"04" червня 2013 р. м. Київ К-23116/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С.В.
Загороднього А.Ф.
при секретарі Сперкач Т.В.,
за участю позивача ОСОБА_2 та представника Державного агентства земельних ресурсів України Сомика Я.Я.,
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим та Державного комітету України із земельних ресурсів на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10 серпня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного комітету України із земельних ресурсів, Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, третя особа - ОСОБА_4, про визнання протиправними та скасування наказів,
У червні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державного комітету України із земельних ресурсів, Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, третя особа - ОСОБА_4, про визнання протиправними та скасування наказів. Зокрема, позивач просив суд визнати незаконними та скасувати пункт 2 наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 20 травня 2009 року №252 «Про проведення службового розслідування» щодо його відсторонення від виконання повноважень за посадою, наказ Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим від 20 травня 2009 року №40, яким оголошено наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 20 травня 2009 року №252 «Про проведення службового розслідування», та наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 01 червня 2009 року №264 «Про покладення обов'язків».
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10 серпня 2009 року, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2010 року, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано пункт 2 наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 20 травня 2009 року №252 щодо відсторонення ОСОБА_2 від виконання повноважень за посадою, наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 01 червня 2009 року №264, наказ Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим від 20 травня 2009 року №40.
У касаційній скарзі відповідачі, посилаючись на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просять скасувати зазначені судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач працював на посаді начальника Ялтинського міського управління земельних ресурсів.
Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 20 травня 2009 року №252 «Про проведення службового розслідування» створено комісію у складі 5 осіб, яку очолив голова комісії Безкровний В.М., та вирішено провести службове розслідування відносно ОСОБА_2 з відстороненням його від виконання повноважень за посадою з 20 травня 2009 року до завершення проведення службового розслідування. Строк проведення службового розслідування визначено з 25 травня по 29 травня 2009 року та зобов'язано голову комісії до 01 червня 2009 року надати Голові Державного комітету України із земельних ресурсів акт службового розслідування.
Наказом Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим від 20 травня 2009 року №40 оголошено наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 20 травня 2009 року №252 «Про проведення службового розслідування» та встановлено вважати ОСОБА_2 - начальника Ялтинського міського управління земельних ресурсів, відстороненим від виконання службових обов'язків з 20 травня 2009 року на період проведення службового розслідування.
Відповідно до наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 01 червня 2009 року №264 «Про покладення обов'язків» на час відсторонення від виконання обов'язків ОСОБА_2 - начальника Ялтинського міського управління земельних ресурсів, виконання обов'язків начальника Ялтинського міського управління земельних ресурсів покладено на ОСОБА_4 - заступника начальника Ялтинського міського управління земельних ресурсів, з 01 червня 2009 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що при прийняті оскаржуваних позивачем наказів відповідачами порушено вимоги Закону України «Про державну службу» та Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців.
З таким висновками судів погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України.
Суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, а також загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, визначає Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII.
Відповідно до статті 22 Закон України «Про державну службу» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) невиконання службових обов'язків, що призвело до людських жертв або заподіяло значної матеріальної чи моральної шкоди громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян, є підставою для відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою із збереженням заробітної плати. Рішення про відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою приймається керівником державного органу, в якому працює цей службовець.
Тривалість відсторонення від виконання повноважень за посадою не повинна перевищувати часу службового розслідування. Службове розслідування проводиться у строк до двох місяців у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Якщо правомірність рішення про відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою не підтверджується результатами службового розслідування, це рішення скасовується.
Згідно пункту 1 Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року №590 ( далі - Порядок, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до цього Порядку стосовно державних службовців може бути проведено службове розслідування: у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян; у разі недодержання ними законодавства про державну службу, про боротьбу з корупцією, порушення етики поведінки; на вимогу державного службовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.
Пунктом 3 Порядку визначено, що рішенням щодо проведення службового розслідування визначається голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени комісії, мета і дата початку та закінчення службового розслідування. Термін службового розслідування не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до пункту 4 Порядку службове розслідування проводиться з відстороненням державного службовця від виконання повноважень за посадою або без такого відсторонення. Рішення про відсторонення приймається за поданням голови комісії з проведення службового розслідування керівником державного органу, в якому працює службовець.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При розгляді справи в судах попередніх інстанцій відповідачами не було доведено та не надано доказів звернення голови комісії з проведення службового розслідування до Державного комітету України із земельних ресурсів з поданням про відсторонення позивача від виконання службових обов'язків.
Крім цього, всупереч зазначеним вище вимогам, позивача було відсторонено від виконання службових обов'язків за посадою на п'ять днів раніше дати початку службового розслідування, а в наказі Державного комітету України із земельних ресурсів від 20 травня 2009 року №252 «Про проведення службового розслідування» відсутнє посилання на наявність конкретних фактів діяльності або бездіяльності позивача, які б були підставними, визначеними пунктом 1 Порядку, для проведення службового розслідування.
За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правильного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування пункту 2 наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 20 травня 2009 року №252 «Про проведення службового розслідування».
З огляду на незаконність вказаного наказу та зважаючи на те, що станом на 01 червня 2009 року позивач не був відсторонений від виконання службових обов'язків за посадою, оскільки таке відсторонення встановлювалось до завершення проведення службового розслідування, тобто до 29 травня 2009 року, суди дійшли правильного висновку про протиправність наказу Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим від 20 травня 2009 року №40 та наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 01 червня 2009 року №264.
За приписами статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскаржувані судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги не спростовуються висновки, викладені в судових рішеннях, підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим та Державного комітету України із земельних ресурсів залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10 серпня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного комітету України із земельних ресурсів, Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, третя особа - ОСОБА_4, про визнання протиправними та скасування наказів - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Гаманко
Судді С.В. Білуга
А.Ф.Загородній