05 червня 2013 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Галичанського А. Д.
суддів: Міцней В.Ф., Савчук М.В.
секретар Балацька-Геряк О.П.
за участю ОСОБА_1, Юзефовича Е.Е. - представника Шевченківського ВДВС Чернівецького міського управління юстиції
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівці від 8 травня 2013 року,
У квітні 2013 року ОСОБА_1 звернувся в суд зі скаргою на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції та просив поновити йому пропущений з поважних причин строк для подання скарги на дії державного виконавця та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 25.03. 2013 року. Зазначав, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 25.03.2013 р. є незаконною, оскільки виконавчий лист, виданий 19.05.2010 року Шевченківським районним судом м.Чернівці, на підставі якого відкрито виконавче провадження, не відповідає вимогам п.п.1,3 ч.1 та ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження». У виконавчому листі відсутні: прізвище та ініціали посадових осіб, що підписали та видали вищевказаний виконавчий лист; індивідуальний ідентифікаційний номер боржника або номер і серія паспорту боржника; місцезнаходження стягувача; невірно вказано місце проживання боржника. За таких обставин вважає, що державний виконавець повинен був відмовити в відкритті виконавчого провадження на підставі ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 8 травня 2013 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції відмовлено.
22ц-815/13 р. Головуючий у 1-й інстанції Чебан В.М.
категорія 79 Доповідач Галичанський А.Д.
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою поновити пропущений строк для подачі скарги та скаргу задовольнити.
Посилається на те, що оскаржувана ухвала є незаконною і необґрунтованою, постановлена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що Шевченківським районним судом м.Чернівці 19 травня 2010 року видано виконавчий лист № 2-165/2010 р. про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь МКП «Чернівцітеплокомуненерго» заборгованості в сумі 2 422,79 грн. та судові витрати.
21.03.2013 року начальник юридичного відділу МКП «Чернівцітеплокомуненерго» звернувся до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції з заявою про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 згідно вказаного виконавчого листа заборгованості.
25.03.2013 року старшим державним виконавцем Шевченківського відділу ДВС Чернівецького міського управління юстиції ОСОБА_5 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Колегія суддів розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_1 суд першої інстанції вірно виходив з того, що на час видачі виконавчого листа № 2-165/2010 року він відповідав ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачала вимоги до виконавчого документа та діяла станом на 19.05.2010 року, тобто на час, коли був виданий вказаний виконавчий документ.
Доводи апелянта про те, що до вказаного виконавчого листа слід застосовувати положення ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 04.11.2010 року та згідно Прикінцевих положень вказаного закону він підлягав приведенню до вимог зазначеної статті є помилковими, виходячи з наступного.
Згідно п.4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 04.11.2010 року виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі. Вимоги щодо приведення таких виконавчих документів у відповідність до вказаного закону у Прикінцевих та перехідних положеннях Закону відсутні.
Крім того, відповідно ч.3 ст.5 ЦК України, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Згідно ч.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. При відкритті виконавчого провадження державний виконавець діяв відповідно до вказаних норм Закону. Обставини, які унеможливлюють ним ідентифікувати стягувача чи боржника ним не виявлено.
Таким чином, виконавчий лист на підставі якого винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 25.03.2013 року виданий відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції чинній станом на 19.05.2010 року, правомірно прийнятий до примусового виконання органом ДВС.
Розгляд питання у даній справі по суті поданої скарги свідчить про те, що суд вирішив питання про поновлення строку позитивно, а зазначення в мотивувальній часті ухвали, що він пропущений заявником без поважних причин є помилковим і зазначене не призвело до неправильного вирішення скарги та не може бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону та підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.307,312 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівці від 8 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді: