Головуючий в 1 інстанції Цукуров В.П.
Категорія: 57 Доповідач Мальований Ю.М.
22 травня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого судді Біляєвої О.М.., суддів Папоян В.В., Мальованого Ю.М.,
при секретарі: Саєнко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1, від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 19 квітня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення суми безпідставно отриманих грошових коштів та трьох процентів річних, -
Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 19 квітня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення суми безпідставно отриманих грошових коштів та трьох процентів річних задоволені частково. Стягнуто з відповідача на користь позивачки суму безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 276 450 грн., 3 проценти річних у розмірі 30 160 грн. 25 коп. та вирішено питання судових витрат. В іншій частині позову - відмовлено.
Не погодившись із вказаним рішенням відповідач ОСОБА_1, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати через порушення судом норм матеріального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування скарги зазначив, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. Суд не задовольнив клопотання представника відповідача про призначення по справі судово-психіатричної експертизи з огляду на психічне захворювання відповідача, крім того безпідставно застосував норми матеріального права, які не мали застосовуватися у спірній ситуації.
У судовому засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали доводи апеляційної скарги. Позивач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 проти скарги заперечували, просили рішення суду залишити без змін.
Вислухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, дослідивши матеріали цивільної справи апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідно до Договору дарування квартири від 22 липня 2005 року та витягу із реєстру прав власності на нерухоме майно відповідач є власником двокімнатної квартири АДРЕСА_1 (а.с. 66).
Із Витягу з реєстру заборон вбачається, що на вищевказану квартиру накладено арешт на підставі ухвали Ворошиловського районного суду (а.с. 50).
Відповідно до розписки від 11 червня 2008 року, відповідач ОСОБА_1 отримав від позивачки 276 450 грн. за продаж квартири за адресою АДРЕСА_1 та будь який претензій не має (а.с.58).
В цей же день нотаріус ОСОБА_6 оформила довіреність за реєстровим № 994, якою ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_7 на продаж вказаної квартири (а.с.60).
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач написав ОСОБА_3 розписку від 11 червня 2008 року про отримання від неї 276 450 грн. за продаж спірної квартири (а.с. 58). Вказану суму суд стягнув з ОСОБА_1 в порядку ст. 1212 ЦК України як безпідставно набуте майно.
Такий висновок суду відповідає фактичним обставинам справи і вимогам діючого цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до вимог ст. 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен, повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати це у розписці, яку він видає.
Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
Чинним цивільним законодавством України передбачено низку способів, за допомогою яких учасник цивільних відносин може захистити свої порушені майнові права та інтереси. У системі способів захисту майнових прав та інтересів особливе місце займають вимоги, що ґрунтуються на приписах глави 83 книги п'ятої Цивільного кодексу України «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави» (ст.ст. 1212-1215).
Статтею 1212 ЦК України, яка встановлює загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Таким чином, майно вважається набутим або збереженим без достатньої правової підстави, якщо набуття або збереження майна відбулося внаслідок дій або подій, які не визнаються законом підставами виникнення майнових прав та обов'язків (набуття або збереження майна відбулося поза підстав виникнення майнових прав та обов'язків).
З огляду на викладене вище, апеляційний суд відзначає, що судовим розглядом справи встановлено, що відповідач, отримавши обумовлену плату за квартиру в повному обсязі, передав позивачці розписку про отримання грошей, однак договору купівлі-продажу спірної квартири між сторонами укладено не було, що є підставою для часткового задоволення заявленого позову.
Враховуючи, що грошове зобов'язання відповідачем своєчасно не виконано суд обґрунтовано визнав, що він повинен нести відповідальність відповідно до цивільного законодавства. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги позивача про те, що суд помилково стягнув на користь позивача спірну суму оскільки відповідач будь якої розписки позивачу не писав, спростовуються висновками судово-почеркознавчої експертизи № 2716/02-№ 2717/03 від 07 листопада 2012 року (а.с. 100 - 106), та іншими матеріалами справи, з яких убачається, що між сторонами виникли правовідносини щодо виконання зобов'язання, та цей факт є доведеним. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
За таких обставин апеляційний суд не погодиться з доводами апеляційної скарги, які не спростовують правильні правові висновки суду. Рішення суду першої інстанції винесено з додержання вимог матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування.
Оскільки судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, то відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу, і залишає рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись статтями 303, 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 19 квітня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: