36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
06.06.2013 р. Справа №917/690/13
За позовом за позовом приватного підприємства "ОККО-БІЗНЕС"
до публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"
про стягнення 267176,50 грн.
Суддя Тимошенко К.В.
Представники:
від позивача: не з"явився.
від відповідача: Муленко Ю. О.
Рішення прийняте після перерви, оголошеної в засіданні суду 06.06.2013р. до 06.06.2013р. 13 год. 50 хв.
Розглядається позовна заява про стягнення 267176,50 грн. з яких сума основного боргу 258 425,44 грн., 8751,06 грн. - річні.
Відповідач позов не визнав посилаючись на погашення стягуваного за позовом боргу шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог до порушення судом провадження у даній справі.
Позивач витребувані судом матеріали не надав, в зв'язку з цим справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд встановив:
Позивач у позові просить стягнути з відповідача суму попередньої оплати товару в розмірі 258 425,44 грн. за договором № 1163/2/2118 від 03.03.2011 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно умов договору № 1163/2/2118 від 03.03.2011 р. постачальник (відповідач) зобов'язався поставити, а покупець (позивач) прийняти й оплатити нафтопродукти шляхом 100% передоплати, і що позивач перерахував відповідачу 7747813,68 грн. передоплати, але відповідач поставив позивачу нафтопродукти лише на суму 7 489 388,24 грн., таким чином вартість поставлених відповідачем нафтопродуктів на 258 425,44 грн. менша, ніж сума сплаченої позивачем попередньої оплати (авансу). Позивач вказує, що відповідач порушив зобов'язання з поставки нафтопродуктів на суму 258 425,44грн. і не передав товар у встановлений строк та не повернув позивачу 258 425, 44 грн. попередньої оплати.
Дослідивши надані у справі докази, суд при вирішенні спору виходить з наступного:
03.03.2011р. між приватним підприємством „ОККО-БІЗНЕС" (далі - позивач) і публічним акціонерним товариством „Укртатнафта" (далі - відповідач) було укладено договір № 1163/2/2118 (далі - договір) (копія договору а.с.5-9) в редакції додаткової угоди №1 від 04.11.2011р. за умовами якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти й оплатити нафтопродукти шляхом 100% передоплати.
Згідно пунктів 3.5, 4.2 договору підставою для перерахування попередньої оплати за товар є рахунок постачальника на передоплату.
Позивач ні з позовною заявою, ні на вимогу суду (ухвала від 12.04.2013р.) рахунок (чи рахунки) постачальника на попередню оплату не надав і, таким чином не обґрунтував наявність підстав для сплати позивачем зазначеної в позові суми.
Згідно платіжних доручень №0000465190, №0000465189, №0000465188, №0000465187, №0000466359 (а.с.-10-14) позивач перерахував відповідачу 7747813,68 грн. Позивач зазначає, що відповідач поставив позивачу паливо дизельне Energy A-Євро виду ІІ на суму 7489388,24 грн. Доказів поставки палива на вказану у позовній заяві суму (видаткових накладних, залізничних чи товаротранспортних накладних) позивач не навів та не надав. Але виходячи з того, що на оплату поставленого палива відповідач виставив позивачу рахунки-фактури №41355, №41358, №41804, №41825, №41843, №41846 на суму 7489388 грн. 24 коп. (а.с16-21); що факт поставки палива на суму, меншу за сплачену позивачем суму на 258425 грн. 44 коп. відповідач не заперечує, а також враховуючи надані відповідачем докази зарахування зустрічних однорідних вимог, можна вважати підтвердженою поставку відповідачем нафтопродуктів на суму меншу, ніж сплачена позивачем, на 258425,44 грн.
Згідно наданих відповідачем доказів, які позивачем не спростовані, 09.04.2013р. між приватним підприємством „ОККО-БІЗНЕС" (позивачем) і публічним акціонерним товариством „Укртатнафта" (відповідачем) було укладено договір № 665/2/2118 (копія договору а.с.39-42), відповідно до умов якого відповідач відвантажив на користь позивача 58950 тн. бензину А-80 на суму 732857,22 грн., що підтверджується накладною від 10.04.2013р. (копія накладної-а.с.43) та рахунком фактурою від 09.04.2013 р. (копія рахунку а.с.44).
В листі позивача № 392 від 11.04.2013 р. (копія листа -а.с.45) адресованому відповідачу - публічному акціонерному товариству „Укртатнафта", приватне підприємство «Окко Бізнес» (позивач) просить зарахувати залишок коштів 258425,44 грн. за паливо дизельне Energy A-Євро в рахунок за бензин.
Предметом договору № 1163/2/2118 від 03.03.2011р. є паливо дизельне Energy A-Євро , а предметом договору № 665/2/2118 від 09.04.2013 р. є бензин А-80, отже позивач просив зарахувати залишок коштів за договором № 1163/2/2118 від 03.03.2011р. в рахунок боргу за бензин за договором № 665/2/2118 від 09.04.2013 р.
У відзиві відповідач зазначає, що погодився на пропозицію позивача, а позивач в свою чергу сплатив відповідачу за договором № 665/2/2118 від 09.04.2013р. не 732857,22 грн., а 474431,78 грн., що підтверджується копіями меморіальних ордерів № 0000715688 від 10.04.2013р. та № 0000716107 від 10.04.2013р.(а.с.47-48).
Позивач доводи відповідача не спростував.
За статтею 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Частиною третьою ст.203 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Статтею 601 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Лист позивача № 392 від 11.04.2013р. адресований публічному акціонерному товариству „Укртатнафта", про зарахування залишку коштів 258425,44 грн. за паливо дизельне Energy A-Євро в рахунок за бензин за своїм змістом є заявою позивача про зарахування зустрічних однорідних вимог.
Таким чином, зобов'язання відповідача перед позивачем на суму 258 425,44 грн. за договором № 1163/2/2118 від 03.03.2011р. припинилося шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог згідно листа позивача № 392 від 11.04.2013 р. (провадження у справі порушено 12.04.2013р. - а.с.1).
В п.4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв"язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв"язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
Оскільки, як зазначалось вище, борг відповідача був погашений шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог до порушення провадження у справі, позов в частині стягнення 258 425,44 грн. передоплати за договором № 1163/2/2118 від 03.03.2011р. задоволенню не підлягає.
Крім цього, позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 8751,06 грн. річних.
Відповідач у відзиві зазначає, що вимога позивач щодо стягнення 8751,06 грн. річних не підлягає задоволенню в зв'язку з тим, що відповідач мав перед позивачем не грошове забов'язання,а забов'язання по поставці товару, на яке не розповсюджується дія положень ст. 625 ЦК України. Позивач доводи відповідача про відсутність у відповідача перед позивачем грошового забов'язання не спростував.
Розрахунок річних в позовній заяві відсутній.
Відповідно до п.5 ст.54 ГПК України позовна заява повинна містити обгрунтований розрахунок сум, що стягуються.
Суд ухвалою від 12.04.2013р. зобов'язував позивача надати докладний та обґрунтований розрахунок річних із зазначенням та обґрунтуванням періоду нарахування річних від дати до дати. Ухвала суду від 12.04.2013р. позивачем одержана 17.04.2013р. (а.с. 30). Ухвалою суду від 25.04.2013р. розгляд справи відкладався.
Станом на 06.06.2013р. позивач витребуваний ухвалами суду від 12.04.2013р. та від 25.04.2013р. розрахунок річних не надав, представник позивача в жодне засідання суду не з'явився.
Про наявність поважних причин невиконання ухвали суду від 12.04.2013р. позивач не повідомив, отже витребуваний судом розрахунок не наданий без поважних причин.
В зв'язку з цим, позов в частині стягнення річних підлягає залишенню без розгляду
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 81(5), 82-85 ГПК України, суд, -
1. Відмовити в позові в частині стягнення 258 425 грн. 44 коп. передоплати.
2. В частині стягнення річних позов залишити без розгляду.
Суддя K.В. Тимошенко
Повний текст рішення складено 11.06.2013р.