Справа № 296/3012/12-ц
2/296/492/13
Рішення
Іменем України
"03" червня 2013 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира в складі:
головуючого Сингаївського О.П.,
при секретарі Галіцькій А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на 1/2 частину нерухомого майна та зобов'язання здійснити державну реєстрацію,
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із даним позовом, де вказала, що з 07.11.1992 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі із відповідачем ОСОБА_2
В період шлюбу ними було придбано однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, та гараж АДРЕСА_2
В зв'язку з тим, що сторони не можуть дійти згоди щодо поділу майна, яке є неподільним, позивач просила визнати вказане майно спільною сумісною власність сторін, визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири та рівність прав на гараж, зобов'язавши сторони зареєструвати право власності на гараж в БТІ.
В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали з викладених підстав.
Відповідач та його представник позов визнали частково, проти задоволення позову в частині визнання спільною сумісною власністю гаражу заперечували, посилаючись на те, що гараж є недобудованим і не зданим в експлуатацію.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд частково задовольняє позови виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що сторони з 07.11.1992 року перебували в зареєстрованому шлюбі.
Під час перебування в шлюбі 18.10.2003 року відповідачем ОСОБА_2 було придбано квартиру АДРЕСА_1 (а. с. 9).
Відповідно до статті 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і пункт 3 ст. 368 ЦК України.
В зв»язку з викладеним суд прийшов до висновку про те, що вказана квартира є об»єктом права спільної сумісної власності позивача та відповідача, а тому вимоги позивача про визнання квартири спільною сумісною власністю є обгрунтованою і підлягає до задоволення.
Згідно із статею 70 СК України, частки майна що є обєктом спільної сумісної власності подружжя (співвласників) є рівними.
В звязку чим суд дійшов до висновку про обгрунтованість і вимог позивча про визнання за нею права на 1/2 частину спільної квартири.
Суд відмовляє в задоволенні вимоги позивача про визнання спільною сумісною власністю гаражу АДРЕСА_2 та зобов'язання сторін зареєструвати в Житомирському обласному державному комунальному підприємстві по технічній інвентаризації право на 1/2 частину за кожним, оскільки відповідно до довідки КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради право власності на вказаний гараж не зареєстровано. Сторони не надали доказів того, що вказаний гараж закінчений будівництвом та його введення в експлуатацію погоджено із всіма необхідними інстанціями.
Позивач не змінювала своїх позовних вимог з визнання права власності на гараж на визнання права власності на будівельні матеріали, в зв'язку з чим, відповідно до статті 11 ЦПК України, суд розглянув справу в межах тих, вимог, яку були заявлені позивачем.
Відповідно до статті 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по оплаті судового збору, пропорційно задоволених вимог в сумі 800,00 гривен. та з позивача на користь держави недоплачений судовий збір в сумі - 200,00 гривен.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 57, 60, 68, 70 СК України, ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд
Позови задовольнити частково.
Визнати квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1
В задоволенні позову в частині визнання гаражу АДРЕСА_2 спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та зобов'язання сторін зареєструвати в Житомирському обласному державному комунальному підприємстві по технічній інвентаризації право на 1/2 частину за кожним відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 800,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави недоплачений судовий збір в сумі 200,00 гривень.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя О. П. Сингаївський