може слугувати також і копія заяви ОСОБА_7, оскільки остання не допитувалась в судовому засіданні в якості свідка. Зазначає, що місцевий суд мав усі підстави для застосування строків позовної давності, про що була подана відповідна заява, оскільки ОСОБА_4 було достеменно відомо з 27 січня 2006 року про існування договорів поруки. Вказує, що судом першої інстанції не дано належної оцінки рішенню Рівненського міського суду від 23 грудня 2009 року, котрим встановлені обставини підставності стягнення заборгованості за кредитними договорами та договорами поруки, і яке набрало законної сили. Просить скасувати рішення Рівненського міського суду від 19 квітня 2013 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 14.12.2005 р. між відповідачами: акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк" (пізніше перейменовано на публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк") та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір №141205-1, відповідно до якого йому було надано кредит в сумі 180000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 13% річних і строком повернення не ________________________________________________________________________________________________________________________
Справа №2-5476/11 Головуючий у 1 інстанції - Бердій М.А.
Провадження № 22-ц 787/1102/2013 Доповідач - Ковальчук Н.М.
пізніше 30.11.2012 р.; 19.01.2006 р. Банк та відповідач ОСОБА_6 уклали кредитний договір №5/33-3/18-16, відповідно до якого останньому було надано кредит в сумі 47768 доларів США, що на день укладання кредитного договору становило 241228 грн. за курсом НБУ, із сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12,5% річних і строком повернення не пізніше 19.01.2010 р.; 27.01.2006 р. між Банком та відповідачем ОСОБА_6 було укладено кредитний договір №001-33-3/18-16-м, відповідно до якого ОСОБА_6 було надано кредит в сумі 41000 доларів США і сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 13% річних та строком повернення не пізніше 25.01.2010 р. (а. с. 11 - 22). Для забезпечення виконання зобов'язань по вказаних кредитних договорах між акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк", ОСОБА_6 та позивачкою ОСОБА_4 були укладенні договори поруки: від 14.12.2005 р. №141205-1-п, від 19.01.2006 р. №5/1-2005, від 27.01.2006 р. №001/33-3/18-16-м-п, відповідно до яких відповідачка ОСОБА_4 зобов'язувалася перед банком (Кредитором) відповідати за виконання відповідачем ОСОБА_6 (Позичальником) усіх його зобов'язань в повному обсязі, що виникли з кредитних договорів (а. с. 23 - 25).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Заочним рішенням Рівненського міського суду від 23 грудня 2009 року позовні вимоги акціонерного комерційного інноваційного банку „УкрСиббанк" до ОСОБА_6, ОСОБА_4 задоволено. Стягнуто солідарно із ОСОБА_6, ОСОБА_4 на користь АКІБ "УкрСиббанк" заборгованості по кредитних договорах №141205 від 14.12.2005 р., №5/33-3/18-16 від 19.01.2006 р, №001-33-3/18-16-м 1336740,80 грн.. Рішенням встановлено, що відповідно до договорів поруки, борг за кредитними договорами підлягає стягненню із відповідачів солідарно.
Вказане рішення апеляційною та касаційною інстанцією переглянуто за скаргами ОСОБА_4 Рішення суду першої інстанції залишено без змін і вступило в законну силу.
Як видно з ухвали апеляційного суду Рівненської області від 26 листопада 2010 року про перегляд рішення Рівненського міського суду від 23 грудня 2009 року, ОСОБА_4, оскаржуючи вказане рішення про стягнення з неї, як з поручителя, боргу, посилалась на його незаконність тільки з тих підстав, що від основного боржника отримала лист про повне погашення боргу і, окрім цього, не погодилась з розміром неустойки.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Виходячи з того, що зазначеним судовим рішенням були встановлені обставини виникнення зобов'язань ОСОБА_4 перед банком, а також доведено законність та обґрунтованість підстав стягнення з неї заборгованості за кредитним договором, та враховуючи, що зазначені зобов'язання не виконані, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України,
колегія суддів,
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк задовольнити.
Рішення Рівненського міського суду від 19 квітня 2013 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", ОСОБА_6 про визнання договорів поруки недійсними відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий суддя Ковальчук Н.М.
Судді: Бондаренко Н.В.
Григоренко М.П.