24 травня 2013 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Амелін В.І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2, подану в інтересах ОСОБА_3, на рішення Центрального районного суду Миколаївської області від 22 лютого 2013 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 18 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Миколаївської міської ради, адміністрації Центрального району виконавчого комітету Миколаївської міської ради про скасування рішень, усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою, визначення порядку користування свердловиною та земельною ділянкою, стягнення матеріальної шкоди,
У грудні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що з листопада 1991 року вона є власником житлового будинку АДРЕСА_1, а відповідачка з 2000 року є власником житлового будинку АДРЕСА_2. Хоча будинки й мають різні адреси, проте знаходяться на спільній земельній ділянці та між ними відсутня визначена межа, вони мають спільну огорожу та одні ворота. Починаючи з 2003 року відповідачка без виділу земельної ділянки зробила самовільну реконструкцію частини домоволодіння та переобладнала його під магазин, після чого здала його в експлуатацію. Все це призводить до значних незручностей, бо відповідачка використовує спільну територію двору в якості підсобної. Від добровільного визначення порядку користування земельними ділянками відповідачка категорично відмовляється, при цьому на підставі розпорядження виконкому незаконно узаконила гараж. Крім того, відповідачка разом зі своїм чоловіком знищила свердловину, яка знаходилась на її території, тим самим залишила позивачку без водопостачання, через що вона вимушена була позичити 20 000 грн на створення нової свердловини.
З огляду на зазначене, ОСОБА_3 просила скасувати розпорядження виконкому № 685-р від 23 вересня 2003 року про оформлення самовільно збудованих господарчих будівель відповідачки та рішення Миколаївської міської ради № 20/18 від 20 травня 2004 року про передачу у власність відповідачки земельної ділянки; скасувати державний акт на право власності на цю земельну ділянку серії РА № 2068522 від 1 квітня 2005 року; усунути їй перешкоди в користуванні земельної ділянкою по АДРЕСА_1 шляхом зобов'язання відповідачки прибрати магазин та гараж; визначити порядок користування свердловиною та земельною ділянкою по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2; стягнути з відповідачки витрати на спорудження свердловини в розмірі 10 000 грн.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 лютого 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 18 квітня 2013 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Із матеріалів касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.
Керуючись п.5 ч.4 ст.328 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_3, у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Миколаївської міської ради, адміністрації Центрального району виконавчого комітету Миколаївської міської ради про скасування рішень, усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою, визначення порядку користування свердловиною та земельною ділянкою, стягнення матеріальної шкоди.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ В.І. Амелін