Рішення від 30.05.2013 по справі 2-1414/12

Справа № 2-1414/12

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2013 року Першотравневий районний суд м.Чернівців

в складі:

головуючого судді Войтун О. Б.

при секретарі Чаглей Н.А.

за участю:

представників позивача: ОСОБА_6

ОСОБА_2

відповідача: ОСОБА_3

представника відповідача: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про розірвання договору довічного утримання, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання.

У позові посилалась на те, що 09 січня 1996року уклала з ОСОБА_7 договір довічного утримання, відповідно до якого передала останній у власність квартиру АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло. Відповідно до умов договору ОСОБА_7 зобов'язалась довічно утримувати позивачку, забезпечувати їжею, одягом, доглядом, необхідною допомогою і зберегти за позивачкою в безкоштовному довічному користуванні квартиру, здійснювати за свій рахунок експлуатацію та ремонт квартири з обов'язковим дотриманням існуючих єдиних правил і норм на умові визначених для будинків державного жилого фонду, а також брати участь відповідно до займаної площі у відшкодуванні затрат,зв'язаних з технічним обслуговуванням та ремонтом.

Позивачка вказує, що відповідач, який є спадкоємцем померлої ОСОБА_7 належним чином не виконує умови договору, як і сама ОСОБА_7 коли була жива.

Позивачка просила суд:

Розірвати договір довічного утримання, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_7, посвідчений 09 січня 1996року державним нотаріусом Третьої чернівецької державної нотаріальної контори Блауш Н.В.

Скасувати реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на квартиру АДРЕСА_1

В судовому засіданні представники позивачки позовні вимоги підтримали та дали пояснення аналогічні позовній заяві, просили позов задовольнити.

Відповідач та його представник позовні вимоги не визнали та пояснили,що після смерті дружини відповідача ОСОБА_7 відповідач повідомив позивачку про прийняття на себе обов'язків за договором довічного утримання.

Вказували, що ОСОБА_3 належним чином виконував умови договору і ніяких підстав для його розірвання не має. Крім того, зазначали, що договірні відносини тривають більше 16 років. Позивачка ненадала суду жодних доказів того, що відповідач не виконує покладені на нього обов'язки.

Зазначали, що впродовж виконання договору була замінена мережа водопостачання та водовідведення, електромереж, виконано частковий ремонт квартири, здійснювалось лікування за власні кошти, придбання їжі, вигул собаки позивачки. Крім того, позивачці надавали кошти. Вказував, що постійно сплачували за житлово-комунальні послуги.

Просили у позові відмовити.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав суду докази на підтвердження своїх доводів щодо позовних вимог.

Судом встановлено, що 09 січня 1996 року ОСОБА_5 та ОСОБА_7 уклали договір довічного утримання,відповідно до якого ОСОБА_5 передала ОСОБА_7 у власність квартиру АДРЕСА_1,яка належала ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням по комунальній власності Чернівецького міськвиконкому 04.01.1994р., згідно з розпорядженням від 04.01.1994року № 6266, записаного в реєстрову книгу № 5713,зареєстрованого у Чернівецькому ОБТІ 25.12.1995року в реєстрову книгу № 68,стор.327,за реєстровим номером № 530, посвідчений 09 січня 1996року державним нотаріусом Третьої чернівецької нотаріальної контори Блауш Н.В.(а.с.17)

17квітня 2002року ОСОБА_7 зареєструвала цю квартиру в ЧКОБТІ на праві особистої власності в реєстрову книгу № 95 стор.239,за реєстром № 530.(а.с.17)

Як видно з договору ОСОБА_7 зобов'язалась довічно утримувати ОСОБА_11, забезпечувати її їжею, одягом, доглядом, необхідною допомогою і зберегти за ОСОБА_11 в безкоштовному довічному користуванні квартиру, здійснювати за свій рахунок експлуатацію та ремонт квартири з обов'язковим дотриманням існуючих єдиних правил і норм на умові визначених для будинків державного жилого фонду, а також брати участь відповідно до займаної площі у відшкодуванні затрат,зв'язаних з технічним обслуговуванням та ремонтом.

Вартість матеріального забезпечення була визначена у 1млн. 500 тисяч карбованців в місяць.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.75/. Також, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_5 про смерть ОСОБА_7 та про те, що він у відповідності до укладеного договору довічного утримання від 19.01.1996 року, в повному обсязі прийняв на себе обов'язки за вказаним договором /а.с.77/.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 повідомила суду, що ОСОБА_5 знає більше 60 років. Коли ОСОБА_5 перестала ходити, вона почала до неї заходити. З часом ОСОБА_5 взагалі перестала за собою дивитись. У квартирі було брудно. Вона погано пересувалась. Свідок вказував, що ОСОБА_5 за все давала гроші і розраховувалась. Пропонували ОСОБА_5 розторгнути опіку. Останнім часом її годували сусіди. Відповідач взагалі ніякого відношення не мав. На даний час квартира прибрана, в ній чисто. У квартирі ремонт не робили. Один раз побілили стелю, а один раз перебілили ванну. За ОСОБА_5 піклувалась ОСОБА_9

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 повідомила суду, що проживає в будинку АДРЕСА_2. У ОСОБА_5 проживали квартиранти. Будучи в гостях у ОСОБА_5 остання просила підстригати нігті, а коли поцікавилась чому ОСОБА_5 пояснила, що їй ніхто не допомагає. ОСОБА_7 ніхто по догляду за ОСОБА_5 не допомагав. ОСОБА_5 була брудна, немита, білизна не прана. Пояснила, що ОСОБА_5 місяцями не милась. Все купляла за гроші. За квартиру платили грішми ОСОБА_5. Розрахункові книжки заповняли самі. Ремонт квартири не робився.

Будучи допитаною в якості свідка ОСОБА_12 пояснила суду, що коли померла жінка ОСОБА_6 почались суперечки за квартиру. Ніякої уваги ОСОБА_5 не надавали. Жили за рахунок квартирантів. Коли жила ОСОБА_7 ОСОБА_5 сама себе могла доглядати.

Вказувала, що ОСОБА_5 просила їсти, в квартирі було брудно, сморід. Вказує, що на сьогоднішній день ОСОБА_9 допомагає всім. ОСОБА_5 за все платила.

Будучи допитаною в якості свідка ОСОБА_13. пояснила суду, що знає ОСОБА_5 давно. З 1996 року часто приходила до ОСОБА_5. З цього часу ОСОБА_5 сама себе обходила. ОСОБА_5 за все платила власними грошима. Останні роки коли приходили до ОСОБА_5 в квартирі було жахливо, брудно, постіль брудна. ОСОБА_5 казала, що за нею ніхто не доглядає. На даний час в квартирі все добре.

Будучи допитаною в якості свідка ОСОБА_14 пояснив суду, що проживає в будинку. Тривалий час спостерігав дружні стосунки позивачки з родиною ОСОБА_6. Вони всі разом відмічали свята. До ОСОБА_5 відносилися як до рідної. Йому відомо, що ОСОБА_6 декілька раз возив ОСОБА_5. До квартири позивачки заходив,був в приміщенні кухні.

Будучи допитаним в якості свідка ОСОБА_15 показав суду, що був свідком того, що ОСОБА_6 возив ОСОБА_5. до лікарні, на кладовище, вигулював собаку.

Суд критично ставиться до заперечень по справі та доказів які надав відповідач ОСОБА_3 як на підтвердження виконання ним оспорюваного договору довічного утримання, при цьому суд виходить з наступного.

Як убачається з змісту наданих листів, які написані власноручно ОСОБА_18. в них остання вказує на догляд за нею з боку сім'ї ОСОБА_6, про те з даних листів не видно за який період вони складені.(а.с.78,79)

Крім того, як видно з наданих відповідачем документів, а саме листа з записами за період 2001, 2002 рік ОСОБА_5 отримувала по 20 грн. з грудня 2001 року по червень 2002 року(а.с.80). Даний факт не оспорювали представники позивачки. Про те жодних доказів, що ОСОБА_7 чи ОСОБА_3 в подальшому надавали кошти ОСОБА_5 відповідачем не надано. Даний факт свідчить про невиконання умов п. 5 оспорюваного договору.

З дослідженого в судовому засіданні акту обстеження квартири АДРЕСА_1 видно що в зазначеній квартирі тривалий час не проводилось прибирання, ремонт не проводився більше 20 років(а.с.135) Даний факт спростовує доводи відповідача про проведення ремонтів у квартирі позивачки, та підтверджує невиконання відповідачем умов п. 2 оспорюваного договору.

Крім того, відповідно до протоколу огляду доказів за їх місцем знаходження від 26.04.2013 року було встановлено, що ремонт в коридорі квартири АДРЕСА_1 проводився зі слів позивачки більше 3-х років назад. У ванній кімнаті білилась лише стеля. У туалеті та кладовій ремонт робився приблизно 3-4 роки назад. Меблі в квартирі придбані ще за радянських часів. Крім того під час огляду робилась фото фіксація. Де зафіксовані всі недоліки які є в квартирі, а саме тріщини на стінах, непофарбовані віконні рами, у ванній кімнаті не придбано, частково на стінах оббита штукатурка. Меблі старі, диван на якому спить позивачка зламаний.

Також під час огляду доказів за їх місцем знаходження від 26.04.2013 року позивачка ОСОБА_5 дала пояснення в яких вказала на те, що сім'я ОСОБА_6 їй допомагала, про те, вона за все розраховувалась. Вказала, що ОСОБА_3 не виконував свої обов'язки. Вказала, що ОСОБА_6 ніколи не пропонували зробити їй ремонт в квартирі, а вона не зверталася до них з цього приводу.(а.с.164-170)

Вищевказані докази спростовують факти викладені в поясненнях ОСОБА_16 та ОСОБА_17, які були відібрані представником відповідача, на підставі Закону України «Про адвокатуру», відповідно до яких ОСОБА_6 піклувались про ОСОБА_5. забезпечували останню всім необхідним.(а.с.143-144)

Крім того суд не приймає до уваги доводи відповідача, що ОСОБА_3 платив за комунальні послуги, оскільки як видно з досліджуваних та оглянутих в судовому засіданні розрахункових книжок всі проплати здійсненні від імені ОСОБА_5. і жодних доказів того, що кошти надавав ОСОБА_3 чи ОСОБА_7 відповідачем в супереч ст. 60 ЦПК України не надано.

Також доводи відповідача щодо надання коштів ОСОБА_5 та утримання останньої спростовується наступними доказами, які містяться в матеріалах справи: борговою розпискою, відповідно до якої ОСОБА_7 позичила у ОСОБА_5 в борг 3000 гривень, що не заперечує ОСОБА_3, крім того, як видно з матеріалів справи ОСОБА_5 отримувала пенсію, що підтверджує доводи того, що вона сама мала можливість розраховуватись на надані комунальні послуги та утримувати себе та своє майно (а.с.11-13).

Відповідно до ст. 744 ЦК України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини (п. 1 ч. 1ст. 755 ЦК України).

Суд проаналізувавши докази по справі прийшов до переконливого висновку, що відповідач ОСОБА_3 не виконує своїх обов'язків, передбачених договором довічного утримання і вказані обставини в силу положень п. 1 ч. 1 ст. 755 ЦК України є підставою для розірвання договору довічного утримання.

Та обставина, що ОСОБА_5 не бажає, що б ОСОБА_3 найняв жінку для догляду за нею, а також як стверджує сам ОСОБА_6. ОСОБА_18. навмисно перешкоджає йому виконувати обов'язки за договором довічного утримання не має правового значення, так як договір довічного утримання може бути розірваний незалежно від вини набувача, у невиконанні останнім його умов. Крім того, жодних доказів того, що ОСОБА_5 в односторонньому порядку відмовилась від виконання договору довічного утримання відповідачем не надано.

Права набувача в разі розірвання договору довічного утримання у зв'язку з не можливістю подальшого виконання ним обов'язків за договором з підстав, що мають істотне значення, підлягає захисту в порядку, визначеному ч. 2 ст. 756 ЦК України, а не шляхом відмови у задоволенні позову про розірвання договору довічного утримання.

Керуючись ст.ст. 744, 755, 756 ЦК України, ст.ст.3, 8, 10, 11, 57, 58, 59, 60, 61, 64, 79, 81, 83, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про розірвання договору довічного утримання - задовольнити.

Розірвати договір довічного утримання, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_7, посвідчений 09 січня 1996 року державним нотаріусом Третьої Чернівецької нотаріальної контори Блауш Н.В.

Скасувати реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на квартиру АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 витрати по сплаті судового збору в сумі 220,40 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Першотравневий районний суд м. Чернівці шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. А уразі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Першотравневого

районного суду м.Чернівці Войтун О. Б.

Попередній документ
31602387
Наступний документ
31602389
Інформація про рішення:
№ рішення: 31602388
№ справи: 2-1414/12
Дата рішення: 30.05.2013
Дата публікації: 10.06.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Чернівецький районний суд міста Чернівців
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів довічного утримання
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (30.04.2012)
Дата надходження: 14.12.2011
Предмет позову: стягнення аліментів