Справа № 22-ц/793/1607/13Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 30, 31 Демчик Р.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Магда Л. Ф.
31 травня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Магда Л. Ф.
суддів Сіренко Ю. В. , Трюхан Г. М.
при секретарі Куцопатра Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 8 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, вивчивши матеріали справи,
ОСОБА_6 9 липня 2012 р. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди. В позовній заяві вказувала, що 31 травня 2011 р. близько першої години відповідачем із застосуванням фізичного насильства було здійснено закінчений замах на її зґвалтування.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 червня 2012 р. ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію у 2011 році», а кримінальна справа по його обвинуваченню у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 15 ч. 2. 152 ч. 1 КК України провадженням закрита. Цивільний позов, заявлений позивачкою до ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди заподіяної злочином залишений без розгляду.
Позивачка зазначала, що в результаті скоєного ОСОБА_7 стосовно неї злочину, їй та членам її сім'ї було завдано моральної шкоди, яка полягає в тому, що окрім фізичного насильства відповідач наніс їй і психічну травму. Також у позивачки відбулись фізичні відхилення і у фізичному здоров'ї.
Окрім всього відповідачем було зіпсовано нове вбрання потерпілої, сумку, білизну вартість якого є значною для її родини.
Її родині також прийшлося немало нервувати через те, що з їхньої доньки так познущалися, в результаті цього у них постійно відбувались нервові стреси. У ОСОБА_8 через надмірне нервування сталася міокардіодістрофія, у ОСОБА_9 також у зв'язку з даною подією відбулося загострення його тяжкої хвороби, що призвело до госпіталізації та направлення на стаціонарне лікування.
Моральна шкода полягає і в тому, що позивачка 4 червня 2011 р. повинна була прибути на своє нове місце роботи в місті Сургут Російської федерації для працевлаштування з високим рівнем заробітної плати, однак через злочин, вчинений відносно неї відповідачем, вона втратила можливість такого працевлаштування.
Тому позивачка просила суд стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в сумі 50 000 грн., судовий збір та витрати на надання правової допомоги.
В судовому засіданні 18 вересня 2012 р. позивачка, посилаючись на те, що під час злочину було знищене її особисте майно: взуття - вартістю 1 545 грн., мобільний телефон - вартістю 2 013 грн., сумка - вартістю 3 160 грн., сукня - вартістю 1 760 грн., збільшила свої позовні вимоги та просила стягнути з відповідача на її користь 50 000 грн. моральної шкоди, 8 478 грн. матеріальної шкоди, завданої злочином, судовий збір та витрати на надання правової допомоги.
В подальшому від стягнення з відповідача па її користь вартості телефону відмовилася, посилаючись на те, що телефон вона загубила ще до вчинення стосовно неї злочину.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 8 квітня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 3 000 грн. моральної шкоди та 229 грн. 40 коп. судових витрат, а всього 3 229 грн. 40 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу в якій просить про скасування рішення суду ухваливши нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Зокрема, апелянт посилається на те, що судом не було враховано, що внаслідок злочинних дій відповідача, їй було заподіяно психічну травму, погіршився стан її фізичного та психічного здоров'я, їй було заподіяно матеріальної шкоди та вона була позбавлена можливості працевлаштування з високим рівнем зарплати, тому розмір моральної шкоди, визначений судом, не відповідає розміру заподіяної їй моральної шкоди, суд безпідставно відмовив їй у відшкодуванні матеріальної шкоди та витрат на надання правової допомоги.
Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, заперечення проти доводів апеляційної скарги відповідача та його представника, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду в частині визначення судом суми, що підлягає до стягнення з відповідача на користь позивачки на відшкодування моральної шкоди повинно бути змінено і розмір моральної шкоди, визначений судом, збільшений з 3000 грн. до 10 000 грн. виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно із п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», в редакції від 25 травня 2001 р., розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Судом першої інстанції обґрунтовано було встановлено, що з вини відповідача позивачці злочином, вчиненим відносно неї ОСОБА_7, заподіяно моральної шкоди.
Однак, визначаючи розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки, суд не врахував всіх обставин справи та вимог закону і роз'яснень Постанови ПВС України, тому колегія суддів приходить до висновку про те, що стягнутий судом розмір моральної шкоди в сумі 3000 грн. є недостатнім для компенсації їй заподіяних моральних страждань.
З матеріалів справи вбачається, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_7, фізичного насильства над позивачкою, їй було заподіяно тілесних ушкоджень у вигляді крововиливу повік лівого ока, крововиливу лівої щоки, забою м'яких тканин голови, крововиливів та садна шиї, крововиливів і саден грудної клітки, лівої верхньої кінцівки, нижніх кінцівок, які згідно із висновком експерта від 29 серпня 2011 р. відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, вона страждала від фізичного болю та приниження. Їй також було нанесено психічну травму.
Враховуючи характер та обсяг фізичних і душевних страждань позивачки, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, час і зусилля, необхідні їй для відновлення попереднього стану та виходячи із засад розумності і справедливості, колегія суддів приходить до висновку про те, що з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню моральна шкода у розмірі 10 000 грн.
З висновком суду про недоведеність позивачкою її позову в частині відшкодування матеріальної шкоди колегія суддів погоджується, оскільки ОСОБА_6 не надала суду належних доказів про те, що зазначене нею майно: взуття і сукня були на ній під час вчинення стосовно неї злочину та були пошкоджені і стали непридатними до використання чи втратили свій товарний вигляд. Такі докази відсутні і відносно сумки позивачки.
Відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права
Керуючись ст. ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково, рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 8 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в частині визначення розміру та стягнення з відповідача на користь позивачки моральної шкоди змінити, збільшити розмір моральної шкоди, стягнутий з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 з 3000 грн. до 10 000 (десяти тисяч) грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :