"05" червня 2013 р. м. Київ К/9991/516/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів - Мороз Л.Л.
Сороки М.О.
Мироненка О.В.
провівши письмовий розгляд справи за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області до Державного підприємства «Первомайськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Гірська» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 та списком №2 в сумі 2 234 014,61 грн. за касаційною скаргою представника Державного підприємства «Первомайськвугілля» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року,
У серні 2010 року позивач звернувся в суд із позовом до Державного підприємства «Первомайськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Гірська» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 та списком №2 в сумі 2 234 014,61 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року позов задоволено.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись із постановою суду першої та ухвалою суду апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Зі справи вбачається, що позивачем до відшкодування відповідачу були пред'явлені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (аркуші справи 12-120). Крім того, відповідачем щомісячно до УПФУ в м. Первомайську Луганської області надаються розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в яких зазначається сума боргу по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Судом встановлено, що відокремлений підрозділ «Шахта «Гірська» Державного підприємства Первомайськвугілля» зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України в місті Первомайськ державне пенсійне страхування.
На підприємстві відповідача працювали та працюють громадяни, які були зайняті на роботах, що дають їм право на призначення пенсій на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а» та «б»-«з» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», тобто за Списками № 1 та № 2.
Позивачем їм відповідно до вказаного Закону було призначено та виплачено пенсію.
Відповідно ДО частини 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року Х2 1058-1 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами Праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди га інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 01 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 01 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Ухвалюючи рішення, суд вірно зазначив про те, що необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списками № 1 та № 2, передбачено діючим законодавством.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегулювало розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.
Ухвалюючи рішення, суд обґрунтовано вказав на те, що відповідач, за час судового розгляду справи заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «а» та «б»-«з» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» так і не сплатив.
З огляду на викладене, постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.
Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.
Підстав для скасування судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.
За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.
Керуючись статтями 222, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-
Касаційну скаргу представника Державного підприємства «Первомайськвугілля» залишити без задоволення, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді