Справа: № 826/2471/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.
11 червня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Маслія В.І.
Чаку Є.В.
При секретарі: Бібко Г.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної виконавчої служби України, Міністерства закордонних справ України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної виконавчої служби України про скасування постанови та зобов'язання вчинити дії, -
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 березня 2013 року адміністративний позов ОСОБА_3 до ДВС України про скасування постанови, зобов'язання вчинити дії - задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову.
Крім того з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, до суду звернулось МЗС України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 жовтня 2012 року, яка набрала законної сили 05 грудня 2012 року, позовні вимоги ОСОБА_3 у справі за його позовом до Міністерства закордонних справ України про поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу задоволено повністю.
На виконання вимог даної постанови, судом першої інстанції видано виконавчий лист.
05 листопада 2012 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження на підставі даного виконавчого листа.
15 лютого 2013 року, Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Роєнко Романом Володимировичем прийнято постанову про зупинення виконавчого провадження № 35057612 з примусового виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 жовтня 2012 року.
Підставою винесення постанови про зупинення провадження державний виконавець визначає його звернення до суду із заявою про встановлення способу і порядку виконання постанови суду від 03 жовтня 2012 року, оскільки МЗС України повідомило про неможливість поновлення ОСОБА_3 на його посаді, мотивуючи це тим, що в штатному розписі відсутня відповідна посада.
05 лютого 2013 року ОСОБА_3 звернувся до державного виконавця з заявою про виплату належних йому сум, здійснивши перерахування на вказаний ним картковий рахунок.
Згідно платіжної вимоги ДВС України, Державною казначейською службою України з рахунку МЗС України проведено примусове списання 6 404, 31 грн.
Пунктом 2 статті 45 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнуті грошові суми можуть бути перераховані державним виконавцем на зазначений рахунок у банку чи надіслані на адресу стягувача поштовим переказом.
Відповідно до п. 5 статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» - кошти, що надійшли на відповідний рахунок Державної виконавчої служби України, перераховуються стягувачу протягом десяти днів з дня надходження всіх необхідних для цього документів та відомостей.
Між тим, на порушення зазначених положень законодавства, державним виконавцем не було повідомлено позивача про списання коштів, а також, в строк передбачений законодавством, не проведено перерахування коштів на вказаний ОСОБА_3 рахунок.
Крім того, державним виконавцем також не було вжито подальших заходів примусового характеру стосовно боржника з метою поновлення позивача на роботі.
Так, відповідно до статті 1 «Про виконавче провадження» - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Слід зауважити, що державним виконавцем не було витребувано від МЗС України жодних додаткових документів, зокрема наказів, які б підтверджували відсутність вакантних посад радників у Першому територіальному департаменті.
Враховуючи зазначені положення законодавства та фактичні обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про правомірність позиції суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.
Отже, при винесенні оскаржуваної постанови Окружним адміністративним судом м. Києва було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційні скарги Державної виконавчої служби України та Міністерства закордонних справ України - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 березня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Файдюк В.В.
Судді: Маслій В.І.
Чаку Є.В.