Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
03 червня 2013 року Справа № 1170/2а-4317/12.
провадження № 2-ап/811/31/13
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої - судді Нагібіної Г.П.
при секретарі - Дигас В.М.
за участю:
представника позивача - Шпак Н.Ф.
представника відповідача -Мехеда О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державвної податкової служби в Кіровоградській області до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області про скасування рішення
ДПС у Кіровоградській області (далі позивач) звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом про скасування постанови управління ДВС Головного управління юстиції у Кіровоградській області від 29.11.2012 р. видану на підставі виконавчого листа Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду №2а-838/12?1170 про стягнення виконавчого збору у сумі 2846,01 грн.
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що постанова про стягнення виконавчого збору в сумі 2846,01 грн. є протиправною, оскільки нараховану суму заробітної плати в розмірі 10294,02 грн. позивач виконав добровільно, а відтак виконавчий збір в сумі 1029,41 грн. визначено помилково.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги позову та просив суд задовольнити його в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позову, оскільки державний виконавець не наділений повноваженнями зменшувати суму, яка зазначена до стягнення у виконавчому документів. Крім того, представник відповідача зазначав, що телефонував позивачу, зазначаючи про наявність на виконанні виконавчого документа про стягнення 28460,10 грн., проте, жодних заяв від позивача не надходило.
Заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
Частиною 3 статті 181 КАС України визначено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.
Враховуючи зазначене, УДВС Головного управління юстиції у Кіровоградській області в розумінні пункту 7 частини 1 статті 3 КАС України, є суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржено.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.04.2012 р. по справі №2а-1170/2а-838/12 за позовом ОСОБА_4 до ДПС України, ДПС у Кіровоградській області позовні вимоги задоволено частково: скасовано наказ ДПС України від 20.01.2012 р. №84-О «Про звільнення ОСОБА_4.», поновлено ОСОБА_4 на роботі, стягнено середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 27460,10 грн. та 1000 грн. моральної шкоди.
Кіровоградським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист до негайного виконання постанови суду в частині стягнення середньомісячного заробітку за один місяць та поновлення на посаді (а.с.41-42).
Згідно виконавчого листа виданого Кіровоградським окружним адміністративним судом від 23.05.2013 р. в органа ДВС було відкрито виконавче провадження, яке постановою від 16.10.2012 р. закінчено в зв'язку з його виконанням.
Як зазначав представник позивача середньомісячна заробітна плата за 1 місяць була перерахована ОСОБА_4 (а.с.109-110).
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 р. змінено постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.04.2013 р., третій абзац резолютивної частини викладено в іншій редакції (а.с.61-63).
На підставі зазначеної постанови Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд видав виконавчий лист №2а-838/12/1170 від 05.10.2012 р. (а.с.46), в якому зазначено «стягнути з ДПС у Кіровоградській області на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 27460,10 грн. та 1000 грн. моральної шкоди».
ОСОБА_4 звернувся до органів виконавчої служби з заявою про примусове виконання виконавчого листа (а.с.64).
15.10.2012 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №34740787, якою надано строк боржнику для добровільного виконання рішення (а.с.66), яку було направлено позивачу (а.с.65).
Після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.10.2012 р.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.12.2012 р. в задоволенні позову ДПС у Кіровоградській області відмовлено (а.с.149-152).
Оскільки дію постанови про відкриття виконавчого провадження не було зупинено, відповідач вчинив відповідні дії по виконанню виконавчого документа, виданого Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом.
В зв'язку з примусовим виконання виконавчого документа винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 29.11.2012 р., якою стягнуто з ДПС у Кіровоградській області виконавчий збір у розмірі 2846,01 грн. (далі оскаржуване рішення, а.с.40).
Постановою від 12.12.2012 р. виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа закінчено (а.с.141).
Правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення про стягнення виконавчого збору є предметом спору, який передано на вирішення суду.
Згідно частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 частини 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV визначено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.
Відповідно до частини 1 статті 75 Закону N 606-XIV, після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
Позивач зазначав, що вважає протиправним рішення з огляду на добровільне виконання в частині 10492 грн.
Проте, такі посилання представника позивача судом оцінено критично, так як сума стягнення за один місяць середньомісячного заробітку були предметом стягнення в іншому виконавчому провадженні, яке було закінчено 16.10.2012 р.
В той час, як до державного виконавця після відкриття виконавчого провадження ВП №34740787 по виконавчому листу виданому Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом, від позивача не надходило жодних заяв з поясненнями чи то наданням інформації про часткове виконання судового рішення.
Представник відповідача зазначав, що державний виконавець не наділений функціями самостійно визначати в якій частині виконавчий документ виконувати, а в якій ні. Такі функції належать виключно органу, який видав виконавчий документ.
Позивач з заявою про визнання виконавчого листа таким, що в частині стягнення 10492 грн. не підлягає виконанню до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду не звертався.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, 12.11.2012 р. грошові кошти в сумі 28460,10 грн. списані з рахунку ДПС у Кіровоградській області та в подальшому перераховані ОСОБА_4 (а.с.92).
В матеріалах справи наявна заява позивача про виправлення помилки у виконавчому листі та стягнення на користь боржника безпідставно одержаних стягувачем коштів, проте така заява спрямована до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду 22.11.2012 р., тобто після фактичного виконання виконавчого документа.
При зверненні до суду з даним позовом без наявності судового рішення про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 10492 грн., позивачем обрано невірний спосіб захисту свого порушеного права, оскільки жодної норми закону відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення порушено не було.
Більш того, отримавши постанову про відкриття виконавчого провадження, позивач не звертався до відповідача з будь-якими заявами щодо зупинення виконавчого провадження, роз'яснення судового рішення тощо.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Проте, суд вважає за необхідне зазначити, в разі винесення судового рішення про визнання виконавчого документа, таким, що не підлягає виконанню, позивач має право для звернення до суду з заявою про перегляд даного судового рішення за нововиявленими обставинами.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржене рішення відповідача є правомірними, винесене у спосіб та відповідно до вимог законодавства, тому позовні вимоги є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2,17, 94, 158 - 163 КАС України, суд,
Відмовити в задоволенні адміністративного позову Державвної податкової служби в Кіровоградській області до управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області про скасування рішення в пвному обсязі.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 06.06.2013 р.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Г.П. Нагібіна