№ справи: 121/173/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Кулєшова О.І.
№ провадження: 22-ц/190/3094/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Дралло І. Г.
"06" червня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді:Дралла І.Г.,
Суддів:Білоусової В.В., Іващенко В.В.,
При секретарі:Почотовій Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення суми боргу, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 4 березня 2013 року, -
ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення суми боргу.
Вимоги мотивовані тим, що 16 листопада 2009 року відповідачка отримала від нього грошові кошти в борг 82000 гривень, які зобов'язалась повернути до 1 березня 2010 року, але до теперішнього часу вона суму боргу не повернула. Просить суд стягнути з ОСОБА_7 на його користь суму боргу в розмірі 82000 гривень з урахуванням індексу інфляції в розмірі 7988,31 гривень, проценти по займу в розмірі облікової ставки НБУ в сумі 21582, 31 гривень, 3% річних в розмірі 7912,44 гривень, пеню в розмірі 29520 гривень.
Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 4 березня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволені.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 суму боргу в розмірі 82000 гривень, індекс інфляції в розмірі 7988 гривень 31 копійку, проценти по займу в розмірі 21582 гривні 31 копійку, три проценти річних в розмірі 7912 гривень 44 копійки, пеню в розмірі 29520 гривень, на відшкодування судових витрат 1490 гривень 03 копійки, а загалом стягнуто 150 493 гривні 09 копійок.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення процентів в розмірі облікової ставки НБУ та неустойки. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при висновках суду, які не відповідають фактичним обставинам. Зокрема апелянт посилається на те, що вона не брала на себе зобов'язання по сплаті неустойки та процентів, а крім того, порушення зобов'язання відбулося з вини кредитора, який знаходився під вартою і вона не мала можливості повернути борг. Також посилається на пропуск строку позовної давності щодо стягнення пені.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_6 суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги обґрунтовані та засновані на законі, оскільки 16 листопада 2009 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 був укладений договір позики на суму 82000 гривень, які ОСОБА_7 зобов'язалася повернути у строк до 1 березня 2010 року, що підтверджено розпискою. Також ОСОБА_7 зобов'язалася сплатити пеню у разі затримки виконання зобов'язання в розмірі 3% щомісячно. ОСОБА_7 по теперішній час свої зобов'язання не виконала, борг не повернула, у зв'язку з чим вона на підставі ст.ст. 549, 611, 625, 1046, 1047, 1048, 1049 ЦК України повинна сплатити суму боргу в розмірі 82000 гривень з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 7988,31 гривень, 3% річних від прострочення суми в розмірі 7912,44 гривень, проценти від суми позики в розмірі облікової ставки НБУ за весь час користування позикою, а саме з 16 листопада 2009 року по 1 лютого 2013 року в розмірі 21582,31 гривень та пеню за рік в сумі 29520 гривень.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та наданим сторонами доказам в порядку правил статей 10, 11, 60 ЦПК України.
Відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставами для скасування чи зміни рішення суду.
Так, довід апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги, оскільки цей довід є необґрунтованим. Судом повно та всебічно з'ясовані фактичні обставини і ухвалено судове рішення, яке відповідає фактичним обставинам у справі, наданим сторонами доказам та нормам матеріального права. Суд першої інстанції правильно та обґрунтовано врахував всі обставини справи і дійшов вірного висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та засновані на законі.
Посилання ОСОБА_7 на те, що вона не зобов'язувалася сплачувати неустойку, суд апеляційної інстанції до уваги взяти не може, оскільки з оригіналу розписки вбачається, що ОСОБА_7 зобов'язалася сплачувати 3% пені щомісячно за затримку виконання зобов'язання. Згідно статті 549 ЦК України пеня є різновидом неустойки.
Посилання ОСОБА_7 на пропущення річного строку позовної давності щодо стягнення неустойки, суд апеляційної інстанції також не може прийняти до уваги, оскільки судом стягнуто неустойку за один рік.
Доводи апелянта щодо прострочення кредитора, який знаходився у місцях позбавлення волі, є необґрунтованим, оскільки ОСОБА_7 прострочила зобов'язання до того, як ОСОБА_6 був позбавлений волі, а крім того вона не виконала зобов'язання до теперішнього часу.
Доводи щодо необґрунтованого стягнення процентів в розмірі облікової станки НБУ, суд апеляційної інстанції до уваги не бере.
Відповідно до правил статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.
Позивачем заявлені вимоги про стягнення як інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми на підставі статті 625 ЦК України, так і процентів на рівні облікової ставки НБУ відповідно до ч.1 статті 1048 ЦК України за користування позиками. При цьому проценти за статтею 625 та 1048 ЦК України не є тотожними і підлягають стягненню з відповідачки. Зазначена правова позиція викладена в ухвалі від 23 січня 2013 року ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі №6-27281 св12.
Довід апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального права суд апеляційної інстанції до уваги взяти не може. Судом першої інстанції правильно визначені правовідносини, які виникли між сторонами та застосовані норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, зокрема статті 549, 611, 625, 1046-1049 ЦК України.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення норм процесуального права суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги, оскільки згідно правил статті 309 ч.3 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування рішення суду якщо ці порушення призвели до неправильного вирішення справи.
У даному випадку немає підстав вважати, що справу вирішено неправильно.
Інших доводів, які б свідчили про те, що рішення суду не відповідає вимогам статті 213 ЦПК України, апеляційна скарга не містить.
Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів наданих сторонами в порядку правил статті 60 ЦПК України.
Рішення суду першої інстанції постановлено у відповідності до норм матеріального і процесуального права при висновках суду, які відповідають фактичним обставинам і наданим сторонами доказам, що відповідно до положень ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 4 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.
Судді:
Дралло І.Г. Білоусова В.В. Іващенко В.В.