Савранський районний суд Одеської області
13.05.2013 Справа №1525/934/2012
Провадження № 1/512/17/13
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
13 травня 2013 року Савранський районний суд Одеської області
в складі: головуючого - судді Лепехи В.А.,
при секретарі Шаповал Н.Г.,
з участю прокурора Ковальчук Т.В.,
адвоката ОСОБА_1, -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Саврань, Одеської області справу про обвинувачення:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Саврань, Савранського району, Одеської області, українця, громадянина України, освіта середня, непрацюючого, неодруженого, мешканця АДРЕСА_1 раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що 11.07.2012 року приблизно о 20 год. 00 хв. в смт. Саврань, Одеської області, по вул. Калініна, біля магазину «Прем'єра», неподалік від автошколи, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, внаслідок неприязних відносин, які виникли під час сварки між ним та ОСОБА_3, побив останнього, чим заподіяв ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді: закритих переломів нижньої щелепи в області вуглів, крововиливів в повіках очей, крововиливу в білковій оболонці правого ока.
Згідно висновку експерта № 200 від 15.08.2012 року, переломи нижньої щелепи у ОСОБА_3 викликали тривалий розлад здоров'я, більше 21-го дня і відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
Таким чином на думку слідства ОСОБА_2 скоїв злочин передбачений ст. 122 ч. 1 КК України, за ознакою заподіяння умисного, середньої тяжкості тілесного ушкодження.
ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнав, пояснивши, що дійсно 11.07.2012 року близько 18 год. він разом з ОСОБА_4 та громадянином Росії ОСОБА_6 вживали пиво на території магазину «Прем'єра». Близько 20 год. підсудний після покупки сигарок, зустрівся біля виходу з магазину «Прем'єра», що розташований по вул. Калініна в смт. Саврань з потерпілим ОСОБА_3, який був у стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_3 почав ображати підсудного словами, що останній є «ментовським синком», на що ОСОБА_2 попередив щоб потерпілий більше так не казав. Після того як ОСОБА_3 проігнорував попередження підсудного, останній наніс удар рукою по щоці від чого ОСОБА_3 присів. Потім підсудний іще наніс потерпілому удар ногою в область ребер після чого ОСОБА_3 знову присів. Далі підсудний почав сперечатись з особами, які опинились на місці події. Після того, як потерпілого посадили в автомобіль який належить ОСОБА_7, він зі своєю матір'ю пішов додому.
Діні покази підсудного підтверджуються показами самого потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_4., ОСОБА_13, які були ними дані під час досудового та судового слідства.
Але підсудний стверджує, що звернення потерпілого в правоохоронні органи та за медичною допомогою лише 16.07.2012 року дає підстави вважати, що зазначені тілесні ушкодження він міг отримати при інших обставинах. Крім того, підсудний вважає, що потерпілий повинен був відчувати нестерпний біль, який він фізично не міг терпіти протягом п'яти днів. Тому в нанесенні даних тілесних ушкоджень потерпілому винним себе не визнає.
Захисник ОСОБА_1 підтримав позицію підсудного.
Однак таке ствердження ОСОБА_2 повністю спростовується зібраними по справі доказами, а саме:
- показами потерпілого (а. с. 44-45), в яких він вказав, що після побиття його підсудним він був доставлений додому. В період з 11.07.2012 року по 16.07.2012 року ОСОБА_3 з дому нікуди не виходив саме через те, що відчував сильний головний біль, нудоту, в нього сильно боліла нижня щелепа він фактично нічого не міг їсти. Його обличчя було сильно опухлим та вкрите синцями, через що йому також було соромно з'являтись на людях та він мав надію на одужання без звернення за медичною допомогою;
- показами ОСОБА_14 (а. с. 29), в яких вона вказала, що наступного дня після побиття її чоловік скаржився на головний біль, в нього з носа часто відкривались кровотечі, потерпілий не міг нормально їсти. Продукти харчування ОСОБА_14 потерпілому подрібнювала або годувала рідкими. Її чоловік ОСОБА_3 знаходився весь час в ліжку та виходив з будинку лише до туалету;
- показами ОСОБА_11 (а. с. 30-31), в яких вона вказала, що 12.07.2012 року вона приїжджала до потерпілого додому та помітила, що в нього обличчя спухло, під очима синці, ніс звернуто у бік, щелепа зміщена. Потерпілий скаржився на головний біль, говорив про біль носа та щелепи, та про те, що він не може їсти. В ОСОБА_3 була нудота. Всі подальші дні її брат знаходився в такому стані і лежав в ліжку. 15.07.2012 року вона з приводу побиття її брата звернулась із заявою до міліції так як бачила, що йому нанесенні серйозні тілесні ушкодження;
- свідченнями лікаря хірурга Савранської ЦРЛ ОСОБА_15 та лікаря стоматолога ОСОБА_16, які в судовому засіданні пояснили, що від отриманих тілесних ушкоджень потерпілий повинен був відчувати сильний фізичний біль, але вони допускають, що за рахунок індивідуальних особистих якостей він міг його терпіти протягом тривалого часу.
- п. 2 висновка експерта № 200 від 20.07.2012 року (а. с. 21-22), в якому зазначено, що не виключено те, що тілесні ушкодження в ОСОБА_3 виникли за 5 днів до початку судово-медичного освідування, на що вказують характеристики крововиливів в області обличчя.
Суд вважає, що вина підсудного в інкримінованому йому злочині доведена повністю, дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ст. 122 ч. 1 КК України, як заподіяння умисного, середньої тяжкості тілесного ушкодження.
Відповідно до ст. 66 КК України, до обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить скоєння злочину вперше, дачу правдивих свідчень про скоєний злочин.
Відповідно до ст. 67 КК України, до обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд відносить скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.
По даній кримінальній справі заявлено цивільний позов. Потерпілий просить стягнути з підсудного на його користь 3474,92 грн. матеріальних збитків та моральну шкоду в розмірі 10000 грн..
Підсудний позовні вимоги не визнав в повному обсязі.
Дослідивши додані до позовної заяви докази суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
На думку суду витрати пов'язані з лікуванням потерпілого доведенні копіями медичних документів, листків призначень лікування, квитанцій про сплату за ліки і медичні засоби (а. с. 123-126). Однак суд не приймає до уваги витрати за проїзд - 53,24 грн., благодійні внески в розмірі 543,04 грн. та придбання палива на суму 349,96 грн., так як потерпілим не доведено необхідність зазначених витрат. Крім того суд не приймає до уваги накладну від 12.07.2012 року (а. с. 126) на придбання ліків та медичних засобів так, як відсутні підтвердження витрат за цією накладною. Тому суд вважає, що витрати пов'язані з лікуванням потерпілого складають 2221,72 грн..
Вирішуючи питання щодо стягнення моральної шкоди, судове рішення повинно відповідати принципам достатності та справедливості. Враховуючи безумовне право потерпілого на відшкодування моральної шкоди, суд приймає до уваги наступні обставини:
- фізичне страждання потерпілого від тілесних ушкоджень нанесених підсудним;
- моральні страждання потерпілого від порушення його прав та законних інтересів;
- зміну укладу і способу життя потерпілого пов'язане з необхідністю тривалого лікування;
- невизнання підсудним своєї вини та ненадання будь-якої допомоги потерпілому з метою усунення наслідків скоєного ним злочину.
Крім того, суд враховує моральну відповідальність потерпілого за навмисну образу підсудного, що на думку суду спровокувало протиправні дії підсудного.
Тому суд вважає, що заявлена сума морального відшкодування значно завищена і підлягає зменшенню до 3000 грн..
Відповідно до квитанції № 2623/12 від 23.11.2012 року потерпілий витратив 200 грн. на правову допомогу пов'язану зі складанням цивільного позову по даній кримінальній справі, тому зазначені витрати також слід стягнути з підсудного на користь потерпілого.
При обранні покарання суд враховує тяжкість скоєного злочину, обставини справи, матеріали, що характеризують ОСОБА_2, та думку прокурора про застосування до підсудного покарання не пов'язаного з позбавленням волі. Суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства.
На підставі викладеного, керуючись ст. 122 ч. 1 КК України, статтями 321, 324, 328-339 КПК України Савранський районний суд Одеської області, -
ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України, і призначити йому покарання у виді одного року обмеження волі.
На підставі ст.ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому дворічний іспитовий строк, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Цивільний позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 2221,72 грн. в рахунок відшкодування матеріальних збитків.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 3000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 200,00 грн. в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_2, до вступу вироку в законну силу, залишити попередній - підписка про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Одеської області через суд, який постановив вирок, протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення вироку.
Суддя В.А. Лепеха