29 листопада 2006 р.
№ 9/67Д/06
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :
Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі),
Катеринчук Л.Й.
Ткаченко Н.Г.
розглянувши касаційну скаргу
ВАТ “Запорізький арматурний завод», м. Запоріжжя
на ухвалу
від 08.08.2006 р. Запорізького апеляційного господарського суду
у справі
№ 9/67Д/06 господарського суду Запорізької області
за позовом
ВАТ “Запорізький арматурний завод», м. Запоріжжя
до
АТ “Наш банк», м. Запоріжжя
третя особа
Громадська організація “Вкладники банку “Наш Банк», м. Запоріжжя
про
визнання недійсним договору застави від 27.06.2002 р. № 10/2002-2
в судовому засіданні взяв участь представник:
позивача
Бордюг О.В., ліквідатор
ВАТ “Запорізький арматурний завод» звернулося до суду з позовною заявою до АТ “Наш банк» про визнання недійсним договору застави від 27.06.2002 р. № 10/2002-2.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.07.2006 р. (суддя Нечипуренко О.М.) закінчено розгляд справи та відкладено судове засідання на 08.08.2006 р. у зв'язку з неявкою представника позивача у судове засідання та необхідністю підготовки повного тексту рішення.
Позивач у справі -ВАТ “Запорізький арматурний завод» з ухвалою суду від 19.07.2006 р. не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 08.08.2006 р. (судді: Антонік С.Г. -головуючий, Кагітіна Л.П., Шевченко Т.М.) відмовлено ВАТ “Запорізький арматурний завод» у прийнятті апеляційної скарги.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ВАТ “Запорізький арматурний завод» звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 08.08.2006 р.
На думку заявника касаційної скарги, судом апеляційної інстанції порушено ч. 2 ст. 124 Конституції України та норми процесуального права.
Заслухавши пояснення представника сторони, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем у справі в апеляційному порядку було оскаржено ухвалу про відкладення розгляду справи, винесену відповідно до ст. 77 ГПК України.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.
Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Зокрема, такий випадок встановлений частиною 1 статті 106 ГПК України, відповідно до положень якої ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Чинним законодавством не передбачено можливості оскарження ухвали про відкладення розгляду справи.
Таким чином, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, виключає можливість його перегляду в апеляційному або касаційному порядку та винесення за наслідками перегляду постанови.
Такі дії свідчать про зловживання сторони у справі своїми процесуальними правами з метою затягування розгляду справи.
За таких обставин справи колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції правомірно відмовлено в прийнятті апеляційної скарги до розгляду. У зв'язку з чим, ухвала суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін, як законна та обґрунтована.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 55, 129 Конституції України, ст. ст. 77, 106, 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу ВАТ “Запорізький арматурний завод» залишити без задоволення.
2. Ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 08.08.2006 р. у справі № 9/67Д/06 залишити без змін.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді Л.Й. Катеринчук
Н.Г. Ткаченко