Справа №303/2267/13-ц 2/303/1299/13
номер рядка статистичного звіту20
(резолютивна частина)
10 червня 2013 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
В складі: головуючої Маргитич О.І.
при секретарі Уста Е.П.
з участю: позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Мукачівської державної нотаріальної контори, про визнання договору дарування недобудованого будинку недійсним,
Зважаючи на складність у викладенні повного тексту рішення суду, пов'язаного з потребою у обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачено значний час, суд вважає за необхідне, у відповідності з вимогами ст.218 ЦПК України, проголосити вступну та резолютивну частини, зазначивши, що повний текст рішення буде виготовлено 12 червня 2013 року.
Керуючись ст.ст.10,60,88,208,209,212,214-215 ЦПК України, суд
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Мукачівської державної нотаріальної контори, про визнання договору дарування недобудованого будинку недійсним - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційний суд Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі постановлення рішення суду без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.
Головуюча О.І.Маргитич
1 із 4 Справа №303/2267/13-ц 2/303/1299/13
Номер рядка статистичного звіту20
10 червня 2013 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
В складі: головуючої Маргитич О.І.
при секретарі Уста Е.П.
з участю: позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Мукачівської державної нотаріальної контори, про визнання договору дарування недобудованого будинку недійсним,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Мукачівської державної нотаріальної контори, про визнання договору дарування недобудованого будинку готовністю 23 % від 22 грудня 1993року по вул. Потушняка, 8, м. Мукачево недійсним.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що згідно договору дарування недобудованого будинку готовністю 23 % від 22 грудня 1993року по вул. Потушняка, 8, м. Мукачево обдарованими сторонами ОСОБА_2, ОСОБА_4. 08 липня 1994 року ОСОБА_2 померла, а ОСОБА_4 одружується вдруге з ОСОБА_2 - 02 вересня 2003 року. 07 лютого 2006 року помер ОСОБА_4. Його друга дружина, теж ОСОБА_2 у 2006 році оформляє все майно на своє ім'я. Однак, рішеннями Мукачівського міськрайонного суду свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 лютого 1995 року та 18 жовтня 2006 року визнані недійсними. Крім того, позивач вважає, що договір дарування від 22 грудня 1993року укладений без дотримання норм чинного на момент виникнення правовідносин законодавства.
Зазначене підтверджується листом Головного управління юстиції у Закарпатській області №С-99/0222/04/1 від 23 листопада 2012року, згідно якого в договорі дійсно вказано, що недобудований будинок готовністю 23% належить дарувальнику ОСОБА_1 лише на підставі довідки №7524, виданої Мукачівським інвентарбюро 18 грудня 1993 року. В матеріалах інвентарної справи на домоволодіння по вулиці Потушняка, 8, м. Мукачево міститься рішення міськвиконкому Мукачівської міської ради згідно з яким позивачу дозволено подарувати будинок лише його матері.
Отже, на думку позивача жодна норма матеріального права на момент виникнення правовідносин, не надавала можливості державному нотаріусу посвідчувати договір відчуження незакінченого житлового будинку готовністю 23 % на підставі довідки інвентарбюро, як правовстановлюючого документу, як зазначено в пункті 1 Договору дарування. При цьому необхідним документом було саме рішення органу місцевого самоврядування, про яке, як видно зі змісту Договору дарування від 22.12.1993р., нічого не йдеться і тим паче, останнє ніяким чином не стосується ОСОБА_4. який зазначений в Договорі в якості обдарованої сторони, а також нотаріально посвідчений примірник договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва жилого будинку, який при посвідченні договору про відчуження жилого будинку, незакінченого будівництвом, подається як правовстановлюючий документ, відповідь
2 із 4
ОСОБА_5 нотаріальної палати №639/4 від 05 лютого 2013 року.
Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, просив визнати договір дарування недобудованого будинку готовністю 23 % від 22 грудня 1993 року по вулиці Потушняка, №8, м. Мукачево, Закарпатської області, зареєстрованого в реєстрі за №1-10088, недійсним.
Відповідач та його представник у судовому засіданні заперечили проти задоволення позову мотивуючи тим, що договір дарування укладений відповідно до вимог діючого на той момент Закону УРСР «Про державний нотаріат» від 25 грудня 1974 року. Окрім того, вважають, що позивач пропустив строк позовної давності, оскільки з моменту укладання договору пройшло майже двадцять років, а з моменту виникнення спору, тобто з моменту коли позивач міг довідатись про виниклі обставини - три роки сім місяців.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що згідно договору дарування недобудованого будинку готовністю 23 % від 22 грудня 1993 року по вул. Потушняка, 8, м. Мукачево обдарованими сторонами є ОСОБА_2, ОСОБА_4.
Відповідно до рішення виконавчого комітету міської Ради народних депутатів №15 від 20 січня 1992 року позивачу надано для будівництва індивідуального житлового будинку земельну ділянку площею 600 кв.м по вулиці Потушняка,8 в місті Мукачево.
У подальшому ОСОБА_1, рішенням виконавчого комітету міської Ради народних депутатів №101 від 12 травня 1993 року, надано дозвіл на дарування недобудованого житлового будинку по вулиці Потушняка,8 в місті Мукачево готовністю 23% ОСОБА_2 його матері.
Згідно довідки №7524, виданої Мукачівським інвентарбюро 18 грудня 1993 року на момент укладення договору дарування готовність недобудованого житлового будинку по вулиці Потушняка,8 в місті Мукачево становила 23%.
Наданими суду доказами підтверджується , що ОСОБА_2 померла 08 липня 1994 року, а ОСОБА_4 одружується вдруге з ОСОБА_2 - 02 вересня 2003 року. 07 лютого 2006 року помер ОСОБА_4.
З листа Головного управління юстиції у Закарпатській області №С-99/0222/04/1 від 23 листопада 2012 року , вбачається, що в договорі дійсно вказано, що недобудований будинок готовністю 23% належить дарувальнику ОСОБА_1 лише на підставі довідки №7524, виданої Мукачівським інвентарбюро 18 грудня 1993 року. В матеріалах інвентарної справи на домоволодіння по вулиці Потушняка, 8, м. Мукачево міститься рішення міськвиконкому Мукачівської міської ради згідно з яким позивачу дозволено подарувати будинок лише його матері.
Вимогами статтей.10, 11, 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень суд розглядає справи не інше як в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін.
Норми законодавства на момент виникнення правовідносин чітко встановлювали, що при укладенні договорів відчуження незакінченого будівництвом житлового будинку вимагалося, щоб власник мав відповідний дозвіл органу місцевого самоврядування на таке відчуження.
Зі змісту договору видно, що недобудований будинок на праві власності належав позивачу, а відповідно до рішенням виконавчого комітету міської Ради народних депутатів №101 від 12 травня 1993 року, надано дозвіл на дарування недобудованого житлового будинку по вулиці Потушняка,8 в місті Мукачево готовністю 23% ОСОБА_2, тобто матері позивача.
Згідно норм матеріального права, які діяли на момент виникнення правовідносин, угода про відчуження жилого будинку (частини будинку), будівництво якого не закінчено, посвідчується при наявності рішення виконавчого комітету районної, міської, селищної Ради народних депутатів про згоду на таке відчуження, ч. 6 ст. 35 ОСОБА_5 РСР «Про державний нотаріат» від 25 грудня 1974 року.
У відповідності до вимог пункту 66 «Посвідчення угод про відчуження жилих будинків (частин будинків), незакінчених будівництвом», Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами ОСОБА_5 РСР, затверджена наказом Міністерства юстиції ОСОБА_5 РСР від 31 жовтня 1975р. за № 45/5, угода про відчуження жилого будинку (частини будинку), будівництво якого не закінчено, посвідчується при наявності рішення виконавчого комітету районної, міської, селищної Ради депутатів трудящих про згоду на таке відчуження.
3 із 4
При посвідченні договору про відчуження жилого будинку (частини будинку), незакінченого будівництвом, державний нотаріус перевіряє ті ж обставини і вимагає ті ж документи, що й при відчуженні жилих будинків, закінчених будівництвом, крім довідки- характеристики бюро технічної інвентаризації. Відомості про вартість будівельних робіт і матеріалів, а також про процент готовності незакінченого будинку містяться в довідці комунального органу, яка подається при посвідченні договору відчуження жилого будинку (частини будинку), незакінченого будівництвом.
В тексті такого договору окремим пунктом зазначається, що всі обов'язки, передбачені договором, про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва жилого будинку, складеним між відділом з комунального господарства і відчужувачем, приймає на себе набувач жилого будинку, незакінченого будівництвом. Примірник договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва жилого будинку, який при посвідченні договору про відчуження жилого будинку (частини будинку), незакінченого будівництвом, подається як правовстановлюючий документ, приєднується до примірника договору відчуження, що видається набувачу незакінченого будинку.
В Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу ОСОБА_5 РСР, міститься Додаток №1 «Перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу ОСОБА_5 РСР», а саме: нотаріально посвідчений договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку та затверджений виконкомом місцевої Ради акт про прийняття будинку в експлуатацію. Посвідчення договорів про надання у безстрокове користування земельних ділянок для будівництва жилих будинків на праві особистої власності посвідчуються державними нотаріальними конторами за місцем відводу земельної ділянки.
Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 28 Закону ОСОБА_5 РСР «Про державний нотаріат» від 25 грудня 1974 року, державні нотаріуси та інші службові особи, які вчиняють нотаріальні дії: відмовляють у вчиненні нотаріальної дії, якщо вчинення такої дії суперечить законові та не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам законодавства.
Відповідно до положень ст.153 ЦК Української РСР 1963 року (чинного на час укладення договору дарування) договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
На підставі статті 48 ЦК Української РСР 1963 року недійсними можуть визнаватися не лише угоди, які не відповідають закону, а й такі, що порушують вимоги указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативних актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку. Відповідність чи невідповідність угоди вимогам законодавства оцінюється з врахуванням вимог законодавства, яке діяло на момент укладення угоди.
Державні нотаріуси та інші службові особи, які вчиняють нотаріальні дії відмовляють у вчиненні нотаріальної дії, якщо вчинення такої дії суперечить законові; не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам законодавства, ст. 28 ОСОБА_5 РСР «Про державний нотаріат» Недійсною є та угода, яка не відповідає вимогам закону, ч. 1 ст. 48 ЦК Української РСР 1963р.
З урахуванням наведеного вище суд приходить до переконання, що жодна норма матеріального права на момент виникнення правовідносин, не надавала можливості державному нотаріусу посвідчувати договір відчуження незакінченого житлового будинку готовністю 23 % на підставі довідки інвентарбюро, як правовстановлюючого документу. При цьому необхідним документом було саме рішення органу місцевого самоврядування, в якому зокрема відсутні відомості щодо ОСОБА_4. який зазначений в Договорі в якості обдарованої сторони.
В ході судового розгляду відповідачем та її представником заявлене клопотання про застосування судом строків позовної давності та на цій підставі відмовити в задоволенні позову. Зокрема посилаються на те, що укладаючи договір дарування позивач не міг не знати про обдарованого ОСОБА_4, оскільки ознайомлювався з договором дарування, підписував його,
4 із 4
більш того всі витрати за оформлення договору дарування сплачував ОСОБА_4 Окрім того, про існування обдарованого ОСОБА_4 позивач вдруге довідався при розгляді поданого ним 18 серпня 2009 року позову, підтвердження того є позовна заява та рішення Мукачівського міськрайонного суду від 10 листопада 2010 року в якому зазначено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 прийняли в дар належний дарите леві (ОСОБА_1Д.) недобудований будинок.
Таким чином, суд приходить до переконання, що позивач пропустив строк позовної давності, оскільки з моменту укладання договору пройшло майже двадцять років, а з моменту виникнення спору, тобто з моменту коли позивач міг довідатись про виниклі обставини - три роки сім місяців.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Положеннями ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. У випадку встановлення судом факту спливу строків позовної давності суд зобов'язаний відмовити у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що строк позовної давності , на застосуванні якого наполягає відповідач та його представник сплив 18 серпня 2012 року, тому у задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок позивача.
Керуючись ст.ст.10,60,88,208,209,212,214-215 ЦПК України, суд
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Мукачівської державної нотаріальної контори, про визнання договору дарування недобудованого будинку недісйним - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційний суд Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі постановлення рішення суду без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.
Головуючий О.І.Маргитич