Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203
Іменем України
26.02.2009
Справа №2-29/699-2009
За позовом - Фізичної особи - підприємця Легенької Наталі Миколаївни,м. Саки.
До відповідача - Виконавчого комітету Сакської міської ради, м. Саки.
Про визнання права власності.
Суддя О.І. Башилашвілі
Від позивача - Жила Д.О. - представник, довіреність від 26.02.2009р.
Від відповідача - не з'явися.
Суть спору: Фізична особа - підприємець Легенька Наталя Миколаївна звернулась до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Виконавчого комітету Сакської міської ради про визнання права власності на об'єкт нерухомості в цілому - магазин літ. «А-А1», загальною площею 57,1 кв.м., розташований на земляній ділянці площею 102,87 кв.м. за адресою: Україна, АР Крим, м. Саки, вул. Радянська, буд. 15а.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач без достатніх правових підстав відмовляє в оформленні права власності позивача на реконструйований позивачем об'єкт нерухомості.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не представив, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією. Про причини неявки суд не повідомив.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд -
23.01.2002 р. між Сакською міською радою АР Крим (Орендодавець) і СПД Легенькою Н. М. (Орендар) укладений договір оренди земельної ділянки площею 102,87 кв.м.,яка розташована за адресою: АР Крим, м. Саки, вул. Радянська (далі Договір).
Згідно з п. 2.2.1 Договору строк дії договору складає 10 років.
Згідно з п. 2.1 Договору ціль використання земельної ділянки - для будівництва магазина.
Відповідно до п. 3.2.2 Договору Орендар самостійно визначає напрями господарській діяльності на орендованій земельній ділянці відповідно до її цільового призначення.
Згідно з п. 8.1 Договору об'єкти, побудовані Орендарем за погодженням з Орендодавцем на земельній ділянці, що орендується, є власністю Орендаря, використовуються останнім самостійно у встановленому законом порядку.
Після укладення договору оренди, позивачем була розроблена проектна документація, яка в подальшому була погоджена відповідними органами, а також було отримано дозвіл на здійснення будівельних робіт № 19 від 20.03.2003 р.
З метою використання земельної ділянки по цільовому призначенню, позивачем, на підставі належного дозволу та за власні грошові кошти було здійснено будівництво магазина, загальною площею 46,3 кв.м. за адресою: м. Саки, вул. Радянська, 15-а.
Вищезазначені факти встановлені рішенням Сакського міськрайонного суду по справі № 2-756/2007, яке набрало чинності (а.с. 15).
В порядку ст. 35 ГПК України, суд вважає дані факти преюдиціальними і, як слідство, такими, що не потребують додаткового доказування при розгляді даної справи.
Рішенням Сакського міськрайонного суду по справі № 2-756/2007 за Легенькою Н. М. (позивачем по справі) визнано право власності на магазин, площею 46,3 кв.м., який розташований за адресою: м. Саки, вул. Радянська, буд. 15а.
Згідно з витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно КРП «БРТІ м. Євпаторії» № 13690787 від 26.02.2007 р. на підставі рішення Сакського міськрайонного суду по справі № 2-756/2007 за Легенькою Н. М. зареєстровано право власності в цілому на магазин.
В 2008 р. позивачка, з метою здійснення стосовно належного їй на праві власності магазину реконструкції, звернулася до виконавчого комітету Сакської міської ради з проханням дозволити реконструкцію магазина у межах земельної ділянки, що орендується.
Рішенням виконавчого комітету Сакської міської ради № 679 від 21 серпня 2008р. позивачу дозволено виробництво проектних робіт по реконструкції магазина по вул. Радянська, 15-а в м. Саки.
На підставі вищевикладеного дозволу, позивачем була розроблена проектна документація по реконструкції існуючого магазина по вул. Радянська, 15-а в м. Саки, та згідно з проектною документацією здійснена реконструкція належного позивачу на праві власності магазину, що привело до створення нової речі.
Стосовно створеного позивачем об'єкту нерухомості КРП «БРТІ м. Євпаторії» оформлено технічний паспорт, згідно з яким останній має наступні технічні характеристики: Літ. «А-А1» магазин, загальною площею 57,1 кв.м., розташований за адресою: АР Крим, м. Саки, вул. Радянська, д. 15а.
З метою оформлення права власності на створений об'єкт нерухомості, позивач звернувся до виконавчого комітету Сакської міської ради з проханням оформити право власності, проте в оформленні права власності безпідставно було відмовлено в усній формі із посиланням на те, що наданий позивачем пакет документів побічно підтверджує право власності позивача, але не є підставою для оформлення права власності на спірний об'єкт нерухомості.
Суд вважає, що позовні вимоги фізичної особи - підприємця Легенької Н.М. ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні зі встановленими кордонами, певним місцерозташуванням, з визначеними стосовно її правами. Право власності на земельну ділянку поширюється на простір, що знаходиться над і під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих і інших будов і споруд.
Відповідно до ст. 90 ЗК України користувач земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі, споруджувати житлові будинки, виробничі і інші будови і споруди.
Згідно з ч. 4 ст. 373 ЦК України користувач земельної ділянки має право використовувати земельну ділянку на свій розсуд згідно її цільового призначення.
Дослідивши наявний в матеріалах справи договір оренди земельної ділянки і орендні правовідносини, що існують між сторонами, суд дійшов висновку, що позивач є законним користувачем земельної ділянки, на якій розташований спірний об'єкт нерухомості.
Згідно з ч. 2 ст. 375 ЦК України користувач земельної ділянки набуває права власності на зведені останнім будівлі, споруди і інше нерухоме майно.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до ст. 331 ЦК України, право власності на нову річ, у тому числі нерухоме майно, яке створене особою, набувається їй, якщо інше не встановлене законом або договором.
До нерухомого майна, згідно зі ст. 181 ЦК України, відносяться земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на ній, переміщення яких неможливе без їх знецінення і зміни цільового призначення.
Суд, дослідивши матеріали справи, в т.ч. оформлену БТІ інвентарну справу, вважає, що спірний об'єкт нерухомості, в повній відповідності з нормою ст. 181 ЦК України, відповідає поняттю «нерухома річ».
Відповідно до п. 9 інформаційного листа ВАСУ від 31.01.2001 р. № 01-8/98 «Про деякі роз'яснення законодавства, які регулюють питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом» основним критерієм законності володіння майном є джерело фінансування.
З наявних в матеріалах справи накладних, чеків на придбання будівельних матеріалів вбачається, що будівництво спірного об'єкту нерухомості здійснене виключно за власні грошові кошти позивача.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про планування та забудову території» у випадку прийняття відповідною радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної і комунальної власності для розміщення об'єкту містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, вказане рішення одночасно є дозволом на будівництво даного об'єкту.
Зіставивши вищевикладену норму закону з наявними в матеріалах справи доказами, суд вважає, що рішення Сакської міської ради 19 сесій 23 скликання від 20.09.2001 р., рішення виконавчого комітету Сакської міської ради № 679 від 21 серпня 2008г. та отриманий позивачем дозвіл на виконання будівельних робіт № 19 від 20.05.2003 р. є відповідним доказом і одночасно дозволом позивачу на будівництво спірного об'єкту нерухомості.
Крім того, суд враховує, що спірний об'єкт нерухомості розташований безпосередньо у межах земельної ділянки, що орендується, стосовно спірного майна не має будь-яких спорів та претензій з боку третіх осіб, в т.ч. власника земельної ділянки.
Таким чином, судом встановлено, що єдиним власником спірного майна є фізична особа - підприємець Легенька Н. М. - позивач по справі, а отже відсутні будь - які перешкоди для визнання за ним права власності.
Згідно з п. 1 ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати за фізичною особою - підприємцем Легенькою Наталею Миколаївною (Україна, АР Крим, м. Саки, вул. Будівельна, б. 14, кв. 123, ідентифікаційний код 2573412067) право власності на об'єкт нерухомості в цілому - магазин літ. «А-А1», загальною площею 57,1 кв.м., розташований на земляній ділянці площею 102,87 кв.м. за адресою: Україна, АР Крим, м. Саки, вул. Радянська, буд. 15а.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.