27 травня 2013 р. Справа № 804/5105/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіБарановського Р. А.
при секретаріУстимові К.Є.
за участю:
представників позивача представника відповідача Рудницького Е.С., Рудницької Ю.О. Товстої Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМК" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби у якому, з урахуванням змін до позовних вимог, просить:
визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі М.Дніпропетровська щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМК», в результаті якої був складений акт від 05.03.2013 року №1427/226/31944264 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДМК» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Шакті Д» за період лютий 2012 року».
визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська зі складення акту від 05.03.2013 року №1427/226/31944264 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДМК» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Шакті Д» за період лютий 2012 року».
визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі М.Дніпропетровська, що полягають у фіксації в акті від 05.03.2013 року №1427/226/31944264 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДМК» з питань дотримання вимог податкового? валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Шакті Д» за період лютий 2012 року» висновків про невстановлення перевіркою факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «ДМК» за лютий 2012 року та встановлення відсутності об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст.22, ст.185, ст.187, ст.198 ПК України.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача. Позивач зазначає, що при складенні даного акту не були враховані правові підстави для проведення позапланової документальної виїзної перевірки, був порушений порядок її проведення, висновки, зроблені в акті про непідтвердження господарських взаємовідносин є незаконними з урахуванням обсягу наданих первинних документів та відсутності аналізу з боку податкового органу руху товару та товарних залишків контрагенту Позивача.
Представники позивача позов підтримали та надали пояснення, аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнала на основі того, що, операції з поставки по ланцюгу постачання ТОВ «ШАКТІ Д» - ТОВ «ДМК » - ТОВ «МТК» не містять у собі суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків.
Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по ланцюгу постачання ТОВ «ШАКТІ Д» - ТОВ «ДМК » - ТОВ «МТК».
Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська на підставі наказу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ДМК» з питань дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні та сплаті податку на додану вартість при взаємовідносинах із платниками податків ТОВ «Шакті Д», їх реальності та повноти відображення в обліку.
Відповідно до висновку (розділ 4 акту перевірки від 05.03.2013 року №1427/226/31944264 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДМК» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Шакті Д» за період лютий 2012 року»:
перевіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «ДМК» за лютий 2012 року;
перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст.22, ст.185, ст.187, ст.198 ПК України.
Податковий орган виходив з того, що контрагент Позивача - ТОВ «Шакті Д» (арк. 7 акту перевірки від 05.03.2013 року №1427/226/31944264 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДМК» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Шакті Д» за період лютий 2012 року) має ознаки фіктивності, на підприємстві відсутні належні трудові ресурси, відсутнє виробниче, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали, необхідні для здійснення діяльності та виконання умов договору.
Підставою для проведення перевірки у відповідності до наказу ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 01.03.2013 року № 436 стали ст. 79, пп. 78.1.1. п. 78.1 ст.78 ПК України.
При цьому, на арк. 6 акту перевірки зазначено, що при проведенні даної перевірки були використані декларації з ПДВ за лютий 2012 року, угоди, відображені в довідці перевірки, видаткові та податкові накладні, платіжні доручення, векселя, регістри бухгалтерського обліку по рахунку 631, 361 за лютий 2012 року, реєстри отриманих та виданих податкових накладних за лютий 2012 року, товарно-транспортні накладні (перевезення від ТОВ «Шакті Д» в адресу ТОВ «ДМК).
Статтею 20 ПК України передбачене право органу державної податкової служби на проведення перевірки платників податків в порядку встановленому даним кодексом.
У відповідності до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин, визначених статтею 78 ПК України, серед яких, зокрема, випадки, платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Так, в адресу ТОВ «ДМК» 01.03.2013 року надійшов лист від ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська з запитом про надання пояснень та їх документальних підтверджень із контрагентами, датований 27.02.2013 року №8653/10/22-617.
Таким чином, кінцевою датою для надання ТОВ «ДМК» податковому органу документів мало стати 15 .03.2013 року (десять робочих днів з дня отримання запиту).
Але, в той же день позивачу було нарочно вручено копію наказу на проведення перевірки від 01.03.2013 року № 436, фактично отриманий 15.03.2013 року разом із актом перевірки від 05.03.2013 року № 1427/226/31944264 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДМК» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Шакті Д» за період лютий 2012 року», у зв'язку з чим, перевірка була призначена без належних правових підстав з порушенням вимог пп. 78.1.1. п.78.1 ст.78 ПК України в частині строків для надання платником податків документів.
З метою уникнення негативних наслідків нами було надано всі первинні документи за запитом про надання пояснень та їх документальних підтверджень із контрагентами, датований 27.02.2013 року № 8653/10/22-617, що було відображено в акті перевірки (арк. 6 акту перевірки).
Не дивлячись на надання документів та суть самої перевірки (документальна), податковим органом, без їх фактичного аналізу, без дослідження руху товару, товарних залишків. Все ж таки було зафіксовано у висновках до акту перевірки, що даною перевіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «ДМК» за лютий 2012 року та перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст.22, ст.185, ст.187, ст.198 ПК України.
У відповідності до п.78.8 ст.78 ПК України порядок оформлення результатів документальних позапланових перевірок встановлений ст. 86 ПК України.
Згідно зі ст.86 ПК України у випадку виявлення порушень результати перевірок оформлюються у формі акту перевірок, при цьому, за результатами перевірки складається податкове повідомлення-рішення, яким визначаються грошові зобов'язання, розраховані податковим органом в результаті виявлених порушень.
Отже, всупереч ПК України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984 ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська неправомірно вчинила дії з проведення перевірки за відсутності визначених законодавством України підстав для їх проведення, надання позивачем всього обсягу первинних документів та недотриманням в подальшому процедури донарахування грошових зобов'язань за наслідками виявлених порушень.
ДПІ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська в акті перевірки не було визначено підстав для висновків про те, що правочини, укладені по ланцюгу ТОВ «Шакті Д» - ТОВ «ДМК» -ТОВ «МТК» не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин систематичного придбання та продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків.
В свою чергу відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України (на яку посилається податковий орган на арк. 9 акту перевірки) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Отже, наявність обставин, що вказують на відсутність спрямування правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, є лише підставою розгляду питання компетентним судом для визнання правочину недійсним (тобто вказує на оспорюваність правочину).
У той же час, згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Жодних, передбачених законом обставин, які б вказували на нікчемність будь-яких правочинів позивача, відповідачем під час складення акту перевірки доведено не було.
В акті перевірки податковий орган в результаті аналізу баз даних ДПІ, акту перевірки контрагенту, первинних документів вбачає відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів, які підпадають під визначення ст. 22, ст.185, ст.187, ст.198 ПК України.
Даний висновок обґрунтований посиланням на акт перевірки від 14.07.2011 року №110/231/34915420, складений ДПІ в АНД районі М.Дніпропетровська відносно ТОВ «Шакті Д» (арк. 7 акту перевірки).
Статтею 22 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з поставки товарів (робіт, послуг), інші об'єкти, визначені ПК України, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податків податкового обов'язку.
У відповідності до статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування
лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
в) ввезення товарів на митну територію України;
г) вивезення товарів за межі митної території України;
е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Статтею 187 ПК УКраїни передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно зі ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Так, згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, виплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У відповідності до п. 198.4 ст. 198 ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.
Поряд з цим, стаття 201 ПК України право платника податку на податковий кредит (як наслідок підтвердження господарських відносин), а не від висновків, викладених в актах перевірки по нашим контрагентам.
Податковим органом було направлено в адресу ТОВ «ДМК» запит від 27.02.2013 року №8653/10/22-617 на надання пояснень та їх документальних підтверджень.
У відповідь на вказаний запит ТОВ «ДМК» були надані наступні документи (перелік наданих документів відображений на арк. 6 акту перевірки): декларації з ПДВ за лютий 2012 року; договори, відображені в акті перевірки; видаткові накладні, податкові накладні, відображені в акті перевірки; платіжні доручення; регістри бухгалтерського обліку по рахунку 631, 361 за лютий 2012 року; реєстр отриманих та виданих податкових накладних; товарно-транспорті накладні.
Між ТОВ «Шакті Д» та ТОВ «ДМК» було укладено договір поставки товару від 01.11.2010 року №11/01-08, відповідно до якого Постачальник (ТОВ «Шакті Д») зобов'язується поставити, а Покупець (ТОВ «ДМК») зобов'язується прийняти та сплатити продукцію в порядку та на умовах, визначених даним договором.
Договір виконаний сторонами в повному обсязі, предмет договору не обмежений в господарському обороті, не відноситься до переліку обмежених видів діяльності щодо яких діючим законодавством встановлені певні заборони, первинні документи, якими підтверджується факт виконання договору, складені з дотриманням вимог до їх оформлення, зауваження щодо їх змісту, з огляду на акт перевірки, у органу державної податкової служби відсутні.
Виконання договору та правомірність формування податкового кредиту підтверджується наступними первинними документами: видаткова накладна ТОВ «Шакті Д» від 14.02.2011 року №0214/01 на суму 188 301,00 грн., в тому числі, ПДВ 31 383,50 грн.; податкова накладна ТОВ «Шакті Д» від 14.02.2011 року №70 на суму 188 301,00грн., в тому числі, ПДВ 31 383,50 грн.; видаткова накладна ТОВ «Шакті Д» від 24.02.2011 року №0224/04 на суму 191 215,20 грн., в тому числі, ПДВ 31 869,20 грн.; податкова накладна ТОВ «Шакті Д» від 24.02.2011 року №116 на суму 191 215,20 грн., в тому числі, ПДВ 31 869,20 грн.;
Транспортування здійснювалося на умовах самовивозу ТОВ «ДМК» відповідно до ТТН від 14.02.2011 року шляхом залучення перевізника (ПП ОСОБА_7), що відображно на арк. 6 акту перевірки.
Оплата товару ТОВ «ДМК» здійснена в повному обсязі. Заборгованість станом на момент проведення перевірки відсутня, що підтверджено відповідним записом в акті перевірки (арк.6 акту перевірки).
В подальшому, придбаний у ТОВ «Шакті Д» товар був реалізований в адресу ТОВ «МТК» (договір від 14.01.2009 року №ДК-000001, видаткова накладна від 14.02.2011 року №ДК-46, податкова накладна від 10.02.2012 року №7, видаткова накладна від 24.02.2011 року №ДК-47, податкова накладна від 24.02.2011 року №23).
З урахуванням основного виду діяльності ТОВ «ДМК» - посередництво у сфері торгівлі, отриманим результатом у вигляді придбання та подальшої реалізації товару, вищенаведеними документами, що свідчать про виконання договору, спростовуються судження ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про відсутність реальних правових наслідків в результаті укладеного з ТОВ «Шакті Д» договору.
Висновки про нереальність господарських операцій зроблені податковим органом лише з посиланням на акт перевірки по ТОВ «Шакті Д» без спростування встановлених обставин щодо фактичного отримання, перевезення та оприбуткування позивачем товару, його оплати та використання у господарській діяльності, а також дотримання вимог пп. 14.1.36 п.14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 187.1 ст. 187, п. 198.2 п. 198.6, п. 198.3 ст.198 ПК України при формуванні податкового кредиту та валових витрат.
З матеріалів справи вбачається, що податковим органом зроблено висновок про безтоварність операцій позивача лише на підставі акту перевірки по ТОВ «Шакті Д».
Платник податків (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді не підтвердження свого законного права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару, укладення покупцем товару договору з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість з понесених витрат за придбання товару має підтверджуватися належними та допустимими доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на викладене, Відповідачем були здійснені неправомірні дії зі складення акту перевірки, здійснених заходів з метою її проведення, недотримання вимог щодо змісту та обсягу перевіряємих даних.
Разом з тим, зміст акту перевірки є суб'єктивною думкою перевіряючих осіб і, в даному випадку, висновки акту перевірки є хибними. Однак, право на фіксацію в акті перевірки фактів, що на думку перевіряючої посадової особи є порушенням, передбачено Податковим кодексом України. Тому, позовна вимога про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, що полягають у фіксації в акті від 05.03.2013 року №1427/226/31944264 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДМК» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Шакті Д» за період лютий 2012 року» висновків про невстановлення перевіркою факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «ДМК» за лютий 2012 року та встановлення відсутності об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст.22, ст.185, ст.187, ст.198 ПК України, не підлягає задоволенню.
Таким чином, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ДМК», результати якої зафіксовані у акті від 05.03.2013 року № 1427/226/31944264 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ДМК» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Шакті Д» за період - лютий 2012 року».
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби зі складання акту від 05.03.2013 року № 1427/226/31944264.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 03 червня 2013 року
Суддя Р.А. Барановський