Справа № 1-33/2505/2012 провадження № 11/795/7/2013 Головуючий у І інстанції Лиманська М.В.
Категорія - ст. 115 ч.1 КК України Доповідач Шахова О. Г.
07 червня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіШахової О. Г.
суддів: Заболотного В.М., Сердюка О.Г.,
при секретарі Оскірко Ю.І.,
з участю прокурорів:
Надточій О.О., Гапєєвої Н.П., Шваб Л.В., Шимка Є.М.
потерпілих: ОСОБА_19, ОСОБА_4,
захисників засудженого: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
засудженого ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_3 на вирок Городнянського районного суду Чернігівської області від 18 червня 2012 року та за апеляцією ст. слідчого СУ УМВС України в Чернігівській області Лебеха В.М. на окрему ухвалу Городнянського районного суду Чернігівської області від 18 червня 2012 року
Цим вироком :
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Антонівка Приморського краю Російської Федерації, громадянин України, з вищою освітою, одружений, маючий на утриманні двох малолітніх дітей, працюючий головою СФГ „Гуд Мен Ко", раніше не судимий, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований: АДРЕСА_2,
засуджений за ч.1 ст. 119 КК України до 4 років позбавлення волі .
На підставі ст. 86 КК України, п. «в» ст. 1 ЗУ «Про амністію» від 08 липня 2011 року засудженого звільнено від подальшого відбування покарання.
У зв'язку зі звільненням ОСОБА_3 від відбування покарання міру запобіжного заходу до набрання вироку законної сили змінено з тримання під вартою на підписку про невиїзд.
Цивільні позови ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишено без розгляду.
Стягнуто із засудженого на користь держави судові витрати за проведення експертиз в сумі 1298 грн. 08 коп.
Перекваліфікувавши дії ОСОБА_3 з ч.1 ст. 115 КК України на ч.1 ст. 119 КК України, суд встановив, що 08 квітня 2009 року, близько 16 години 00 хвилин, неподалік від шлюзу ставка №1, розташованого на території рибдільниці «Холми» в с.Холми Корюківського р-ну Чернігівської області, під час конфлікту між ОСОБА_3 з одного боку та ОСОБА_6 і ОСОБА_7 з іншого боку, що виник з приводу з'ясування прав на оренду ставків з гідротехнічними спорудами вищевказаної рибдільниці, ОСОБА_3, здійснив з власної двоствольної мисливської гладкоствольної рушниці моделі «ІЖ- 54», НОМЕР_1, 12 калібру, яку він зберігав у своєму автомобілі «Ніссан», яким приїхав на територію рибдільниці, один постріл вгору, а потім під час боротьби, що виникла між ним та громадянином ОСОБА_6, здійснив необережний другий постріл в сторону, де знаходився потерпілий ОСОБА_8, якого ОСОБА_3 з необережності вбив.
Судом винесено окрему ухвалу, якою встановлено ряд порушень кримінально-процесуального закону ст. слідчим СУ УМВС України Чернігівській області Лебехом В.М. та іншими працівниками Корюківського РВ УМВС України в Чернігівській області при проведенні дізнання та досудового слідства у даній кримінальній справі при організації та здійсненні контролю за зберіганням речових доказів в Корюківському РВ УМВС України в Чернігівській області, зокрема, стосовно порушення слідчим Лебехом В.М. вимог кримінально-процесуального закону щодо огляду трупа, речових доказів, їх зберігання. Цією ухвалою постановлено довести факти порушень до відома Генерального прокурора України для відповідного реагування.
В апеляції прокурор просить вирок суду скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням кримінального закону та м"якістю призначеного покарання, постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у вигляді 10 років позбавлення волі.
Вважає, що судом необґрунтовано змінено кваліфікацію дій засудженого, не взято до уваги докази, які мають істотне значення для об'єктивного вирішення справи, надавши перевагу одним доказам, відкидаючи інші, при цьому не мотивувавши цього. Не прийняв до уваги, те, що ОСОБА_3 здійснив постріл з мотивів раптово виниклих неприязних відносин, викликаних перебуванням потерпілого ОСОБА_8 на території, яку засуджений вважав своєю, при цьому знаряддям злочину була вогнепальна зброя. Про наявність умислу в його діях свідчить попереджувальний постріл ОСОБА_3, який є мисливцем з багаторічним досвідом і йому була відома вражаюча дія пострілу з дробовими кулями, які, розсіюючись, мають широке вражаюче поле. Спрямовуючи заряджену рушницю в область життєво-важливих органів людини, ОСОБА_3 розумів суспільно-небезпечний характер своїх дій та їх наслідків та бажав їх настання і таким чином, він діяв з прямим умислом позбавити життя ОСОБА_8.
Суд не надав оцінки зміні засудженим показань в частині обставин, за яких відбувся другий постріл, вони суперечливі: будучи допитаним в якості обвинуваченого, потім в ході розгляду справи Менським і Сосницьким районними судами ОСОБА_3 стверджував, що другий постріл відбувся, коли він не мав контакту з рушницею, а в показаннях, даних вже у Городнянському суді він стверджував, що другий постріл відбувся, під час боротьби, коли ОСОБА_6 схопив рушницю за стволи, схиливши їх до низу. Показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_15, що саме після другого пострілу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 накинулися на ОСОБА_3 і повалили його на землю і ОСОБА_15 підтвердив, що озирнувшись, побачив, як ОСОБА_6 та ОСОБА_7 б'ють ОСОБА_3, який знаходився під ними на землі, а тому суд безпідставно посилався на показання ОСОБА_15, як на доказ необережності дій ОСОБА_3.
Також не спростовують показання ОСОБА_6 та ОСОБА_7, що другий постріл ОСОБА_3 зробив до початку боротьби між ними і показання експерта ОСОБА_9, на які посилався суд, перекваліфіковуючи дії ОСОБА_3.
Вважає, що суд критично поставився до показань свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_10, вказавши на численні суперечності та неузгодженості, щодо місця розташування засудженого та потерпілого, не врахувавши при цьому, що ці розбіжності пояснюються суб'єктивним сприйняттям часу та відстані як фізичної величини.
Суд не звернув уваги на показання свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які були понятими при відтворенні обстановки та обставин події. Вони стверджували, що дані, які містяться в протоколах відтворення обстановки та обставин події відповідають показанням, отриманим в ході зазначеної слідчої дії.
Протоколом огляду судом місця події, яким встановлено, що з будинку рибалки обмежена видимість на дамбу, спростовуються показання свідка ОСОБА_13, яка показувала, що бачила як після першого пострілу до ОСОБА_3 наблизилися ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і коли вони впали на ОСОБА_3, пролунав другий постріл. Крім того, ОСОБА_16 перебувала в службовій залежності від ОСОБА_3 і суд повинен віднестися до її показань критично.
Не відповідають також дійсності посилання суду на послідовність та узгодженість показань ОСОБА_3, так як він на досудовому слідстві та в попередніх Менському та Сосницькому районних судах стверджував, що рушниця вибула у нього з рук в ході бійки і що коли в його руках її не було, пролунав другий постріл, а вже в Городянському суді він стверджував, що другий постріл відбувся, коли він тримався за приклад рушниці, а ОСОБА_6 схватив її за стволи, нагнувши їх донизу.
Суд не дав оцінки показанням, оголошеним в судовому засіданні свідка ОСОБА_10, який стверджував, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 накинулися на ОСОБА_3 після другого пострілу.
Прокурор вважає, що версія щодо вчинення вбивства з необережності в судовому засіданні не підтвердилася, так як вона ґрунтується тільки на припущеннях ОСОБА_3, а тому висновки суду щодо кваліфікації дій засудженого за ч.1 ст.119 КК не відповідають фактичним обставинам справи. Вина засудженого у вчиненні ним умисного вбивства підтверджена дослідженими в судовому засіданні доказами, речовими доказами, вилученими на місці події, висновками судово-балістичних та судово-медичної експертиз, які підтверджені показаннями експертів ОСОБА_14. та ОСОБА_15
Не погоджується із звільненням засудженого від кримінального покарання, а не кримінальної відповідальності у зв'язку із застосуванням ЗУ «Про амністію у 2011 році» та посилається на відсутність на те згоди засудженого.
Засуджений ОСОБА_3 в апеляції просить скасувати вирок, як необґрунтований, надуманий та такий, що не підтверджений матеріалами справи, постановити новий, яким виправдати його, оскільки вважає, що смерть потерпілого є випадковістю, казусом.
Вважає, що вирок суду побудований на припущеннях, що прямо заборонено як Конституцією України, так і КПК. Висновки суду, що він міг передбачити смерть ОСОБА_8, не підтверджено матеріалами справи. Дійсно, він вчинив постріл в гору, щоб запобігти нападу на себе з боку ОСОБА_6, ОСОБА_7 та інших осіб, які були з ними. А в момент другого пострілу він знаходився в ситуації, коли йому був насипаний пісок в очі і отримав удари в коліно, по ребрам та виривалася з рук зброя. Цей постріл був результатом його боротьби з ОСОБА_6. При цих обставинах він не міг дотримуватися ніякого ступеню обережності і передбачливості. Постріл, який пролунав в момент боротьби відбувся випадково і більше був результатом дій ОСОБА_6, ніж його. Тому, не можливо вважати, що саме він вбив ОСОБА_8, навіть і з необережності. В тій ситуації, що склалась він не міг передбачити спричинення тілесних ушкоджень будь-кому, в тому числі і ОСОБА_4, бо навіть не бачив, де він був у той момент.
Cтарший слідчий СУ УМВС України в Чернігівській області Лебех В.М. оскаржує окрему ухвалу суду, просить її скасувати як таку, що винесена безпідставно. Вважає, що суд не в повній мірі дослідив всі ті обставини справи, які можуть вказувати на грубе порушення вимог КПК України при проведенні слідчих дій, крім того Городянським судом не досліджувалися речові докази по справі. Вказує на те, що особа не може бути притягнута до відповідальності двічі за один і той же проступок. Відносно нього було порушено дисциплінарне провадження, після перевірки видано наказ УМВС України в Чернігівській області № 736 від 13 вересня 2010 року та йому оголошено догану.
Заслухавши доповідача, прокурора, який просив задовольнити вимоги апеляції частково, скасувати вирок суду з підстав, викладених в ній, зокрема, у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням кримінального закону та м'якістю призначеного покарання, постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у вигляді 9 років позбавлення волі, задовольнити позов потерпілої Горіної частково, стягнувши моральні збитки в розмірі 80 тис.грн., в позові відносно потерпілої ОСОБА_19 - відмовити ; потерпілих, які підтримали апеляцію прокурора, просили її задовольнити, задовольнити їх цивільний позов; засудженого та його захисника, які підтримали його апеляцію і який в судових дебатах та останньому слові пояснив, що він не мав відношення ні до умисного вбивства ОСОБА_8, ні з необережності, тому просив його виправдати, - перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, судова колегія вважає, що апеляція прокурора та апеляція старшого слідчого підлягають частковому задоволенню, а апеляція засудженого ОСОБА_3 не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Виходячи з проведеного повного судового слідства, призначеного апеляційним судом, колегія суддів,
в с т а н о в и л а,
що 08 квітня 2009 року, близько 16 години 00 хвилин, ОСОБА_3, знаходячись неподалік від шлюзу ставка №1, що розташований на території рибдільниці «Холми», яка знаходиться в смт. Холми Корюківського р-ну Чернігівської області, під час конфлікту, який виник на грунті неприязних відносин з приводу з'ясування прав на оренду ставків з гідротехнічними спорудами вищевказаної рибдільниці, з метою позбавлення життя ОСОБА_4, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільну небезпечність їх наслідків і бажаючи їхнього настання здійснив постріл свинцевим снарядом з власної двоствольної мисливської гладкоствольної рушниці моделі «ІЖ- 54», НОМЕР_1, 12 калібру, в область грудної клітини потерпілому ОСОБА_8, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого вогнепального поранення грудної клітини з пошкодженням 5-7 ребер, нижньої та верхньої долі правої легені, які в момент спричинення, стосовно живих осіб, кваліфікуються як тяжкі за ознакою небезпеки для життя та мають прямий причинно-наслідковий зв'язок з настанням смерті. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_8 помер по дорозі до Холминської районної лікарні Корюківського району Чернігівської області. Смерть ОСОБА_8 настала внаслідок вогнепального дробового поранення грудної клітки з пошкодженням тканини правої легені, що обумовило масивну кровотечу та призвело до розвитку гострого малокрів'я.
Допитаний у судовому засіданні засуджений ОСОБА_3 свою вину в умисному вбивстві не визнав, просив його виправдати, справу закрити, наголосив, що він не згоден з вироком районного суду. В разі, якщо колегія суддів визнає його винним в необережному злочині, не заперечує проти застосування амністії. Коментуючи розгляд цієї справи районними судами вважає, що звинувачення його в умисному вбивстві побудовано на припущеннях: була боротьба, був постріл, а до того був дзвінок у міліцію та прохання до ОСОБА_6 та інших учасників конфлікту почекати приїзду міліції, однак на це у відповідь йому кинули пісок у вічі, потім - удар по лівому коліну, удар по ребрам, перехват рушниці та боротьба з подальшим ситуаційним розвитком подій. Вважає, що не встановлено, у кого саме була в руках рушниця, можливо її всі троє тримали в руках одночасно, впізнання трупа не проводилось, в подальшому свідки описували зовнішність загиблого по - різному, що на думку засудженого ставить під сумнів той факт, що в той день 08 квітня 2009 року загинув саме ОСОБА_8 В першому томі є документи, що свідчать про наявність у загиблого кулевого поранення, по периметру якого також вилучено дріб. Звертає увагу, що другий постріл міг бути відлунням першого пострілу.
Також пояснив, що з 2007 року все нерухоме майно, тобто будівлі та споруди, зареєстровані на ім'я його доньки - ОСОБА_2, земельна ділянка площею 3,2 га належить йому особисто. Фонд держмайна вимагав розірвання договору оренди гідроспоруд, він змушений був відстоювати право на оренду ставків в суді. Фондом держмайна в квітні 2009 року передано гідроспоруди підприємству «Укрриба», яке уклало з його фермерським господарством договір на зберігання цих ставків. В кінці березня 2009 року на підставі підроблених документів ОСОБА_6 намагався забрати озера, уклавши з ДП «Укрриба» договір зберігання гідроспоруд терміном на 3 місяці. Було встановлено недійсність цього договору, оскільки на момент його укладання ДП «Укрриба» не належало право розпорядження гідроспорудами. За два місяці до цієї події почались наїзди рейдерських груп, до складу яких входили ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Пояснює, що у нього працювали два охоронця з «Титану» по охороні ставків. Вони приблизно о 12 годині 08 квітня 2009 року поїхали додому, а він пішов з рушницею обходити територію Холменської рибдільниці, перевіряючи порядок. Цього ж дня приблизно о 16 год. охоронець ОСОБА_15 повідомив, що рубають шандори та псують інвентар. Розрубка шандор призведе до затоплення хутора, тому він зателефонував у міліцію та вийшов з рушницею на вулицю, з собою взяв 4 патрона, знаючи, що лівий ствол у рушниці був у несправному стані. Згодом, відповідаючи на запитання уточнив, що рушниця була заряджена 2 патронами, бо він не пам'ятає який ствол в несправному стані. З рушницею він завжди обходив територію господарства, бо вона досить велика, можна зустріти диких звірів. Почувши стук сокири в районі того місця, де спускається основна вода, пішов на дамбу. Побачив трьох чоловіків, які спочатку стояли, а потім, коли він підійшов до них метрів за 20, пішли в його сторону. В цих людях впізнав ОСОБА_6 та ОСОБА_7, попереду них йшов ОСОБА_15. Позаду він відчував, що йдуть ті люди, які приїхали з ОСОБА_6 і до цього стояли біля автомобіля. У ОСОБА_7 в руках був предмет, схожий на сокиру. Він боявся цих людей, відчував до них неприязнь, оскільки ОСОБА_7 займався незаконним виловом риби на його озерах, ОСОБА_6 зазіхав на майно його господарства. Він крикнув, щоб всі стояли на місці до приїзду міліції, але ОСОБА_6 та ОСОБА_7 рухались назустріч з погрозами, казали, що нарешті зустріли його, коли він один, тепер з ним розправляться. Йшли в такому порядку: збоку, назустріч йому йшов ОСОБА_15, потім приблизно в 6 метрах від нього йшов ОСОБА_6 , за ним через півтора метри йшов ОСОБА_7. Зрозумівши, що вони не реагують на слова, зарядив у рушницю один чи два патрони. В цей час побачив силует людини з сокирою, яка вилізла з шандор і перебігла дорогу в бік болота. Відчувши для себе небезпеку, так як спереду двоє осіб, збоку якась людина бігла від шандор з сокирою, позаду відчував інших їх людей і приблизно на відстані 5-6 метрів від ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зробив один попереджувальний постріл вгору, після якого ті присіли. ОСОБА_15 під час першого пострілу був майже поряд, чуть збоку. ОСОБА_6 після першого пострілу кинув пісок йому у вічі, вдарив по лівому коліну, від чого він зігнувся, тримаючи рушницю направленням вгору, потім той вдарив по ребрам, схватився за рушницю, яка в цей момент була в положенні - прикладом вгору. Потім на нього накинувся ОСОБА_7, вони вдвох почали крутити і давити його до землі, хтось зверху навалився на нього. В цей момент пролунав постріл. Його стали бити, ременем скрутили руки, ОСОБА_15 крикнув, що поранено людину, він просив допомагати пораненому, потім приїхала міліція. Наголосив на тому, що в судовому засіданні суду І інстанції ОСОБА_7 підтвердив, що він та люди, які були поруч з ним, були у нетверезому стані, а він був тверезий, це підтвердила експертиза. Працівники міліції робили огляд місця події, якісь заміри. Розташування потерпілого та його на схемі ніхто не фіксував і не відображав. Всі виміри робились умовно. Потім його повезли до Корюківської ЦРЛ, надали першу медичну допомогу. 09 квітня 2009 року пред'явили обвинувачення та намагалися змусити зізнатися у вбивстві людини. Він особисто не знає потерпілого, ніколи не бачив як той насправді виглядає, ніякі неприязні відносини між ними виникнути не могли. Якби він мав умисел вбити людину, то в нього була реальна можливість вистрелити в ОСОБА_7 чи ОСОБА_6, з якими в нього на той момент були неприязні стосунки.
Вважає, що з опису потерпілого різними свідками по справі, слідчим та медичним експертом, труп потерпілого в лікарні і в морзі має різний вигляд, вдягнутий в різний одяг, має різні поранення. Вважає, що слідство велося з обвинувальним нахилом, оскільки документи, наявні в першому томі справи підтверджують поранення загиблого кулею, оскільки діаметр вхідного отвору рани як від поранення кулею, але при цьому наявний „разброс" дробу навколо цього поранення, що може свідчити про те, що стріляли з рушниці і слідством не встановлено причину цього факту. Постріл відбувся згори донизу, справа наліво, якщо враховувати дані експертизи та зріст людини приблизно 180 см, то вхідний отвір рани має бути під ключицею, тобто в цьому випадку рушницю при здійснені пострілу необхідно було тримати над головою. Згідно до висновків судмедексперта картонний пиж знаходився в районі легенів, до того ж він не був вилучений та не переданий на експертизу. На одязі трупа та біля місця, де початково бачили загиблого, знаходився пластиковий пиж в перевернутому, тобто розплющеному вигляді. Жодних відбитків пальців та рук рушниці та патронах не виявлено.
Далі ОСОБА_3 не заперечував, що міг зробити і він другий постріл в той момент, коли в нього відбирали рушницю. Проте, в момент боротьби він не бачив і не міг бачити потерпілого, оскільки в його очах був пісок.
Незважаючи на невизнання своєї вини засудженим, його вина підтверджується показаннями свідків, потерпілих та сукупністю наявних та перевірених у судовому засіданні доказів по справі.
Потерпіла ОСОБА_5 у зв'язку з давністю подій просила оголосити показання, дані в Городнянському районному суді, потім підтвердила їх правдивість. Пояснювала, що з потерпілим вона розірвала шлюб, але вони продовжували проживати в одній квартирі разом з донькою. Він поїхав на заробітки в смт. Холми до ОСОБА_6, доглядати за ставками. 09 квітня 2009 року по телефону від матері вона дізналась про вбивство ОСОБА_8 про обставини вбивства знає зі слів ОСОБА_6 Паспорт чоловіка був у неї, потім вона віддала його ОСОБА_6 для оформлення документів. Вважає, що ОСОБА_3 умисно вбив її чоловіка, впевнена, що поховали саме його і сумніву в цьому не має.
Потерпіла ОСОБА_4, донька загиблого, не скористалась своїм правом дати показання в судовому засіданні апеляційної інстанції. В суді І інстанції вона пояснила, що про вбивство дізналась від ОСОБА_6 на другий день. Стверджує і впевнена, що поховали саме її батька.
Показання потерпілих свідчать про те, що постраждалий від пострілу та похоронений був саме ОСОБА_8, що спростовує доводи ОСОБА_3 про недоведеність факту загибелі та поховання однієї і тієї ж людини - ОСОБА_8
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні апеляційного суду підтримав показання, дані ним раніше, пояснив, що деяких подій за давністю часу не пам'ятає, що із загиблим ОСОБА_8 і ОСОБА_7 він знайомий. Пояснив, що 08 квітня 2009 року йому зателефонували працівники, що були найняті для охорони ставків, повідомили, що на першому ставку відкрили шлюз, почався злив води, що до цього ОСОБА_3 порізав резину на їх автомобілі, стався конфлікт. Він поїхав на ставки в смт.Холми разом з ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_10 та водієм. Водій (ОСОБА_23) з ОСОБА_10, залишились біля автомобіля, а він разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 пішли дивитись, що відбувається на шлюзах. У ОСОБА_8 в руках була сокира для забивання шандору, більше ні у кого сокири не було. Сокира була особисто його, перед тим, як їхати він взяв її для забивання шандор. ОСОБА_4 спустився, щоб її закрити, в цей час підійшов охоронець ОСОБА_15, щоб з'ясувати причину їх перебування на території рибдільниці. Вони повідомили, що приїхали забити шандору, поцікавились де знаходиться ОСОБА_3. ОСОБА_15 відповів, що той у будиночку і пішов назад, в сторону господарства. Потім вони побачили, що їм назустріч йшов ОСОБА_3 з рушницею в руках. Він (ОСОБА_6) сказав ОСОБА_7 і ОСОБА_4 залишитись на місці, однак вони не послухали його, йшли за ним, ОСОБА_4 - приблизно на відстані 7 метрів, поки забив шандору, вибрався нагору. Він хотів показати ОСОБА_3 документи - договір, укладений з ДП «Укрриба», який надавав право їм знаходитись на території ставків. Підходивши до них, ОСОБА_3 нецензурно виражався в їх бік, кричав, що перестріляє всіх, питав, що вони тут роблять. Він запропонував розібратись, почитати договір, йшов сам йому на зустріч, щоб не провокувати, наголосив, що всі питання потрібно вирішувати з ДП «Укрриба». В цей час ОСОБА_3 скинув рушницю і перший раз вистрілив в його сторону, він присів, прикрившись папкою, постріл пролунав у нього над головою, другий раз ОСОБА_3 стріляв через 30-40 секунд в сторону, вправо. В момент першого пострілу ОСОБА_3 знаходився на відстані приблизно 1,5 метра, ствол рушниці був на відстані приблизно 30 см від нього, приблизно на цій же відстані він знаходився і в момент другого пострілу. Під час пострілів ОСОБА_8 не бачив.
Коли він побачив, що після другого пострілу ОСОБА_3 намагається перезарядити рушницю, разом з ОСОБА_7 накинулись на нього, щоб відібрати її. Рушницю ОСОБА_3 тримав обома руками, не віддавав. Він, разом з ОСОБА_7 виривали її з рук. Подробиць боротьби не пам'ятає, вважає, що вона тривала близько 5 хвилин, ОСОБА_3 ніяк не могли звалити, бо він викручувався. Він бачив патрони в руках ОСОБА_3, коли в того відбирали рушницю. Коли відбувалась боротьба, повз них швидкою ходою пройшов ОСОБА_4, він тримався лівою рукою за праву руку. Поки зв'язували ОСОБА_3, ОСОБА_15 повідомив, що ОСОБА_4 лежить поранений в крові. Зв'язавши ОСОБА_3 він підбіг до ОСОБА_8, той був вже без свідомості. Вони відразу кинулись до машини, щоб відвезти його в лікарню, бо на «швидкій допомозі» відповіли, що в них немає автомобіля, щоб потерпілого привезли самі. Також зателефонували в міліцію. ОСОБА_8 повезли до лікарні в смт. Холми, ОСОБА_3 забрала міліція.
ОСОБА_6 уточнив, що після того, як пролунав другий постріл він відразу накинувся на ОСОБА_3, але точного проміжку часу назвати не може.
Щодо розбіжностей у вимірах відстані до кожного та проміжку часу між пострілами показав, що точно сказати цих даних він не може, так як не вимірював, говорив приблизно, напевно тільки може сказати, що ОСОБА_7 був позаду його, а ОСОБА_4 позаду ОСОБА_7. Якби він не присів при першому пострілі, то той би мабуть влучив в нього. Практично відразу за першим пострілом пролунав другий, можливо 10 сек, можливо 20, враховуючи ту ситуацію важко визначитися. ОСОБА_3 стояв проти нього і по його (ОСОБА_6) ходу вдруге вистрілив, відвіши рушницю вліво від нього, в цей час він був присівши і де знаходився ОСОБА_4 не бачив.
Свідок ОСОБА_7 підтвердив свої показання дані раніше, пояснив, що 08 квітня 2009 року він поїхав на машині з ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 на територію рибдільниці, щоб показати документи ОСОБА_3, оскільки ОСОБА_6 згідно документів є наглядачем гідроспоруд. З'ясували, що на рибдільниці був відкритий шандор, спускали воду. На дамбі він був разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_4, у якого була сокира, бо він закривав шандори. В цей час до них підійшов охоронець ОСОБА_15, з'ясував мету їх приїзду, вони поцікавились, де знаходиться ОСОБА_3, потім охоронець пішов, щоб попередити ОСОБА_3. Йдучи назад, з шандор, вони зустріли ОСОБА_3 з рушницею. В цей момент ОСОБА_6 йшов попереду, він - за ним, ОСОБА_4 повинен бути десь позаду, але він його не бачив. ОСОБА_6 знаходився спереду його, з правої сторони, десь за метр збоку і приблизно за 2-3 метра від ОСОБА_3. Ніхто не подумав, що той буде стріляти, хоча він часто зустрічав ОСОБА_3 з рушницею. Перший постріл здійснив над головою, він присів, коли хотів встати, пролунав другий постріл десь зліва від нього, в голові загуділо. Місцезнаходження ОСОБА_8 під час першого пострілу він не знає. Між пострілами пройшло небагато часу, кілька секунд. Спрямованість другого пострілу він не бачив, однак зауважив, що другий постріл був голосніший, ніж перший. Вважає, що ОСОБА_3 не перезаряджав рушницю, не міг цього зробити за такий короткий проміжок часу. Після другого пострілу ОСОБА_3 стояв і він разом з ОСОБА_6 накинулись на того, поваливши його, намагалися відібрати рушницю, в результаті всі впали на рушницю, а ОСОБА_3 зв'язали руки. Коли повалили ОСОБА_3, ОСОБА_4 швидко пройшов приблизно за два метра повз них. Він впав на відстані приблизно метрів 20-50 від того місця, де вони боролися. Він знав, що вбитий саме ОСОБА_8 Всі були шоковані тим, що сталося. Ніхто навіть не думав, що ОСОБА_3 буде стріляти. Викликали міліцію. Труп ОСОБА_8 з Холминської лікарні до моргу він перевозив за дорученням дільничного інспектора. Пояснив, що сокиру тримав у руках вже після подій, коли приїхала міліція, він підняв її з трави.
Щодо розбіжностей в його показаннях за відстань до ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_3 та проміжку часу між пострілами пояснив, що точних даних сказати не може, говорив все приблизно, бо все відбувалося швидко і другий постріл пролунав також швидко, був переляканий, і в той момент він бачив перед собою тільки ОСОБА_3.
Із показань свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вбачається, що другий постріл був здійснений саме ОСОБА_3, здійснений умисно і до початку боротьби між ними.
Із досліджених в судовому засіданні апеляційного суду показань свідка ОСОБА_15, які він давав в судових засіданнях і який працює в ОСОБА_3 охоронцем, встановлено, що 08 квітня 2009 року він був на роботі на території дільниці в смт.Холми. Після 15 години побачив на території господарства трьох чоловіків біля шлюзу першої дамби, серед них був знайомий йому ОСОБА_7, вони пояснили, що закривають дамбу, щоб не витікала вода із ставків, цікавились місцезнаходженням ОСОБА_3. Повідомивши останнього, який знаходився в будинку, про чоловіків на дамбі, знову пішов до них повідомити, що зараз прийде до них ОСОБА_3. Повертаючись назад, зустрів ОСОБА_3, який йшов з рушницею. ОСОБА_6 і ОСОБА_7 ОСОБА_3 не погорожували, а що кричав їм ОСОБА_3, він не пам'ятає. Останній зробив постріл вгору, він в цей час пішов далі в сторону будинку і в різних показаннях говорив, десь через секунд 10-20, потім через секунд 5-7, позаду нього пролунав другий постріл, одразу озирнувся і побачив бійку, при цьому ОСОБА_3 вже перебував на землі, а ОСОБА_6 і ОСОБА_7 були зверху на ньому та били його. Де була рушниця не звернув уваги. Коли пролунав постріл, вони вже лежали на ОСОБА_3. Він пройшов ще 10 метрів і його обігнав ОСОБА_4, пробіг 50 метрів і впав біля шлагбауму, поранення у нього було з лівої сторони. ОСОБА_3 кричав йому, щоб викликав міліцію та швидку допомогу. Він разом з ОСОБА_10 та водієм повезли потерпілого до лікарні в с.Холми, його привезли вже мертвим, це засвідчив лікар. Це був один і той же чоловік, що був біля шандори, пробігав повз його і котрого везли до лікарні та залишили там. ОСОБА_3 ходив з рушницею часто. Коли він прийшов викликати в будинок міліцію, то там бачив ОСОБА_16, вона вийшла з будиночку і пішла кудись з собакою (т.3 а.с.58, т.4 а.с.233-235, т. 5 а.с. 226 зв. - 228, т.8 а.с. 70-71,111 зв. - 112).
На досудовому слідстві ОСОБА_15 показував (його свідчення досліджувались в апеляційному суді), що коли його обігнав ОСОБА_3, то в нього в руках була рушниця „двостволка" в зібраному стані, думає, що вона була заряджена, так як не бачив, щоб при ньому вона заряджалась. ОСОБА_3, наближаючись до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запитав, що вони роблять і вистрілив вгору. Ті почали щось йому казати, але що не пам'ятає. Він вирішив не встрявати в їх спір, пішов далі, та почув ще один постріл. Проміжок між пострілами був десь в одну хвилину, але точно не пам'ятає. В цей час він повернувся та побачив між ОСОБА_3 та іншими бійку, ті відбирали у ОСОБА_3 рушницю, вони були на землі, від них в його напрямку біг ще один чоловік у якого по руці бігла кров, він обігнав його та через кілька метрів упав. Ні з боку чоловіків, ні з боку ОСОБА_3 до пострілів ніяких погроз не чув, вони сперечалися за ставки, кому вони належать, при цьому застосовуючи нецензурну лайку (а.с.71-76 т.1).
Показання ОСОБА_15 як на досудовому слідстві, так і в судових засідання узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і свідчать про те, що постріл відбувся до того, як почалася боротьба по відбиранню рушниці.
Не підтверджують свідчення ОСОБА_15 показання ОСОБА_3 щодо погроз в його (ОСОБА_3) адресу зі сторони ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та що ОСОБА_15 повинен був бачити як він передзаряджав рушницю, коли йшов в напрямку до чоловіків.
З допиту свідка ОСОБА_10, показання якого були досліджені апеляційним судом, встановлено, що 08.04.2009 року він поїхав разом з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 на ставки, щоб закрити шандори, не допустити витоку води зі ставків. Він та водій автомобіля ОСОБА_24 залишилися біля автомобіля, а інші пішли до шлюзу ставка. З собою ОСОБА_6 взяв папку з документами на право користування ставками і бачив як ОСОБА_6 до ОСОБА_3 йшов з папкою, а ОСОБА_3 біг з рушницею по дамбі і зробив перший постріл вгору, другий постріл пролунав через декілька секунд. По звуку визначив, що перший постріл був зроблений в вертикальному напрямку, а другий - в горизонтальному. Побачив, як у бік шлагбаума біг чоловік і упав перед ним на землю, в ньому потім впізнали ОСОБА_8. Після побачив, що ОСОБА_7 і ОСОБА_6 накинулись на ОСОБА_3 та з'язали його. Рушницю бачив тільки в руках ОСОБА_3. Піднявши одяг ОСОБА_8 побачили зяючу рану та пластиковий контейнер, перебиту праву руку. Він разом з водієм та охоронцем ОСОБА_15 відвозив ОСОБА_8 до лікарні у смт. Холми Корюківського району, де лікар встановив, що потерпілий мертвий. Впевнений у тому, що загиблий є ОСОБА_8 Факт погроз в бік ОСОБА_3 та наявність суперечностей між ними перед пострілами не підтверджує. (т.1 а.с.125-126).
З показань, даних ним в судовому засіданні Менського районного суду (а.с.58 зв.т.3), які були досліджені судом 1 інстанції (а.с.102 т.8) і апеляційним судом, підтверджено, що ОСОБА_6 йшов з папкою, пролунав перший постріл вертикально, той показував ОСОБА_3 папку, намагався щось пояснити тому і коли показував папку, другого пострілу ще не було. Другий постріл відбувся горизонтально і після цього пострілу відразу він побачив ОСОБА_8, який пройшов п'яною ходою і впав. В правій стороні тіла бачив дірку, рука перебита повністю, під светром був контейнер. На похоронах він був і в труні лежав саме ОСОБА_4.
З показань даного свідка вбачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 напали на ОСОБА_3 після другого пострілу, але суд 1 інстанції не дав належної оцінки цим показанням свідка, а лише зазначив, що вони суперечать показанням свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в частині розбіжностей про місце розташування ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3 та ОСОБА_8, процесу боротьби, та відбирання рушниці, хоча ОСОБА_10 показував, що в кого в руках була рушниця при другому пострілі він не бачив, після двох пострілів ОСОБА_7 та Подій навалилися на ОСОБА_3 та повалили його на землю, зв'язали тому руки. Аналогічні показання давали як ОСОБА_6, так і ОСОБА_7, розбіжностей щодо основних моментів скоєння вбивства в них не вбачається.
Свідок ОСОБА_13 апеляційному суду показала, що 08 квітня 2009 року вона перебувала на ставках в смт.Холми, в будиночку, який належить ОСОБА_3, коли почула постріл з рушниці виглянула з вікна кухні на вулицю та побачила, що до ОСОБА_3, який стояв на дамбі, йде двоє незнайомих чоловіків. Вона не чула, чи була між ними розмова. Один з незнайомців підійшов ближче до ОСОБА_3, останній трохи нахилився, коли підійшов другий - ОСОБА_3 майже впав на землю, в цей час пролунав другий постріл. Між пострілами пройшло не більше хвилини. Двоє чоловіків на нього напали. У кого була рушниця вона не бачила. Після другого пострілу за дамбой знизу вискочив третій чоловік і побіг в сторону шлагбауму. Вона вийшла на вулицю, забрала собаку і пішла в їх сторону, по дорозі бачила як били ОСОБА_3. Коли підійшла до них, один почав її відштовхувати і вона пішла знову в будинок. Після цього приїхала міліція, вона понесла ОСОБА_3 води, вмила його. В будинку міліціонери робили обшук. У одного з чоловіків в руках побачила папку, але вже після події. Той чоловік, що вийшов з під дамби потім лежав біля шлагбауму.
На уточнююче запитання прокурора відповіла, що не може сказати чи спочатку вона побачила боротьбу, а потім постріл, чи спочатку був постріл.
На досудовому слідстві свідок ОСОБА_16 показала (а.с.127 т.1), що коли знаходилася в будинку на кухні, то почула постріл, відразу вийшла на вулицю і побачила, що до ОСОБА_3 підходили два незнайомих чоловіки, перший був ближче до ОСОБА_3, а другий позаду того. Коли перший підійшов, то ОСОБА_3 трохи нахилився, коли підійшов другий - ОСОБА_3 майже впав на землю і в цей час пролунав знову постріл. Після даного пострілу із-за всіх присутніх на дамбу вибіг ще один чоловік, вона відразу забігла в будинок і почала телефонувати.
В даних показаннях мова про боротьбу взагалі не йшла.
З показань свідка ОСОБА_16 в судовому засіданні Менського районного суду, досліджених в апеляційному суді (т.3 а.с. 60зв.-61) вбачається, що спочатку вона почула якісь звуки, вийшла на вулицю і побачила двох незнайомих людей. Потім забіг до неї охоронець і повідомив, що там стріляють і після цього вона пішла туди, побачила біля шлюзу лежав чоловік, її туди не пустили і вона повернулась знову до будинку.
Далі ж в своїх показаннях вже говорить, що було 2 постріли і вона їх чула. Коли впав ОСОБА_3, тоді вже пролунав другий постріл.
Свідчення ОСОБА_15 підтверджують, що свідок ОСОБА_16 вийшла з будинку вже після пострілів (а.с.235 т.4).
При проведенні огляду місця події судом 1 інстанції (а.с.96 т.8) зафіксовано, що видимість з вікна кухні на дамбу обмежена, на це звернуто увагу і в мотивувальній частині вироку, тому показання свідка в тій частині, що вона бачила подію, яка відбувалася на дамбі з вікна не можуть відповідати дійсності. Окрім цього, суд, посилаючись на показання ОСОБА_16, як на доказ невинуватості ОСОБА_3 в скоєнні умисного злочину, оголошуючи її показання дані нею, як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні Менського районного суду, не звернув уваги на суперечність її показань, не дав цьому свою оцінку, а навпаки, прийшов до висновку, що вони аналогічні.
Тому, колегія суддів вважає, що до показань свідка ОСОБА_16 необхідно віднестися критично, так як вони суперечливі між собою, непослідовні, не узгоджуються з показаннями інших свідків, вона була службово залежна від ОСОБА_3 і явно вбачається зацікавленість її допомогти ОСОБА_3.
З досліджених в апеляційному суді показань свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які були понятими при проведенні відтворення обстановки і обставин події встановлено, що спочатку слідчу дію проводили із ОСОБА_15, який розповів та показав на місцевості про події, які відбувались, а потім - за участю ОСОБА_7 Вони підтвердили, що показання і ОСОБА_15 і ОСОБА_7 відповідають змісту, зафіксованому у протоколах. Перед підписанням протоколів, вони були прочитані та ними підписані (т.2 а.с. 111-115, т.3 а.с.61,62, т.4 а.с.239-243, т. 8 а.с.71зв.72). Дані свідчення спростовують доводи засудженого про порушення норм КПК при проведенні даних слідчих дій.
З показань свідка ОСОБА_17, лікаря-терапевта Холминської райлікарні встановлено, що 08 квітня 2009 року приблизно о 16 год. 30 хв. два чоловіки доставили потерпілого, при огляді якого він встановив його смерть від вогнепального поранення. У нього була велика рана грудної клітки, 3 см в диаметрі. Дані потерпілого - ОСОБА_8, він встановив зі слів осіб, які його привезли. (т.2 а.с.124, т.3 а.с.63,т.8 а.с.72-73, досліджені апеляційним судом).
Свідок ОСОБА_18, черговий лікар хірург Корюківської ЦРЛ, показання якого також досліджувалися апеляційним судом, показував, що 08 квітня 2009 року йому повідомили, що з лікарні смт. Холми будуть транспортувати людину з вогнепальним пораненням, про що він попередив операційну бригаду, але потім повідомили, що людина померла. Трупа, він не бачив, дослідження проводив судово-медичний експерт і видав довідку про смерть. Він тільки оглядав ОСОБА_3 в цей день, виявив садна на обличчі, колінах, руках та ногах, про що в довіці вказав: забій грудної клітки та колінного суглобу (т.2 а.с.118,т.8 а.с.63)
Винність ОСОБА_3 у вчиненні умисного вбивства підтверджується також іншими доказами по справі.
Протоколом огляду місця події - дамби рибдільниці в смт. Холми Корюківського району від 08 квітня 2009 року встановлено, що в плані - схемі та фототаблицях зафіксовані плями червоного кольору на грунті, сокира, рушниця НОМЕР_1, 12 калібру з відламаним прикладом з набоями в стволах з пробитими капсулями, за 2 м40 см від якої виявлені три паперові патрони 12 калібру для мисливської зброї з не пробитими капсюлями, мобільний телефон «Samsung», які вилучені з місця події та опечатані (т.1 а.с. 9-16).
Належність даної гладкоствольної рушниці НОМЕР_1 ОСОБА_3 підтверджено дозволом на право зберігання, носіння мисливської гладкоствольної зброї ( т. 2 а.с. 132 ).
Протоколами відтворення обстановки і обставин події з доданими до них фототаблицями та план-схемами, з участю свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_15 встановлено місцезнаходження та пересуваня ОСОБА_3, потерпілого та свідків 08 квітня 2009 року по території рибдільниці , що біля смт. Холми Корюківського району та підтверджено їх показання, дані в якості свідків (т.1 а.с. 62-70, 74-87).
Висновком судово-медичної експертизи № 52 підтверджено, що смерть потерпілого ОСОБА_8 настала внаслідок проникаючого вогнепального дробового поранення грудної клітки з пошкодженням 5-7 ребер з пошкодженням тканини правого легеню, які спричинені дією пострілу з вогнепальної мисливської дробової зброї з неблизької відстані, що вказує наявність вхідного отвору, виявлення в рановому каналі дробу, відсутність кіптяви на одязі та тілі. Це ушкодження утворилось прижиттєво, незадовго до настання смерті, за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення, вказані ушкодження стосовно живих осіб кваліфіковані як тяжкі за ознакою небезпеки для життя. Між отриманими тілесними ушкодженнями та настанням смерті ОСОБА_8 існує прямий причиннно-наслідковий зв'язок Зазначено також про наявність у загиблого порушення цілісності правої плечової кістки на рівні середньої третини, яка утворилася також від дії пострілу дробовим зарядом. Дане вогнепальне поранення є сліпим, так як вихідний отвір відсутній. Смерть ОСОБА_8 настала внаслідок вогнепального дробового поранення грудної клітки з пошкодженням тканини правого легеню, що обумовило масивну кровотечу та призвело до розвитку гострого малокрів'я ( т.1 а.с.25-37 ).
Дані цієї експертизи спростовують припущення засудженого щодо наявності у загиблого ще й кулевого поранення .
При допиті в судовому засіданні суду 1 інстанції судово-медичного експерта ОСОБА_9 (показання якого досліджені в судовому засіданні апеляційного суду) усунуто протріччя та неповноту, наявні у висновку судово-медичної експертизи № 52 (т.1 а.с. 25-31) щодо відстані здійснення пострілу та його направленості. З пояснень експерта судом встановлено, що вогнепальне поранення потерпілого було смертельним, сліпим, оскільки наявний тільки вхідний отвір, здійснено з мисливської зброї картеччю діаметром завбільшки 2мм. В трупі знайдено 8-9 дробинок, з них сім - в легенях, одну - в руці, які він вилучив без процесуального оформлення, передав слідчому Лебеху В.М. На одязі потерпілого, зокрема на рукаві куртки, він виявив пластиковий контейнер, слідчому він його не передавав, бо останній не просив його. Права рука трупа була дуже пошкоджена, на тілі був один великий отвір, навколо нього двадцять невеликих отворів. Вказав, що в експертизі помилково вказано, що постріл відбувся з близької відстані. В судовому засіданні уточнив, що постріл відбувся з неблизької відстані, справа наліво, зверху вниз (т.8 а.с. 84-87зв.). Поняття «неблизької відстані» для довгоствольної зброї, до якої відноситься мисливська рушниця, з якої було здійснено постріл починається за межами 1,5-2 метри (т.2 а.с.111). Експерт також поясив, що в цей день проводився розтин тільки трупа ОСОБА_8, який здійснюється тільки в разі наявності паспорта загиблого.
Окрім вищевказаної експертизи та показань експерта ОСОБА_9 локалізація тілесних ушкоджень у загиблого підтверджується також показаннями свідка ОСОБА_10, який вказав, що на місці події підбіг до ОСОБА_8, підняв светр, побачив на правому боці зяючу рану, перебиту праву руку, внаслідок поранення та пластиковий контейнер на рані.
Пошкодження светра та кофти ОСОБА_8, які були вилучені в морзі Корюківської ЦРЛ після проведення огляду місця події відповідають пораненням, наявним на тілі потерпілого згідно до протоколу від 09 квітня 2009 року (т.1 а.с. 117), що також підтверджено висновком медико - криміналістичної експертизи, згідно якої на досліджених светрі та кофті відмічаються пошкодження, які причинені одним пострілом з вогнепальної гладкоствольної зброї типу мисливської дробової рушниці свинцевим снарядом, що ранить можливо свинцевим дробом з дистанції «неблизька відстань» (т.1 а.с.153-156) .
Отже, сумніви засудженого ОСОБА_3 та його захисника з приводу невідповідності пошкоджень на тілі потерпілого та на його одязі через наявність на одязі вихідних отворів спростовуються вищевказаними доказами, оскільки на тілі потерпілого наявне не тільки сліпе поранення грудної клітини, а й порушення цілісності плечової кістки, що відповідає локалізації вихідних отворів на светрі та кофті в області шва рукава.
Сумніви засудженого та його захисника щодо загибелі саме ОСОБА_8 спростовуються наступними доказами: поясненнями експерта ОСОБА_9, який роз'яснив, що в експертизі № 52 зазначено, що у ОСОБА_8 темний колір волосся, оскільки згідно наказу № 6 існує 4 види кольору волосся: темне, світле, сиве і фарбоване. Згідно цього розподілу русяве волосся відноситься до темного, дані особи встановлюються з паспорту, але номер його ніде не фіксується (т.8 а.с. 85 зв.); показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6, які стверджували, що загинув саме ОСОБА_8, який був разом з ними на території рибдільниці, для ОСОБА_6 ОСОБА_4 являвся рідним братом його бувшої жінки; ОСОБА_15 та ОСОБА_10, які пояснювали, що вони супроводжували саме пораненого ОСОБА_8 в Холменську лікарню, де лікар їм повідомив про смерть пораненого, а ОСОБА_10 працював разом з ОСОБА_4; слідчого Лебеха В.М., який допитувався в якості свідка і його показання досліджувалися в апеляційному суді, пояснював, що впізнання трупа не проводилось, оскільки сумнінів у тому, що загинув саме ОСОБА_8 ні в кого не було; потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які стверджували, що поховали саме їх чоловіка та батька. Потерпіла ОСОБА_19 підтвердила, що довідку про смерть виписували з паспорта (а.с.85 зв.т.8).
Різні описи одягу, взуття ОСОБА_8, які давали свідки та в висновках експертизи, довжини та кольору його волосся пояснюється суб'єктивним сприйняттям з боку свідків, слідчого та експертів зовнішніх даних потерпілого, деталей його одягу, значним часом, який минув після події до моменту дачі показань в судах, раптовістю вчиненого злочину, що також може вплинути на здатність дюдини запам'ятати деталі цих обставин.
Дослідженням висновків судово-балістичної експертизи № 242 від 12.06.2009 року встановлено, що вилучені під час огляду в морзі Корюківської ЦРЛ з одягу потерпілого ОСОБА_8 та тіла один предмет та кульки, які надані на дослідження, являються полімерним комбінованим пижем та шротом діаметром 3,2-4 мм. Даний полімерний комбінований пиж та шрот призначені для спорядження мисливських гладкоствольних набоїв. Вилучений під час огляду в морзі Корюківської ЦРЛ з одягу потерпілого полімерний пиж виготовлений заводським способом. Металеві кульки, надані на дослідження, виготовлені саморобним (кустарним) способом. Надані на дослідження предмети застосовуються в мисливських гладкоствольних набоях. Полімерний комбінований пиж в набоях 12 калібру, а шрот в набоях 12, 16, 20, 32 калібру. ( т.2; а.с. 51-53 ).
На момент проведення судово-балістичної експертизи № 210 від 12 травня 2009 року встановлено, що рушниця надана на дослідження вилучена 08 квітня 2009 року на дамбі рибдільниці смт. Холми є вогнепальною зброєю: двоствольною мисливською гладкоствольною рушницею моделі НОМЕР_1, 12 калібру, російського виробництва, яка на момент проведення судово-балістичної експертизи знаходилась в несправному стані. Несправності полягають у відламаному від колодки прикладі, що виникло внаслідок значного механічного впливу, та спрацюванні важеля шептала лівого стволу. Рушниця для стрільби придатна з правого стволу, з лівого стволу в наданому на дослідженні вигляді при натисканні на спусковий гачок не придатна, через малий хід важеля шептала. Постріли з мисливської рушниці НОМЕР_1 без натискання на спусковий гачок не можливі. Надані на дослідження набої в кількості трьох штук є боєприпасами гладкоствольної мисливської зброї, патронами 12 калібру, виробництва Україна, один патрон споряджений шротом №3 ( 3,75 мм), другий патрон споряджений шротом № 0 ( 4, 25 мм), третій патрон споряджений картеччю діаметром 8 мм, призначеними для стрільби із мисливських гладкоствольних рушниць 12 калібру, як вітчизняного так і іноземного виробництва (т.1 а.с.111-115).
Відповідно до висновків додаткової судово-балістичної експертизи № 300 від 24.06.2009 року пошкодження у вигляді відламування прикладу від колодки рушниці та спрацювання важеля шептала лівого стволу, могли утворитись внаслідок механічних дій (зокрема відокремлення прикладу в результаті нанесення рушницею удару об перешкоду). Здійснити постріл з лівого стволу мисливської рушниці НОМЕР_1 до утворення наявних в даний час пошкоджень (зокрема відокремлення прикладу в результаті нанесення рушницею удару об перешкоду) було можливо ( т.2 а.с. 60-61)
З допиту експерта - баліста ОСОБА_20 в суді 1 інстанції, дослідженими в апеляційному суді, усунуті розбіжності у проведених ним судово-балістичних експертизах № 210 від 12.05.2009 року (т.1 а.с. 111-115) та №300 від 24.06.2009 року (т.2 а.с. 60-61). З його показань вбачається, що рушниця була надана на експертизу з прикладом відламаним від основної частини з двома гільзами з наколотими капсулями в патронниках, тобто з двома стріляними гільзами. На момент дослідження рушниця була не в робочому стані: відламано приклад, спрацьовано (відігнуто) важіль шептала лівого стволу. В наданому на дослідження стані вона не придатна для проведення пострілів з лівого стволу при натисканні на спусковий гачок. Пояснив, що при стертому важелі шептала теоретично постріл може відбутися від механічного удару, залежить все від поверхні, важіль шептала зігнутий в результаті механічного впливу, тобто, спрацювання важеля шептала зумовлено значним механічним впливом. В стволах рушниці були дві гільзи: одна з картонним корпусом, корпус був відірваний від основи гільзи, в другому стволі був патрон з полімерним корпусом. Гільзи предметом дослідження не були. Отже, в другому висновку по додатковій експертизі встановив, що здійснити постріл з лівого стволу можливо було до утворення наявного пошкодження, зокрема, відокремленого прикладу, тобто мав на увазі, що якби приклад був у справному стані, то постріл би відбувся (т.8 а.с. 61-63).
В своїх показаннях на а.с.244 т.4 експерт підтвердив, що з обох стволів можливо було здійснити постріли (і що без відлому приклада та вигнутого важеля шептала рушниця була в придатному для стрільбі стані (а.с.226 т.5). На двох експертизах рушниця була одна і та ж, коли речові докази - рушниця надійшла вдруге, на мішку була бірка та печатки їх установи, опечатані були належним чином (а.с.61 т.8).
Щодо перелому приклада експерт пояснив, що перелом міг бути відразу, а вигинання у процесі боротьби (а.с.226 т.5).
В апеляційному суді експерт ОСОБА_20 дав аналогічні показання, які давав на досудовому слідстві та в судових засіданнях.
Показання ОСОБА_3 в тій частині, що з лівого стволу постріл зробити було неможливо внаслідок несправності рушниці, доказами справи не підтверджені, тому сприймаються судом критично, так як відповідно до експертизи та показань експерта ОСОБА_20 здійснити постріл з лівого ствола мисливської рушниці НОМЕР_1 до утворення наявних пошкоджень було можливо (а.с.60-61 т.2). Крім того, на досудовому слідстві про цей факт мова взагалі не йшла, що вбачається із показань ОСОБА_3, даних в ході досудового слідства в якості обвинуваченого. Про несправність рушниці він почав говорити лише під час судового розгляду справи, тобто після ознайомлення з усіма її матеріалами.
Поясненння засудженого щодо неможливості здійснити два постріли без перезарядки рушниці не відповідають дійсності, суперечать обставинам справи, вказують на зміну показань, даних засудженим в ході неодноразових розглядах справи.
Викладені вище висновки експертиз є доказами по справі, оскільки вони науково обґрунтовані і будь-яких сумнівів у правильності таких колегія суддів не має.
При детальному аналізі показань засудженого в апеляційному суді колегія суддів встановила, що спочатку ОСОБА_3 стверджував, що постріл був один, а другий - це відлуння першого, далі, в подальших своїх показаннях він стверджував неодноразово, що пострілів було два, при цьому заряджав рушницю один раз, лівий ствол був у непрацюючому стані. Потім, в ході уточнень вказав, що заряджав два патрона, бо не пам'ятає який ствол не працює. На місці події рушницю не перезаряджав, але при цьому говорив, що відбулося два постріли, при одному, як він стверджував, не працюючому стволі.
В показаннях, даних при неодноразових розглядах справи Менським районним судом (т.3 а.с. 54, т. 5 а.с.236 зв.) та Сосницьким районним судом (т.4 а.с. 223) ОСОБА_3 пояснював, що після погроз з боку ОСОБА_6 та ОСОБА_7 він зарядив в рушницю два патрона, в показаннях, даних в Городнянському районному суді він сказав, що не пам'ятає зарядив один чи два патрона, зазвичай заряджав два патрона. (т.8 а.с. 91зв.) Згідно до протоколів судового засідання в Менському (т.5 а.с.237) та Сосницькому районних судах (т.4 а.с. 222-238) ОСОБА_3 стверджував, що другий постріл відбувся, коли він не мав контакту з рушницею, що другий постріл був зроблений ОСОБА_6 чи ОСОБА_7 з метою інсценування вбивства та притягнення його до кримінальної відповідальності, або був зроблений ОСОБА_6, так як того сім'я була в конфлікті з сім'єю ОСОБА_8 за спадщину (а.с.239 т.5). При розгляді справи Городнянським судом пояснював, що другий постріл пролунав, коли ОСОБА_6 схопив за стволи його рушницю, вдарив його по ребрам, а згодом в Городянському та апеляційному суді припускає, що в цей момент рушниця могла бути і у його в руці і міг вбити потерпілого з необрежності (т.8 а.с. 92зв.,105,106). Всі наявні розбіжності в показаннях ОСОБА_3 не відповідають висновкам суду 1 інстанції щодо їх послідовності та узгодженості.
Зазначена непослідовність та суперечливість показань засудженого ОСОБА_3, його твердження про непричетність до скоєного злочину, а потім в його необережності, викликають в колегії суддів сумніви у правдивості його показань, так як вони не узгоджуються між собою та іншими доказами по справі, не відповідають фактичним обставинам справи, є не логічними і сприймаються, як намагання уникнути відповідальності та покарання.
Не заслуговують на увагу доводи захисту сприймати розбіжності в показаннях ОСОБА_3, зважаючи на людський фактор, що особа не взмозі точно вказати на якість дрібні подробиці обставин в період, коли на неї напали. Однак, з аналізу його показань розбіжності мають місце саме не в дрібницях, а в конкретних його діях, направлених на позбавлення життя людини з використанням зброї. В даному випадку мова не йде про різницю в метрах чи в часі.
В Ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.11.2011 року по даній кримінальній справі звернуто увагу апеляційної інстанції щодо неперевіреної версії можливого пострілу в динаміці під час проведення якихось ударів, виходячи з показань ОСОБА_3.
Досліджуючи докази по справі в цій частині колегія прийшла до наступного висновку.
Відповідно до судово-балістичної експертизи № 210 від 12 травня 2009 року здійснити постріл з лівого стволу мисливської рушниці НОМЕР_1 до утворення наявних в даний час пошкоджень (зокрема відокремлення прикладу в результаті нанесення рушницею удару об перешкоду) було можливо ( т.2 ; а.с. 60-61).
В своїх показаннях експерт ОСОБА_20 показував, що при пошкодженому шепталі в процесі боротьби і переломаному прикладі можливий був постріл при ударі та механічних втручаннях на гачок, якщо це було в динаміці і при цьому на спусковому гачку був чийсь палець, то є якийсь процент, може 30, того що постріл міг би відбутися, а могло й не бути. (а.с.246 т.4, 226 т.4).
Проте, з досліджених матеріалів справи, показань свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_10 встановлено, що другий постріл ОСОБА_3 здійснив до боротьби з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, тому, момент можливого пострілу в динаміці в процесі боротьби - не розглядається.
Даючи оцінку показанням свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_15, апеляційний суд вважає їх достовірними , оскільки розбіжності у їх показаннях стосовно інтервалу між пострілами, відстані від ОСОБА_6 до ОСОБА_7, від ОСОБА_7 до ОСОБА_8 та засудженого, кольору патронів, кольору пластикового контейнеру, який вказав свідок ОСОБА_10,кольору контейнеру, вилученого в морзі, мають місце через суб'єктивне сприйняття кожним з них часу та відстані, кольору, зумовлені особистим сприйняттям кожним з них тих моментів, які вони особисто спостерігали, враховуючи ту небезпечну ситуацію, в якій перебували свідки та тривалістю часу, який минув після події, при цьому, всі свідки вказують на незначний інтервал між пострілами. Тому ці обставини спростовують вказані розбіжності, не викликають сумнівів у обєктивності та достовірності показань даних свідків. Не убачається в цих показаннях й ознак упередженості, зацікавленості чи бажання догодити потерпілій стороні, оскільки, окрім сказаного, вони істотно не відрізняються від показань самого засудженого, зокрема, щодо часу, місця, способу, основних обставин вчинення злочину.
Зазначені розбіжності, як вважає колегія суддів, не спростовують винуватості засудженого в скоєнні вбивства ОСОБА_8.
Показання ОСОБА_3 щодо погроз зі сторони ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які вимусили його здійснити постріл - не відповідають дійсності, так як спростовуються не тільки показаннями самих свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а і свідком ОСОБА_15, який стверджував, що погроз ніяких з їх сторони не було (а.с.227зв.т.5, а.с.73зв.т.1).
Твердження засудженого про сокиру, яку він бачив в руці у ОСОБА_7, крім тієї, яка була у ОСОБА_8 - безпідставні.
Під час дослідження матеріалів справи, зокрема, протоколу огляду місця події від 08 квітня 2009 року (т.1 а.с.8-10) складеного слідчим ОСОБА_21, на а.с. 9 вказано, що вилучена сокира, і візуально вбачається дописка невідомою особою цифри 2 перед словом сокира, хоча далі по тексту протоколу вказується тільки одна сокира, залучалася до справи та здавалася в кімнату речових доказів також одна сокира (а.с.185,186 т.1), то можливо зробити висновок, що згідно даного протоколу фігурує тільки одна сокира, а не дві, про що стверджує засуджений, і згідно всіх інших матеріалів справи, зокрема, показань свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6., ОСОБА_15, ОСОБА_16, не підтверджено наявності в руках когось із них: ОСОБА_7 чи ОСОБА_6 іншої сокири, окрім тієї, яка була у в руках у ОСОБА_8. При розгляді справи Городнянським районним судом 19 березня 2009 року слідчим Лебехом В.М., який приймав участь у огляді місця події підтверджено, що 08 квітня 2009 року вилучалась одна сокира і бачив він особисто одну.
На думку колегії суддів, не підтверджуються матеріалами справи й посилання ОСОБА_3 та його захисника про те, що він діяв з зметою запобігання нападу на нього з боку ОСОБА_6, ОСОБА_7, та осіб, які були з ними.
Згідно висновку судово-медичної експертизи у ОСОБА_3 мали місце тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості у вигляді: закритого перелому 10 ребра зліва та забою м'яких тканин тулубу, кінцівок, голови і які могли утворитьися 08.04.2009 року (а.с.173-175т.1). Постановою слідчого від 27.07.2009 року відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відмовлено в порушенні кримінальної справи стосовно нанесення вищезазначених тілесних ушкоджень ОСОБА_3 за відсутністю складу злочину, передбаченого ст.122 КК України, так як ОСОБА_6 та ОСОБА_7, відбираючи рушницю у ОСОБА_3, захищали своє життя та здоров'я від суспільно-небезпечного посягання зі сторони ОСОБА_3 і перебували в стані необхідної оборони (а.с.177 т.1). Дана постанова слідчого вмотивована, чинна і розглядаючи дану справу з нею погодився і суд 1 інстанції.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, скасовуючи вирок Менського районного суду від 24.11.2011 року, зверув увагу на вимоги ст. 313 КПК України, що речові докази повинні бути оглянуті судом і пред'явлені учасникам судового розгляду, однак зазначені вимоги закону даним судом 1 інстанції проігноровані.
Проте, після набрання зазначеним вище вироком суду законної сили, вирок щодо речових доказів по справі був виконаний і всі речові докази були знищені (а.с.33,63 т.7). Однак, при розгляді даної справи в судовому засіданні Менського районного суду (а.с.67 зв.т.3, протоколу с/з від 04 листопада 2009 року) та судовому засіданні Сосницького районного суду (а.с.267-268 т.4, протоколу с/з від 29 червня-25 серпня 2010 року) були оглянуті речові докази та судом з'ясовувалися заперечення та зауваження сторін щодо них, а апеляційним судом були досліджені дані протоколи судових засідань.
Дослідивши показання засудженого, свідків, експертиз, протоколів слідчих дій, інших, наявних у справі матеріалів, колегія суддів дійшла висновку про те, що між засудженим та особами, які перебували на території рибдільниці, тобто ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 виникли неприязні стосунки на грунті конфліків, що відбувались раніше з приводу належності території рибдільниці та ставків, що на ній розташовані.
На а.с.97 т.2 мається пояснення ОСОБА_8 від 3 квітня 2009 року праовохоронним органам, в якому зазначається, що 03.04.2009 року ОСОБА_3 в супроводі підрозділу групи „Титан" прибули на об'єкт, який охороняв ОСОБА_4, погрожував останньому та його напарнику, стверджуючи, що вб'є їх і всіх, хто посягає на його майно і викинули їх речі зі сторожки. Він (ОСОБА_4) боїться за своє життя, а тому не може виконувати свої обов'язки. Дії ОСОБА_3 вважає протизаконними.
Сам ОСОБА_3 не заперечував конфлікту, який виник до 08 квітня, але стверджує, що ОСОБА_8 не бачив(а.с.238зв.т.5).
ОСОБА_3 показував, що з ОСОБА_6 були стосунки 2 роки тому, останній викравши в нього матеріальні цінності з господарства, зник і що той хоче забрати у нього майно і рибу до сьогоднішнього дня.
В апеляційному суді ОСОБА_3 показував, що він боявся цих людей, відчував неприязнь до них, а тому можливо зробити висновок: вважаючи, що ці люди хазяйнують на його території, які разом прийшли йому причинити шкоду, будучи незадоволений їх поведінкою, і маючи з приводу цього неприязнені стосунки до всіх трьох, в тому числі і ОСОБА_8, (ОСОБА_6 та ОСОБА_7 був перед ним, а третій рубав шандори, тобто, здійснював неправомірні дії, а потім появився в його полі зору з сокирою і, як він показував на а.с.225 т.4 „ до другого пострілу я бачив силует ОСОБА_8, не впевнений, що то він, але припускав, бачив, як він перебігав з сокирою... на відстані 3-х метрів, під кутом 80-90 градусів"), ОСОБА_3 вирішив з'ясувати стосунки, застосувавши при цьому мисливську рушницю. З цих підстав доводи ОСОБА_3 щодо відсутності неприязних відносин саме до ОСОБА_8, колегія суддів вважає безпідставними.
Доводи ОСОБА_3, викладені в апеляції, про те, що він не міг передбачити спричинення тілесних ушкоджень будь-кому, в тому числі і ОСОБА_8 - не заслуговують на увагу. ОСОБА_3 є мисливцем з багаторічним досвідом, котрому добре відомі правила поводження зі зброєю, достовірно відомо про вражаючу дію дробового заряду. Спрямовуючи заряджену рушницю в місце розташування людини, яка знаходилась на відстані більше ніж 2 метра, ОСОБА_3 розумів суспільно-небезпечний характер своїх дій, їх наслідки і бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом, з мотиву раптово виниклої неприязні до тих людей, в тому числі і ОСОБА_8, які безпідставно, неправомірно, на думку засудженого, з'явились на належну саме йому територію, вчиняли на свій розсуд дії по заклинюванню шандор. Отже, суд першої інстанції необгунтовано дійшов висновку щодо необхідності перекваліфікації дій ОСОБА_3 зі ст.115 ч.1 КК України на ч. 1 ст. 119 КК України, оскільки необережність його дій, не відповідає дійсним обставинам справи, не узгоджуються з наявними у справі, детально проаналізованими доказами, є не логічними за своїм змістом.
Досліджені обставини справи та наявні в ній докази спростовують твердження засудженого та його захисника про те, що другий постріл відбувся, коли рушниця вибула з його рук в ході бійки з ОСОБА_6 та ОСОБА_7.
Отже, колегія суддів, враховуючи сукупність всіх обставин вчиненого діяння, спосіб, знаряддя злочину, характер і локалізацію поранень, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, дійшла висновку про те, що у діях ОСОБА_3 наявний прямий умисел, оскільки вбивство, яке було наслідком його дій, було скоєне шляхом умисного завдання шкоди потерпілому, тому його дії необхідно кваліфікувати за ч.1 ст. 115 КК України.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання ОСОБА_3 колегія суддів враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, його особу, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
ОСОБА_3 скоїв умисний особливо тяжкий злочин, від якого настали тяжкі наслідки - смерть потерпілого, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, страждає хронічними захворюваннями, що підтверджено медичними висновками (т.7 а.с. 72,73), на утриманні має двох малолітніх дітей, раніше не судимий, пом'якшуюча покарання обставина - добровільне відшкодування матеріальної шкоди, відсутність обтяжуючих покарання обставин. Враховуючи вищезазначені обставини суд вважає, що міру покарання слід призначити у вигляді позбавлення волі, в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за даний злочин, буде достатньою та необхідною для виправлення винного та попередження вчинення ним нових злочинів.
При цьому необхідно врахувати строк перебування ОСОБА_3 під вартою з моменту затримання, тобто з 08 квітня 2009 року по дату винесення вироку Городнянським районним судом - 18 червня 2012 року та зарахувати його в строк відбування покарання.
В матеріалах справи наявний цивільний позов ОСОБА_5 та ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відповідно в сумі 3609 грн. та 120 000 грн. (т.1 а.с.204) та квитанція про сплату поштовим переказом ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_5 5000 грн. (т. 5 а.с.155).
Відповідно до ч.2 ст. 1168 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з ним однією сім'єю.
Як вбаається з матеріалів справи ОСОБА_5 з ОСОБА_8 на день його загибелі не перебувала в зареєстрованому шлюбі, її місце проживання зареєстровано в АДРЕСА_4 (а.с.194зв.т.1), а місце проживання ОСОБА_8 - АДРЕСА_3. Проте, в судових засіданнях потерпіла стверджувала, що вона проживала разом з ОСОБА_4 за його адресою.
В підтвердження цього потерпілою надана копія судового рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 01 грудня 2009 року про встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу ОСОБА_5 та ОСОБА_4. (т.4 а.с.44-45), однак, вона не завірена належним чином, тому не може прийнята колегією суддів як належний доказ проживання їх однією сім'єю, а інші докази по справі щодо цього факту відсутні.
З цих підстав позовні вимоги ОСОБА_5 в частині відшкодування моральної шкоди слід залишити без розгляду.
Щодо відшкодування матеріальних збитків потерпілим ОСОБА_19 та ОСОБА_4, то засуджений їх добровільно відшкодував, що не заперечували і самі потерпілі, а тому в позові в частині стягнення матеріальних збитків необхідно їм відмовити.
Відносно вирішення цивільного позову про стягненя моральних збитків потерпілій ОСОБА_4, то він підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи положення ст. 23 ЦК України, де вказано, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеню вини особи, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення та враховуючи вимоги розумності та справедливості, колегія суддів ввжає за можливе стягнути з ОСОБА_3 моральні збитки на користь потерпілої ОСОБА_4 в розмірі 80 000 грн., вважаючи його співрозмірним моральним стражданням потерпілої, які вона отримала внаслідок трагічної загибелі батька.
Судові витрати за проведення експертиз по даній кримінальній справі в ході досудового слідства на загальну суму 1298 грн. 08 коп. підлягають стягненню з засудженого на користь держави. (т.1 а.с. 111,121 т.2 а.с.48, 57).
Речові докази: штани вельветові, куртка камуфляжна, тампони зі слідами крові, сухе листя та грунт, светр, кофта, сокира, полімерний пиж та шрот, які за даними матеріалів справи зберігалися в Корюківському РВ УМВС - на момент судового розгляду справи знищені; мисливська двоствольна рушниця «ІЖ-54», дві гільзи 12 калібру з картеччю та шротом, один мисливський набій 12 калібру, дві гільзи 12 калібру, які за даними матеріалів справи були передані до дозвільної системи УМВС України в Чернігівській області - на момент судового розгляду справи знищені; відео диск та відео касету з записом огляду місця події, які знаходяться в матеріалах справи - слід залишити зберігати в справі (т.т. 2,3 обкл.); мобільний телефон «Samsung», який належить ОСОБА_3 та переданий до ВДВС Корюківського РУЮ Чернігівської області (т.7 а.с.33,37) - слід обернути для виконання вироку в частині цивільного позову та судових витрат.
Колегія суддів вважає за необхідне скасувати окрему ухвалу Городянського районного суду від 18 червня 2012 року, якою доведено до відома та відповідного реагування Генерального прокурора України про виявлені порушення при розслідуванні даної кримінальної справи старшим слідчим Лебехом В.М. та іншими працівниками Корюківського РВУ МВС в Чернігівській області з наступних підстав.
При винесенні ухвали Сосницьким районним судом від 25 серпня 2010 року про повернення даної справи на додаткове розслідування була винесена і Окрема ухвала суду, якою доведено до відома прокурора Чернігівської області про виявлені порушення КПК України старшим слідчим СУ УМВС в Чернігівській області Лебехом В.М. Окрема ухвала була направлена для відома та виконання до прокуратури Чернігівської області (а.с.324-329 т.4).
В апеляційному порядку вищезазначена Окрема ухвала не оскарджувалася, тому апеляційний суд, переглядаючи законність ухвали про повернення справи на додаткове розслідування, тільки скасував останню (а.с.85-89 т.5).
Після проведеної перевірки прокуратурою області ст.слідчого Лебеха було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, про що свідчить Наказ за № 736 від 13.09.2010 року начальника УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_22.
В оскаржуваній Окремій ухвалі Городянський районний суд зазначає в основному ті ж недоліки, за які слідчого вже було притягнуто до відповідальності.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365,366,367,378 КПК України 1960 року, розділом ХІ „Перехідні положення КПК України, колегія суддів
Апеляцію прокурора задовольнити частково, в задоволенні апеляції засудженого ОСОБА_3 відмовити.
Апеляцію ст. слідчого СУ УМВС України Чернігівській області Лебеха В.М. на окрему ухвалу Городнянського районного суду Чернігівської області від 18 червня 2012 року задовольнити частково.
Вирок Городнянського районного суду Чернігівської області від 18 червня 2012 року та Окрему ухвалу Городнянського районного суду Чернігівської області від 18 червня 2012 року - скасувати.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та призначити йому покарання у вигляді 9 (дев'яти) років позбавлення волі.
Запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд - змінити на взяття під варту з залу суду.
Строк відбування покарання рахувати з моменту взяття його під варту, до якого зарахувати строк перебування його під вартою - з 08.04.2009 року по 18 червня 2012 року.
В задоволенні цивільних позовів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в частині відшкодування матеріальної шкоди- відмовити, в частині стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_5 - залишити без розгляду , в частині стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 80 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення експертиз в сумі 1298 грн. 08 коп.
Речові докази: відео диск та відео касету з записом огляду місця події, які знаходяться в матеріалах справи -залишити зберігати в справі (т.т. 2,3 обкл.); мобільний телефон «Samsung», який належить засудженому ОСОБА_3 та переданий до ВДВС Корюківського РУЮ Чернігівської області - обернути для виконання вироку в частині цивільного позову та судових витрат.
Вирок може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом одного місяця з моменту його проголошення, а для засудженого, який перебуває під вартою - в цей же строк з дня вручення копії вироку.
Заболотний В.М. Шахова О.Г. Сердюк О.Г.