Справа №764/3010/13-а
2-а/764/127/2013
22 травня 2013 року Ленінський районний суд м. Севастополя в складі
головуючого судді - Рубан М. В.,
при секретарі - Бурчуладзе С.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби в м. Севастополі про стягнення недоплаченої щорічної одноразової допомоги до 5-го травня, моральної шкоди,
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом в якому, з урахуванням уточнень, просить стягнути з Державної казначейської служби в м. Севастополі щорічну одноразову допомогу до п'ятого травня за 2010 рік в сумі 2535,00 грн. та солідарно з Державної казначейської служби в м. Севастополі та Кабінету Міністрів України моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн. Вимоги мотивовані тим, що позивач має статус учасника бойових дій та відповідно до ЗУ «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» щорічно, до п'ятого травня йому повинна сплачуватися одноразова грошова допомога в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, однак, в 2010 році йому була виплачена ця допомога лише в розмірі 380,00 грн. Моральна шкода обґрунтована тим, що, по-перше: Кабінет Міністрів України приймає щороку незаконні постанови про зменшення розміру соціальних виплат та соціальну допомогу за період 2007-2012 років, по-друге, у 2007, 2009 роках за судовими рішеннями позивачу було сплачено соціальну допомогу до п'ятого травня з великою затримкою, а по-третє: Державна казначейська служба в м. Севастополі здійснює бюджетне відшкодування, тому вимоги заявлені до неї, як до другого відповідача. Наполягав на незалученні до участі у справі в якості відповідача Управління праці і соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя, оскільки воно є неплатоспроможним та не здійснює соціальні виплати.
В судовому засіданні позивач уточненні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача Кабінету Міністрів України в судовому засіданні заперечував проти задоволення уточненого позову, пояснив, що виплати щорічної одноразової допомоги до п'ятого травня здійснює Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя, тому Кабінет Міністрів України неналежний відповідач. Моральну шкоду Кабінет Міністрів України не заподіювало нездійсненням соціальних виплат, до того ж, не приймало незаконні постанови, ця обставина не доведена позивачем.
Представник відповідача Державної казначейської служби в м. Севастополі в судовому засіданні також заперечувала проти задоволення позову, пояснив, що Державна казначейська служба в м. Севастополі не здійснювало будь-яких протиправних дій відносно позивача, його законних прав та інтересів не порушувало. Більш того, Державна казначейська служба України не наділена повноваженнями на складання Державного бюджету України, а також розпорядження бюджетними коштами, встановлювання бюджетних призначень та змінювання цільового спрямування бюджетних коштів; вказані соціальні виплати здійснює Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя.
Суд, вислухавши пояснення позивача та представників відповідачів, вивчивши матеріали справи вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ухвалою Ленінського районного суду міста Севастополя від 03.06.2010 року замінено первісного відповідача Кабінет Міністрів України на належного відповідача Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про стягнення недоплаченої щорічної одноразової допомоги до п'ятого травня, оскільки питання, які пов'язані з виплатою щорічної одноразової допомоги до п'ятого травня відносяться до компетенції саме органів праці та соціального захисту населення, в даному випадку це питання відносяться до компетенції Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя.
Заочним рішенням Ленінського районного суду міста Севастополя від 18.08.2010 року стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя на користь ОСОБА_1, як учасника бойових дій, щорічну разову допомогу до п'ятого травня за 2010 рік в сумі 2535грн.
Ухвалою Апеляційного суду міста Севастополя від 18.04.2011 року заочне рішення Ленінського районного суду міста Севастополя від 18.08.2010 року та ухвалу Ленінського районного суду міста Севастополя від 08.02.2011 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.06.2012 року ухвалу Ленінського районного суду міста Севастополя від 08.02.2011 року, заочне рішення Ленінського районного суду міста Севастополя від 18.08.2010 року та ухвалу Апеляційного суду міста Севастополя від 18.04.2011 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
Судом також встановлено, що позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення (серія НОМЕР_1).
Позивач перебуває на обліку в Управлінні праці і соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя та йому сплачена щорічна разова допомога до п'ятого травня за 2010 рік в розмірі 380,00 грн., що підтверджується довідкою Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя від 27.03.2013 року № 1136 та, про що не заперечував сам позивач.
Згідно зі ст.17-1 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.
Відповідно до ст. 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 389/2011, Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики України) є центральним органом виконавчої влади та головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики, зокрема, у сфері соціального захисту населення.
Одним із безпосередніх завдань управлінь праці та соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації є призначення та виплата соціальної допомоги, інших соціальних виплат, установлених законодавством.
Відповідно до Положення „Про Головне управління Державної казначейської служби України у м. Севастополі", затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 21.11.2011 року № 105 та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.2011 року № 651 „Про утворення територіальних органів Державної казначейської служби" Державна казначейська служба в м. Севастополі не розпоряджається державними коштами, а організує і здійснює виконання Державного бюджету України. Виділення і доведення коштів з державного бюджету для головного розпорядника коштів і територіальних органів Державного казначейства здійснюється лише в межах обсягів асигнувань, передбачених Законом України про Державний бюджет на поточний рік
На підставі наведеного суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення з Державної казначейської служби в м. Севастополі щорічної одноразової допомоги до п'ятого травня за 2010 рік в сумі 2535,00 грн. заявлена до неналежного відповідача, тому не підлягає задоволенню, враховуючи, що позивач заперечував проти залучення Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя та стягнення з нього соціальної допомоги.
Крім того, положенням ч.5 ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції чинній до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет на 2012 рік») був передбачений розмір щорічної разової допомоги до «5 травня» в сумі п'яти мінімальних пенсій за віком для учасників бойових дій.
Згідно з абз. 1 п. 2 постанови КМУ від 07.04.2010 року № 299 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2010 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань» встановлено, що в 2010 році розмір щорічної разової допомоги до «5 травня» для учасників бойових дій складає 380 грн.
В абз. 7-8 п. 3 рішення № 3-рп/2012 від 25.01.2012 року Конституційний Суд України вказав, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Таким чином, в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Відповідно до абз. 8 п. 4 вищевказаного рішення Конституційного Суду України нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема, питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
У п.3 резолютивної частини вищевказаного рішення Конституційного Суду України зазначено, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Отже, на підставі наведеного, та перевіривши розмір сплаченої позивачу щорічної разової допомоги до «5 травня», суд доходить висновку, що протиправних дій зі сторони Управління праці і соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя щодо нарахування та виплати такої допомоги позивачу за 2010 рік не вбачається, нарахування соціальної виплати було проведено відповідно до положень постанови КМУ від 07.04.2010 року № 299 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2010 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань». Таким чином, відсутні підстави для стягнення вказаної допомоги в розмірі 2535,00 грн.
Крім того, виходячи з аналізу статей 21, 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю. Установивши, що відповідачі порушили норми права, які регулюють спірні відносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідачів здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.
Аналогічну правову позицію висловлено у постанові Верховного Суду України від 28 жовтня 2008 року у справі № 21-739во08.
Отже, позивачем також невірно обрано спосіб захисту свого порушеного права.
Таким чином, враховуючи висловлене, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення з Державної казначейської служби в м. Севастополі щорічної разової допомоги до «5 травня» за 2010 рік в розмірі 2535,00 грн. є необґрунтованою та безпідставною, тому не підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно зі ст. 1175 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.
Позивачем не надано та в матеріалах справи відсутні відомості, що Кабінет Міністрів України приймає щороку незаконні постанови про зменшення розміру соціальних виплат та соціальну допомогу за період 2007-2012 років, враховуючи наведене рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25.01.2012 року, при цьому, що постанови Кабінету Міністрів України про соціальні виплати , прийнятті за період 2007-2012 років, не були визнані неконституційними.
Також не доведена вина Кабінету Міністрів України щодо несвоєчасної виплати соціальної допомоги, яку за судовими рішеннями стягнуто на користь позивача за 2007 рік та 2009 рік, оскільки, враховуючи листи Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ в м. Севастополі від 27.04.2011 року № 2494/1-10 та від 27.04.20011 року № 2495/1-10 (а.с. 85, 86) виплати соціальної допомоги здійснені в порядку примусового виконання судових рішень.
Крім того, позивачем не надано належних та беззаперечних доказів заподіяння позивачу моральної шкоди Державною казначейською службою в м. Севастополі, при цьому, що позивач сам визнав, що йому Державна казначейська служба в м. Севастополі моральну шкоду не заподіяла.
До того ж, судом не встановлена незаконність рішень, дій або бездіяльності Державної казначейської служби в м. Севастополі та Кабінету Міністрів України щодо здійснення соціальних виплат, що зумовило б стягнення з відповідачів моральної шкоди з огляду на приписи п.4 ч.2 ст. 105 КАС України, відповідно до яких адміністративний позов може містити вимоги про стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.
На підставі вищенаведеного суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди.
З огляду на положення ч.5 ст. 94 КАС України суд відносить судові витрати на рахунок держави.
Керуючись ст.ст.6, 11, 12, 70-72, 86, 94, 159, 160, 162, 163 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби в м. Севастополі про стягнення недоплаченої щорічної одноразової допомоги до 5-го травня за 2010 рік в сумі 2770,00 грн., моральної шкоди в розмірі 10000 грн. - відмовити.
Постанову може бути оскаржено до Севастопольського апеляційного адміністративного суду м. Севастополя шляхом подачі через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту її проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Суддя - підпис
З оригіналом згідно
Суддя Ленінського районного суду
м.Севастополя М.В. Рубан