22 листопада 2006 р.
№ 10/252/05
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :
Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі),
Катеринчук Л.Й.
Ткаченко Н.Г.
розглянувши касаційну скаргу
АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк» в особі Миколаївської обласної філії
на ухвалу
від 27.06.2006 р. господарського суду Миколаївської області
у справі
№ 10/252/05 господарського суду Миколаївської області
за заявою
УПФ України в Ленінському районі м. Миколаєва
до
ВАТ Миколаївське виробничо-торгівельне взуттєве підприємство “НІКО» (далі -ВАТ “НІКО»),
м. Миколаїв
про
банкрутство
кредитор
АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк» в особі Миколаївської обласної філії
арбітражний керуючий
Костіна М.С.
в судовому засіданні взяли участь представники:
кредитора
Шелягова О.А., довір.;
боржника
Гордієнко С.М., довір.
У провадженні господарського суду Миколаївської області знаходиться справа № 10/252/05 про банкрутство ВАТ “НІКО».
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.06.2006 р. (суддя Міщенко В.І.) за результатами попереднього засідання визнано вимоги ряду кредиторів боржника та затверджено реєстр вимог кредиторів, в т.ч. визнано грошові вимоги АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк» в особі Миколаївської обласної філії на суму 336 618,52 грн.
Разом з тим, частково відхилено грошові вимоги АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк» в особі Миколаївської обласної філії до боржника на суму 1 927 166,98 грн.
Не погоджуючись з невизнанням грошових вимог на суму 1 927 166,98 грн., АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк» в особі Миколаївської обласної філії звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить частково скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 27.06.2006 р. та прийняти нове рішення, яким вимоги АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк» в особі Миколаївської обласної філії до боржника задовольнити в повному обсязі -2 263 785,50 грн. і внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів ВАТ “НІКО».
На думку заявника касаційної скарги, судом першої інстанції порушено норми матеріального права, зокрема ст. ст. 526, 599, 1048 Цивільного кодексу України.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, відхиляючи грошові вимоги АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк» в особі Миколаївської обласної філії до боржника на суму 1 927 166,98 грн., що становлять відсотки за користування кредитом за період з 15.07.1996 р. по 15.11.2005 р. відповідно до кредитного договору від 30.06.1995 р., суд першої інстанції виходив з того, що згідно з кредитним договором від 30.06.1995 р. строк погашення кредиту вставлений до 26.03.1999 р., тому після цього підстави для нарахування відсотків за користування кредитом відсутні та кредитор вправі вимагати тільки стягнення штрафних санкцій за невиконання зобов'язань, а щодо нарахованих відсотків станом на 26.03.1999 р. пропущений строк позовної давності.
Однак, з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
Положеннями ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин щодо обов'язків сплати боржником кредиту, які продовжують існувати після набрання цим кодексом чинності, передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 вказаного кодексу у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже, чинним законодавством передбачено, що проценти від суми кредиту сплачуються за весь час користування кредитом до його повного повернення, якщо інше не встановлено договором.
З матеріалів справи вбачається, що пунктом 1.1 кредитного договору від 30.06.1995 р. лише передбачено, що кредит надається з оплатою 90 відсотків річних, а відповідно до п. 8.6 кредитного договору від 30.06.1995 р. строк дії договору встановлюється з дня видачі кредиту до його повного погашення.
Таким чином, проценти за кредитним договором від 30.06.1995 р. сплачуються до дня повернення всієї суми кредиту.
Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїх постановах від 26.04.2005 р. у справі № 30/320 та від 22.10.2002 р. у справі №03/4057.
За таких обставин справи судом першої інстанції неправомірно відхилено грошові вимоги АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк» в особі Миколаївської обласної філії, що становлять відсотки за користування кредитом, у зв'язку з закінченням встановленого строку погашення кредиту.
Щодо строку позовної давності, то судом першої інстанції при розгляді вимог кредитора не було враховано таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» одночасно з порушенням справи про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів.
В силу вказаного закону з дня введення мораторію на задоволення вимог кредиторів зупиняється виконання боржником всіх вимог кредиторів за зобов'язанням, строк виконання яких настав до дня введення мораторію.
Відповідне положення містить п. 2 ч. 1 ст. 263 Цивільного кодексу України, згідно якого перебіг позовної давності зупиняється у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом.
Враховуючи те, що протягом дії мораторію не може здійснюватись як виконавче провадження, так і добровільна оплата боржником грошових зобов'язань строк виконання яких настав до дня введення мораторію, законодавством встановлюється відстрочка виконання боржником зобов'язань, що підпадає під визначену п. 2 ч. 1 ст. 263 Цивільного кодексу України підставу зупинення перебігу строку позовної давності.
Таким чином, з моменту введення мораторію на задоволення вимог кредиторів зупиняється перебіг строку позовної давності за зобов'язаннями, строк виконання яких настав до дня введення мораторію.
На підставі наведеного ухвалу в частині відхилення грошових вимог АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк» в особі Миколаївської обласної філії до боржника у сумі 1 927 166,98 грн. не можна визнати законною та обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню, а справа в цій частині -направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене та розглянути справу у відповідній частині відповідно до вимог чинного законодавства.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 1, 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 263, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк» в особі Миколаївської обласної філії задовольнити частково.
2. Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 27.06.2006 р. у справі №10/252/05 в частині відхилення грошових вимог АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк» в особі Миколаївської обласної філії до боржника у сумі 1 927 166,98 грн. скасувати.
3. Справу №10/252/05 в цій частині передати на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді Л.Й. Катеринчук
Н.Г. Ткаченко