"10" березня 2009 р.
Справа № 14/134-08-4644
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Шевченко В.В.
суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.
при секретарі судового засідання: Волощук О.О.
за участю представників сторін:
від ТОВ «Фірма «Отделочнік-К»: Ріндіч О.В. -за дорученням
від відповідача ПП «Картас-буд»: Казаник С.В. -за дорученням
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Отделочнік-К», м. Одеса
на ухвалу господарського суду Одеської області
від 18 грудня 2008 року
у справі № 14/134-08-4644
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Отделочнік-К», м. Одеса
до Приватного підприємства «Картас-буд», м. Вишневе, Святошинського району, Київської області
про стягнення 15 000 грн.
03.11.2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Отделочнік-К» (далі позивач, Товариство) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства «Картас-буд» (далі відповідач, Підприємство) про стягнення 15000 грн. посилаючись на те, що зазначені грошові кошти були помилково перераховані позивачем відповідачеві 15.07.2008 р. платіжним дорученням № 5, зазначивши при цьому в позовній заяві місцезнаходження відповідача: м. Одеса, вул. Зоопаркова, 25.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.11.2008 р. заява Товариства прийнята до розгляду місцевого суду та по ній порушено провадження у справі.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.12.2008 р. (суддя Горячук Н.О.) на підставі п. 2 ст. 15, ст. 17, ст. 86 ГПК України справа передана до господарського суду Київської області за територіальною підсудністю.
Ухвала суду мотивована тим, що з 26.08.2008 р. місцезнаходженням відповідача є юридична адреса: 01103, м. Київ, Печерський район, вул. Кіквідзе, будинок 18, а з 08.12.2008 р. -08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, 27, а тому справа № 14/134-08-4644 підлягає передачі за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області за місцезнаходженням відповідача.
В апеляційній скарзі Товариство посилається на те, що судом першої інстанції неправильно застосована ч. 2 ст. 15 ГПК України, оскільки в позові питання ставилося не про виконання господарського договору, а про право власності на майно у вигляді грошових коштів, а тому, відповідно до вимог ч. 2 ст. 16 ГПК України, справа підлягала вирішенню за місцем знаходження цього майна, тобто в господарському суді Одеської області, у зв'язку з чим оскаржена ухвала підлягає скасуванню, а справа передачі до місцевого господарського суду. В судовому засіданні представник Товариства доводи апеляційної скарги підтримав.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
В судовому засіданні представник Підприємства просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства без задоволення.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Станом на час звернення Товариства з позовом до суду місцезнаходженням Підприємства була юридична адреса: 01103, м. Київ, Печерський район, вул. Кіквідзе, 18, а з 08.12.2008 р. місцезнаходженням Підприємства є юридична адреса: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, 27, що вбачається з довідки ЄДРПОУ серії АА № 151396 та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А 01 № 261624.
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 15 ГПК України спори, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.
На підставі ч. 2 ст. 16 ГПК України справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.
У п. 27 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 р. № 04-5/120 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» зазначено, що статтею 16 ГПК встановлено виключну підсудність справ господарському суду у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном; такі справи розглядаються за місцезнаходженням майна. Місцезнаходження майна має бути достовірно встановлено і підтверджено документально. У разі неможливості подання позивачем такого підтвердження підсудність справи визначається на загальних підставах, тобто згідно зі статтею 15 ГПК.
Таким чином, якщо предметом позову є права на майно, такі позови пред'являються до господарського суду за місцезнаходженням цього майна. Однак, на думку колегії суддів, можливо достеменно встановити місцезнаходження лише індивідуально-визначеного майна, наприклад нерухомого майна, а ніяким чином ні грошових коштів, що були безпідставно перераховані відповідачеві, оскільки останні не є індивідуально-визначеним майном.
Оскільки, предметом позову Товариства є не вимоги про право власності на індивідуально-визначене майно або про витребування цього майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні ним, а є вимоги про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, які не є індивідуально-визначеним майном, то суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку про те, що цей спір підлягає вирішенню за місцезнаходженням відповідача за територіальною підсудністю, а тому підставне скерував справу до господарського суду Київської області.
З вищенаведених підстав протилежні доводи скаржника до уваги прийнятими бути не можуть.
При викладених обставинах колегія суддів вважає, що оскаржена ухвала прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для її зміни чи скасування -відсутні.
Керуючись ст. ст. 99, 101-106 ГПК України, колегія суддів, -
Ухвалу господарського суду Одеської області від 18.12.2008 року у справі № 14/134-08-4644 -залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Отделочнік-К», м. Одеса -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя В. В. Шевченко
Судді В. В. Бєляновський
М. А. Мирошниченко
Постанову підписано 11.03.2009 р.