04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"30" травня 2013 р. Справа№ 5011-67/19160-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Мальченко А.О.
Остапенка О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Матушевська А.Є. - дов.№183 від 26.09.2012р.
від відповідача: не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія АСКО-Донбас Північний" на рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2013р. (повний текст підписано 25.02.2013р.)
у справі № 5011-67/19160-2012 (суддя Куркотова Є.Б.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія
АСКО-Донбас Північний"
до Страхового товариства з додатковою відповідальністю
"Гарантія"
про стягнення 13 929, 00 грн.
В судовому засіданні 30.05.2013р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Аско - Донбас Північний» (далі - позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (далі - відповідач) про стягнення 13 929,00 грн., посилаючись на те, що з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, внаслідок якої було пошкоджено транспортний засіб, який належить позивачу на праві власності.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що при пошкодженні транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, в зв'язку із чим відповідач замовив автотоварознавче дослідження пошкодженого у ДТП транспортного засобу «Chevrolet», д.н. АЕ 0978 ЕК, та згідно доданого до відзиву звіту №01504 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Chevrolet», д.н. АЕ 0978 ЕК, матеріального збиток, завданий власникові вищезазначеного автомобіля, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 10 825,63 грн. При цьому, полісом №АВ/4889453 передбачено франшизу у розмірі 1 000,00 грн., а тому сума страхового відшкодування в порядку регресу дорівнює 9 825,63 грн. (10 825,63 грн. - 1 000,00 грн.). В свою чергу, при визначенні суми страхового відшкодування, яка підлягає сплаті позивачу, останній здійснював її розрахунок виходячи з рахунків СТО, а не на підставі висновків експертизи всупереч вимогам законодавства, в зв'язку із чим в задоволенні позовних вимог, на думку відповідача, необхідно було відмовити.
Рішенням господарського суду міста Києва від 22.02.2013р. позов задоволено частково.
Стягнуто з Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Гарантія" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія АСКО-Донбас Північний" страхове відшкодування у розмірі 465, 63 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 53, 80 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Провадження в частині стягнення страхового відшкодування у розмірі 9 360, 00 припинено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у розмірі 4 569, 00 грн.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, рішення прийнято з неправильним з'ясуванням фактичних обставин справи, оскільки, на думку відповідача, прийнятий до уваги Звіт товарознавчого дослідження є некоректним і не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки коефіцієнт фізичного зносу дорівнює нулю і підстав для його застосування не було через те, що деформації, які виявлені під час огляду транспортного засобу не є деформаціями, які відносяться до складових частин кузова, кабіни та рами.
Крім цього, апелянт посилався на те, що суд, припиняючи провадження у справі у зв'язку зі сплатою відповідачем частини заборгованості після порушення провадження у справі, не стягнув з відповідача судовий збір в належному розмірі.
Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2013р. для розгляду справи № 5011-67/19160-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Скрипка І.М., судді - Мальченко А.О., Остапенко О.М.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2013р., колегією суддів в зазначеному складі, прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 25.04.2013р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013р. розгляд справи у відповідності до ст.77 ГПК України було відкладено на 30.05.2013р.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 30.05.2013р. вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду м. Києва від 22.02.2013р. скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в розмірі 4 569, 00 грн.
Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції жодного разу не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно зі ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, але рішення підлягає зміні виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 06.08.2012р. Потапов Є.А., керуючи автомобілем «Wolkswagen», д.н. АЕ 5156 СТ, в районі електроопори №219 по вул. Набережна Заводська у м. Дніпропетровську, при зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечним, внаслідок чого скоїв наїзд на бордюрний камінь та на автомобіль «Chevrolet», д.н. АЕ 0978 ЕХ, під керуванням Горевого Ю.В., чим спричинив пошкодження транспортних засобів, що підтверджується довідкою ВДАІ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області.
Постановою Амур-Нижнеднепровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.09.2012 р. Потапова Є.А. визнано винним у вчиненні даної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу.
Як вбачається з матеріалів справи, право власності на транспортний засіб «Chevrolet», д.н. АЕ 0978 ЕХ належить позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу №САЕ611840.
Згідно рахунків-фактур, виписаних станціями технічного обслуговування №СТО-21 від 21.08.2012р., №СФ-0000003 від 21.08.2012р., вартість ремонтних робіт та пошкоджених запчастин автомобіля «Chevrolet», д.н. АЕ 0978 ЕХ становить 14 929,00 грн.
Відповідно до наданого відповідачем звіту №01504 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Chevrolet», д.н. АЕ 0978 ЕХ, складеного 19.08.2012р. ТОВ «Автопортнер-центр», вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Chevrolet», що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 10 825,63 грн.
Згідно платіжних доручень №386, №387 від 27.08.2012р. вартість понесених позивачем збитків на відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля становить 14 929,00 грн.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Вина Потапова Є.А., який керував автомобілем «Wolkswagen», д.н. АЕ 5156 СТ, встановлена у судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність Потапова Є.А. за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу автомобіля «Wolkswagen», д.н. АЕ 5156 СТ, застрахована відповідачем згідно із Полісом №АВ/4889453.
Таким чином, позивач зазначає, що до нього перейшло в межах суми 14 929,00 грн. право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за заподіяний винуватцем ДТП збиток.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність Потапова Є.А., який керував транспортним засобом «Wolkswagen», д.н. АЕ 5156 СТ, застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом №АВ/4889453, то саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу в межах ліміту відповідальності, встановленого Полісом.
Положеннями п. 36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції зазначеного Закону від 17.02.2011 р. після набрання чинності змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" №3045, тобто чинній на момент направлення заяви) визначено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентованої виплати) та виплати його.
Заявою №42 від 07.08.2012р. позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати шкоду, заподіяну винуватцем ДТП, у розмірі 14 929,00 грн., яка залишена відповідачем без задоволення.
Колегія суддів зазначає, що Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", тобто спеціальним законам, який застосовується до спірних правовідносин, зокрема ст. 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність», проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Механізм оцінки колісних транспортних засобів встановлюється Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженою Міністерством юстиції України та Фондом державного майна України 24.11.2003 (далі - Методика).
Відповідно до п. 4.3. Методики за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ, у якому зазначається інформація, передбачена п. 4.4. Методики.
Відтак, документом, який визначає розмір збитку, тобто документ необхідний для розрахунку страхового відшкодування згідно з вимогами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є Звіт про оцінку колісного транспортного засобу.
Отже, розмір витрат, які відшкодовуються відповідачем, обмежено, зокрема ст. 29 України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а саме в даному випадку, вартістю відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, тобто згідно звіту експерта, а не згідно рахунків СТО.
Матеріалами справи підтверджено (звіт експерта), що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Chevrolet», д.н. АЕ 0978 ЕХ, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 10 825,63 грн., а позивачем набуто право вимоги у розмірі 14 929,00 грн.
Полісом №АВ/4889453 встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 50 000,00 грн., франшиза у розмірі 1 000,00 грн.
У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Відтак, розмір страхового відшкодування зменшується на суму франшизи у розмірі 1 000,00 грн.
Враховуючи визначені полісом №АВ/4889453 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 9 825, 63 грн. (10 825,63 грн. вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу згідно звіту експерта - 1 000,00 грн. франшизи, передбаченої Полісом №АВ/4889453 ) до моменту звернення позивача із позовом до суду.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Як вбачається із наданої позивачем виписки по особовому рахунку, відповідач 11.01.2013р., під час розгляду справи в суді першої інстанції, сплатив на користь позивача суму страхового відшкодування у розмірі 9 360, 36 грн., а отже, за відсутності предмету спору у даній частині позовних вимог, провадження у справі в частині стягнення страхового відшкодування у розмірі 9 360, 36 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.
Однак місцевий господарський суд допустився помилки і замість припинення провадження в частині стягнення страхового відшкодування у розмірі 9 360, 36 грн., припинив провадження лише в частині стягнення страхового відшкодування у розмірі 9 360, 00 грн., отже оскаржуване позивачем рішення підлягає зміні в цій частині.
У зв'язку зі сплатою відповідачем на користь позивача 9 360, 36 грн. страхового відшкодування, невідшкодована частина страхового відшкодування, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з урахуванням часткового виконання відповідачем обов'язку зі сплати страхового відшкодування після порушення провадження у справі, становить 465, 27 грн. (10 825,63 грн. вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу згідно звіту експерта - 1 000,00 грн. франшизи, передбаченої Полісом №АВ/4889453 - 9 360,36 грн. часткової сплати відповідачем страхового відшкодування).
Заперечення позивача щодо некоректності і не відповідності звіту №01504 вимогам чинного законодавства, місцевим господарським судом були вірно відхилені, оскільки матеріали справи містять копію сертифікату №13417/12, виданого Фондом державного майна України ТОВ «Автопартнер-центр», як суб'єкту оціночної діяльності та копію посвідчення оцінювача Щербакова О.В., який безпосередньо здійснював оцінку пошкодженого у ДТП транспортного засобу позивача, при цьому, з огляду на положення ст. 34.3 вказаного вище Закону, позивач не був позбавлений права самостійно обрати експерта для проведення автотоварознавчого дослідження для визначення розміру шкоди, якщо на його думку, звіт, проведений на замовлення відповідача, не відповідає вимогам чинного законодавства, проте таким правом позивач не скористався.
При цьому посилання апелянта на те, що коефіцієнт фізичного зносу пошкодженого автомобіля дорівнює нулю і підстав для його застосування не було, оскільки деформації, які виявлені під час огляду транспортного засобу не є деформаціями, які відносяться до складових частин кузова, кабіни та рами, не можуть бути прийняті колегією суддів виходячи з наступного.
Як вбачається з протоколу огляду транспортного засобу «Chevrolet», д.н. АЕ 0978 ЕХ, складеного 15.08.2012р., автомобіль має пошкодження, не пов'язані з даною ДТП, а саме: вм'ятина задньої правої двері (2Х2), вм'ятина на передньому правому крилі в нижній частині (5Х7), зазор передньої частини правого переднього крила ширше, тобто пошкодження у вигляді деформацій, що є у відповідності до п.7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, підставою для визначення коефіцієнту фізичного зносу, у зв'язку з чим оцінювачем при складанні Звіту №01504 правомірно було визначено коефіцієнт фізичного зносу, який дорівнює 0, 447.
Оскільки розмір витрат, які відшкодовуються відповідачем, обмежено згідно ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вартістю відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, і цей розмір встановлено згідно звіту експерта №01504, а не фактичним розміром заподіяної шкоди, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні позову в іншій частині заявлених позовних вимог.
Оскільки страхове відшкодування у розмірі 9 360,36 грн. сплачено відповідачем після звернення позивача до суду, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що судові витрати за подачу позову в цій частині покладаються на відповідача, однак зазначений висновок не знайшов свого відображення в резолютивній частині оскаржуваного рішення в частині перерозподілу судових витрат.
Згідно зі ст.ст.32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія АСКО-Донбас Північний", з підстав, викладених у ній, задоволенню не підлягає, але рішення господарського суду м. Києва від 22.02.2013р. у справі № 5011-67/19160-2012 підлягає зміні з підстав, викладених вище, у відповідності до п.4 ч.1 ст.103 ГПК України з викладенням резолютивної частини рішення в редакції постанови Київського апеляційного господарського суду.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія АСКО-Донбас Північний" на рішення господарського суду м. Києва від 22.02.2013р. у справі № 5011-67/19160-2012 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2013р. у справі № 5011-67/19160-2012 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
«1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, 56, оф. 13 код ЄДРПОУ 21130899) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Аско - Донбас Північний» (84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Леніна, б. 37; код ЄДРПОУ 13494943) страхове відшкодування у розмірі 465 (чотириста шістдесят п'ять) грн. 27 коп. та 1 135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) грн. 34 коп. судового збору.
3. Провадження у справі в частині стягнення страхового відшкодування у розмірі 9 360, 36 грн. припинити.
4. В іншій частині позову відмовити".
3. Доручити господарському суду міста Києва видати накази.
4. Матеріали справи № 5011-67/19160-2012 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Повний текст постанови підписано 04.06.2013р.
Головуючий суддя Скрипка І.М.
Судді Мальченко А.О.
Остапенко О.М.