23 травня 2013 року м. Київ К-34969/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Островича С.Е.
Кошіля В.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми
на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.08.2009
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2010
у справі № 2А-3761/09/1870
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В Фрунзе»
до 1. Державної податкової інспекції в м. Суми
2. Головного управління Державного казначейства України в Сумській області
третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Аеромет»
про скасування податкового повідомлення-рішення
Відкрите акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В Фрунзе» (далі по тексту - позивач, ВАТ «Сумське машинобудівне НВО ім. М.В Фрунзе») звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі по тексту - відповідач 1, ДПІ в м. Суми) та Головного управління Державного казначейства України в Сумській області (далі по тексту - відповідач 2, ГУ ДКУ в Сумській області) про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.05.2009 № 0000332306/0/32429.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.08.2009, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2010, позов задоволено.
В касаційній скарзі відповідач 1 просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем 1 була проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2007 року, за результатами якої складено довідку від 15.02.2008 № 1680/23-6/05747991, якою підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2007 року у сумі 4388187,00 грн.
Керуючись п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу» відповідачем 1 було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2007 року, за результатами якої складено акт від 13.05.2009 № 3523/23-6/05747991-62, яким встановлено порушення позивачем п. 1.3, 1.8 ст. 1, ст. 10, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, завищення суми бюджетного відшкодування за листопад 2007 року на суму податку на додану вартість 495998,04 грн.
На підставі акта відповідачем 1 прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.05.2009 № 0000332306/0/32429, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 495998,04 грн.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що норми Закону України «Про податок на додану вартість» не ставлять в залежність право позивача на податковий кредит та на бюджетне відшкодування від наявності порушень податкового законодавства з боку постачальників товару. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настає лише для нього.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з такими висновками судів виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит-сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку із: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно пп. 7.7.4 п. 7. 7 ст. 7 вказаного Закону, платник податку який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетно відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображаються у податковій декларації.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між ВАТ «Сумське машинобудівне НВО ім. М.В Фрунзе» та ТОВ «Аеромет» було укладено договір купівлі-продажу від 21.02.2007 № 3/77
Податковий кредит та право на заявлене у листопаді 2007 року бюджетне відшкодування в розмірі 495998,04 грн. виникло у позивача в зв'язку з оплатою на користь ТОВ «Аеромет» вартості товару, в тому числі і податку на додану вартість, що підтверджується відповідними податковими накладними та платіжними дорученнями.
Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.
Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вищевказаного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.
Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що позивачем розрахована сума бюджетного відшкодування за листопад 2007 року відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Посилання податкового органу, що підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість заявленого позивачем у листопаді 2007 року стало виявлення порушення законодавства з боку ТОВ «Аеромет», є необґрунтованим та безпідставним.
Оскільки, у разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настає лише для нього.
Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.
За таких обставин суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Сумського окружного адміністративного суду від 21.08.2009 та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2010 не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми відхилити.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.08.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2010 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)С.Е. Острович
(підпис)В.В. Кошіль
З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова