2-а-197/2009р.
23 лютого 2009 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючої судді Лизенко І.В.,
при секретарі Паршиковій Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради, третя особа Головне управління Державного казначейства України в Луганській області, про визнання дій протиправними, стягнення недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом та з заявою про уточнення позовних вимог, посилаючись на те, що відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» він, як інвалід ЧАЕС 3 групи, має право на щорічну компенсацію на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Відповідач виплатив допомогу на оздоровлення у 2007 році у сумі 90 грн., у 2008 році у сумі 90 грн., недоплата складає за 2007 рік у сумі 1590 грн., та за 2008 рік у сумі 2010 грн. Звернувся до відповідача з письмовою заявою про перерахунок належних йому виплат, але відповідач у перерахунку відмовив. Просив суд, уточнивши позовні вимоги, визнати дії відповідача протиправними, стягнути з відповідача на його користь щорічну компенсацію на оздоровлення за 2007 у сумі 1590 грн., та за 2008 рік у сумі 2010 грн.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, дав пояснення, аналогічні викладеному у позові.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, пояснивши, що виплати були здійснені відповідно до затверджених Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік», відповідними постановами КМУ розмірів. Просила застосувати наслідки пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду щодо позовних вимог за 2007 рік.
Представник третьої особи у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, пояснивши, що в обов'язки Головного управління Державного казначейства не входить нарахування вказаних у позові виплат. Державне казначейство контролює цільове спрямування бюджетних коштів, а розпорядником цих коштів є відповідач, який провадить видатки тільки в межах бюджетних асигнувань. Відповідальність за цільове використання коштів несе відповідач. Вважає, що відповідач діяв в межах компетенції та відповідно до бюджетного законодавства.
Судом досліджено наступні докази: копія довідки МСЕК про встановлення інвалідності, копія посвідчення позивача, як особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, копія посвідчення позивача, як інваліда війни 2 групи, копія паспорту позивача, копія експертного висновку, копія заяви позивача до відповідача від 12.12.2008р., копія відповіді відповідача від 18.12.2008р., письмові заперечення відповідача.
Суд, вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню повністю.
Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.
Позивачу з 03.02.2003 року встановлена 3 група інвалідності за захворюванням, пов'язаним з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, у зв'язку з чим він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни і інвалідів війни, що підтверджується копією довідки МСЕК та копією посвідчення (а.с.4,5), і відповідачем не оспорюється.
Таким чином, позивач має право відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у 2007 році у сумі 1680 грн., з якої недоотриманою є 1590 грн.; у 2008 році - у сумі 2100 грн., з якої недоотриманою є 2010 грн.
Дії відповідача по несплаті допомоги у передбачених Законом розмірах є протиправними, а недоотримані суми повинні бути стягнуті на користь позивача.
Задовольняючи позов, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.4 абз.2 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах: інвалідам 3-ї групи - чотири мінімальні заробітні плати.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» зі змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 15.03.2007р. розмір мінімальної заробітної плати з 01.04.2007 року, тобто на час здійснення виплати допомоги на оздоровлення, становить 420 грн.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01.04.2008 року, тобто на час здійснення виплати допомоги на оздоровлення, становить 525 грн.
Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на застосування постанови КМУ від 12.07.2005р. №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки спеціальним законом, а саме Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що має вищу юридичну силу порівняно з постановою КМУ, встановлено розмір зазначеної допомоги, а тому, враховуючи засади пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, норми ч.4 ст. 9 КАС України, застосуванню у даному випадку підлягає зазначений Закон.
Крім того, згідно ч.1 ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду, як джерело права. Відповідно до ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. При розгляді справи “Кечко проти України» Європейський суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок , вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих випадках, доки відповідні положення є чинними. При цьому органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань. Оскільки правові положення, які передбачають виплату щорічної допомоги на оздоровлення є чинними, тобто не скасовані, не змінені і позивач має право на їх отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати ці виплати.
Позивачем не пропущено річний строк звернення до адміністративного суду щодо позовних вимог за 2007 рік, оскільки згідно п.3 ч.1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. А згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Тобто, Цивільним Кодексом України встановлено інше щодо строку звернення за захистом порушеного права.
На підставі ст. 22 Конституції України, ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», керуючись ст. ст. 2, 11, 159-163 КАС України, суд, -
постановив:
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради, третя особа Головне управління Державного казначейства України в Луганській області, про визнання дій протиправними, стягнення недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення задовольнити.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради щодо виплати одноразової щорічної допомоги щорічної допомоги на оздоровлення у 2007 та 2008 роках у розмірі по 90 грн. протиправними.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 рік у сумі 1590 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто) гривень, щорічну допомогу на оздоровлення за 2008 рік у сумі 2010 (дві тисячі десять) гривень.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 23 лютого 2009 року, у повному обсязі складено 27 лютого 2009 року.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Лисичанського міського суду заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня складення постанови у повному обсязі або подання апеляційної скарги у той самий строк. Апеляційна скарга подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Лисичанського міського суду Луганської області.
Суддя: