Справа №: 2/123/38/2013Головуючий суду першої інстанції:Сенько М.Ф.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Білоусова В. В.
"06" червня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіБілоусової В.В.,
СуддівДралла І.Г., Іващенко В.В.
При секретаріПочотовій Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання шлюбу недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 22 лютого 2013 року,
ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 про визнання шлюбу недійсним.
Позов мотивований тим, що 15.01.2011 року ОСОБА_8 (рідний брат позивачки) зареєстрував шлюб з відповідачкою ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 помер. Зазначає, що її брат був хворою людиною: діагноз - склероз та рак третього ступеню шейки підшлункової залози. Внаслідок хворобливого стану він не міг усвідомлювати значення своїх дій. Позивачка вважає, що цей шлюб був укладений без наміру створити сім'ю.
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 22 лютого 2013 року у задоволенні зазначеного позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
На підставі ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Судовим розглядом встановлено, що 15 січня 2011 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 був зареєстрований шлюб, актовий запис № 14 /а.с. 38/.
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 37/.
Відповідно до свідоцтв про народження позивачка ОСОБА_6 (до реєстрації шлюбу ОСОБА_6) є рідною сестрою ОСОБА_8 /а.с. 8-10/.
Вважаючи своє право порушеним, позивачка зазначила, що шлюб між її братом та відповідачкою укладений без наміру створити сім'ю, оскільки ОСОБА_8 внаслідок свого хворобливого стану не міг віддавати звіт своїм діям та керувати ними, шлюб укладено без наміру створити сім'ю.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості та недоведеності позовних вимог.
З таким висновком погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 40 СК України встановлено, що шлюб визнається недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка. Згода особи не вважається вільною, зокрема, тоді, коли в момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розладом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, або якщо шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства.
Відповідно до частини 2 цієї ж статті шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя.
Умовою дійсності шлюбу є наявність взаємної згоди осіб, які беруть шлюб, воля цих осіб повинна бути спрямована на створення сім'ї.
Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» передбачено, що за рішенням суду шлюб обов'язково визнається недійсним, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки та чоловіка, а також у разі його фіктивності.
Так, для визначення психічного стану, який впливав на можливість ОСОБА_8 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на момент укладання шлюбу, ухвалою суду від 31.08.2012 року було призначено посмертну судово-психіатричну експертизу.
Згідно висновку Акту амбулаторної посмертної судово - психіатричної експертизи № 1444 ОСОБА_8 на час реєстрації шлюбу 15 січня 2011 року будь - яким психічним захворюванням (тяжким психічним розладом) не страждав та міг усвідомлювати свої дії та керувати ними /а.с. 79-84/.
Позивачка пов'язує фіктивність шлюбу, укладеного між її братом та відповідачкою, з тим, що остання заздалегідь знала про його тяжкій стан здоров'я.
Допитані у судовому засіданні у суді першої інстанції свідки підтвердили, що ОСОБА_8 та ОСОБА_7 дійсно були у шлюбі та вели спільне господарством, протягом сімейного життя спостерігалися теплі сімейні відносини. Після смерті ОСОБА_8 відповідачка здійснила його похорон.
Колегія суддів вважає, що позивачкою не надано належних та допустимих доказів того, що шлюб був фіктивним, укладався будь - ким з подружжя без наміру та бажання створити сім'ю, набути права та обов'язки подружжя.
Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Всупереч зазначених вимогам позивачка не довела обґрунтованість позовних вимог.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім доказам, поясненням сторін згідно зі ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а в рішенні навів переконливі доводи на обґрунтування своїх висновків про відсутність підстав для визнання шлюбу недійсним.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. 303, 304, 307, 308, ст. 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 22 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді