30 травня 2013 року м. Київ К-17617/10-С
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів:Черпіцької Л.Т.
Васильченко Н.В.
Розваляєвої Т.С.
провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 20.08.2009р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду 09.03.2010р. у справі № 2а-4107/09/9/0170 за позовом Заступника прокурора м. Ялти Автономної Республіки Крим до Виконавчого комітету Ялтинської міської ради, третя особа ОСОБА_4 про визнання нечинним рішення та скасування рішення, -
Заступник прокурора м. Ялти Автономної Республіки Крим звернувся з позовом до Виконавчого комітету Ялтинської міської ради, третя особа ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 12.02.2009 № 162 «Про затвердження рішення міжвідомчої комісії з реєстрації будівель та внутрішнього перепланування, гр. ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем Закону України «Про основи містобудування» та ст.331 Цивільного кодексу України.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 20.08.2009р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду 09.03.2010р., позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 12.02.2009 №162 «Про затвердження рішення міжвідомчої комісії з реєстрації будівель та внутрішнього перепланування гр. ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1.
На постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 20.08.2009р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду 09.03.2010р. надійшла касаційна скарга ОСОБА_4, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, 22.09.2006 між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 був укладений договір дарування №461, за яким у власність ОСОБА_4 перейшла будівля кафе-магазину літер «А», що знаходить за адресою: АДРЕСА_1. 28.08.2006 право власності зареєстроване у Реєстрі прав власності на нерухоме майно Комунальним підприємством Ялтинське бюро технічної інвентаризації за №15156596.
17.06.2002 між Ялтинською міською радою та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_6 був укладений договір оренди земельної ділянки, за яким орендарю надана у користування земельна ділянка площею 0,0069 га, за адресою: АДРЕСА_1 з метою будівництва та обслуговування кафе.
У грудні 2008 року Бюро технічної інвентаризації м. Ялта виконаний технічний паспорт магазину по АДРЕСА_1.
На підставі заяви та наданих ОСОБА_4 документів, 14.01.2009 міжвідомча комісія виконавчого комітету Ялтинської міської ради дозволила реєстрацію приміщень магазину.
12.02.2009 виконавчий комітет Ялтинської міської ради затвердив рішення міжвідомчої комісії про реєстрацію будівель та внутрішніх перепланувань приміщень за адресою: АДРЕСА_1, та зобов'язав Бюро технічної інвентаризації м. Ялта внести відповідні зміни до інвентарних справ та технічних паспортів та оформити свідоцтво про право власності.
19.02.2009 до виконкому Ялтинської міської ради надійшов протест прокурора м. Ялта від 18.02.2009 №1655вих. на рішення виконкому Ялтинської міської ради №162 від 12.02.2009 у якому вказує що рішення суперечить чинному законодавству та підлягає скасуванню. У протесті прокурор посилається на порушення ст. 331 Цивільного кодексу України, згідно якої право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Крім того заступник прокурора вказує, що приймаючи рішення про зобов'язання КП БТІ м.Ялта оформити свідоцтво про право власності на вищевказаний об'єкт, відповідач порушив ч.3 ст.376 Цивільного кодексу України, за якою право власності на самочинно збудовану нерухомість може бути визнано лише після відведення у встановленому порядку земельної ділянки та на підставі рішення суду, якщо це не порушує права інших осіб. Також вказане рішення суперечить вимогам п.6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003 №6/5, відповідно до якого право оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться органами місцевого самоврядування з видачею свідоцтва про право власності фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію.
Протест заступника прокурора був розглянутий виконавчим комітетом Ялтинської міської ради 26.02.2009 та рішенням №354 відхилений
Порядок прийняття в експлуатацію затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 № 1243 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів». Як вказується в протесті відповідач фактично прийняв в експлуатацію закінчену будівництвом надбудову без відповідного затвердження акту державної приймальної комісії.
Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Згідно зі ст. 29 Закону України «Про планування та забудову території»дозвіл на виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будинків, споруд та інших об'єктів, розширення і технічного переоснащення (далі - роботи з будівництва) є документом, що посвідчує право забудовника (замовника) та генерального підрядника на виконання будівельних робіт, у відповідності до затвердженої проектної документації, підключення до інженерних мереж та споруд та надає право відповідним службам на видачу ордера на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які одночасно ведуть реєстр наданих дозволів. Виконання будівельних робіт без вищезазначеного дозволу забороняється. Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Відповідно до листа Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим від 23.02.2009 №7/1-808, інспекція ДАБК в АРК не надавала ОСОБА_4 дозвіл на виконання будівельних робіт.
Статтею 10 Закону України «Про основи містобудування»встановлено, що до компетенції Автономної Республіки Крим у сфері містобудування належить забезпечення розроблення регіональних правил забудови, схеми планування території Автономної Республіки Крим та її окремих частин, затвердження республіканських місцевих правил забудови населених пунктів і територій в межах законодавства України. Згідно зі статтею 21 Закону України «Про планування і забудову територій»регіональні правила забудови після їх погодження з відповідними органами містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини, земельних ресурсів, природоохоронними, санітарно-епідеміологічними органами затверджуються відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними радами. Регіональні правила забудови є обов'язковими для суб'єктів містобудування на території відповідного регіону, за винятком населених пунктів, для яких рішенням сільських, селищних, міських рад затверджені місцеві правила забудови цих населених пунктів відповідно до статті 22 цього Закону. Відповідно до статті 22 Закону України «Про планування і забудову територій»місцеві правила забудови розробляються для міст Києва та Севастополя, міст обласного значення, республіканського значення Автономної Республіки Крим.
Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крім від 18.09.2002 №241-3/02 затверджені Регіональні правила забудови та використання територій в Автономної Республіці Крим». Розділом 7 правил встановлено, що прийомка в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів не залежно від джерел фінансування здійснюється державними прийомними комісіями у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2004р. № 1243 «Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів». Постанова Кабінету Міністрів України від 22.09.2004р. № 1243 «Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» визнана такою, що втратила чинність Постанова Кабінету Міністрів України від 08.10.2008р. № 923. 01.01.2009р. набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України «Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів».
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати Постанову Кабінету Міністрів України «Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» від 08.10.2008р. № 923.
Згідно зі статтею 30-1 Закону України "Про планування і забудову територій", ст. 18 Закону України "Про основи містобудування" будівництво об'єктів містобудування незалежно від форм власності здійснюється за умови дозволу відповідних рад, які можуть делегувати це право відповідним виконавчим органам; закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється комісією і полягає у підтвердженні нею готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, комунікацій та споруд інженерної і транспортної інфраструктури, їх інженерно-технічного оснащення та забезпечення, пускових комплексів, черг будівництва (далі - закінчені будівництвом об'єкти) відповідно до погодженої та затвердженої в установленому порядку проектної документації. Результати роботи приймальної комісії оформляються актом готовності об'єкта до експлуатації, форма якого затверджується в установленому порядку Мінрегіонбудом. Акт готовності об'єкта до експлуатації оформляється замовником і підписується головою та членами приймальної комісії.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідач не довів факт прийняття спірного майна до експлуатації в установленому законодавством порядку, та про наявність у ОСОБА_4 відповідного дозволу інспекції ДАБК в АР Крим.
Частиною 2 статті 331 ЦК України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до п. 6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, фізичним та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.
Отже, спірний об'єкт відноситься до нерухомого майна, право власності на яке підлягає державній реєстрації. Однак, належний акт комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію, яким повинен підтверджується факт здачі об'єкта в експлуатацію відсутній.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.
Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 20.08.2009р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду 09.03.2010р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: