Справа № 199/1214/13- ц
(2/199/1432/13)
Іменем України
29 травня 2013 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді - Руденко В.В.
при секретарі - Чорнойван О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам та неустойки за прострочення по виплаті аліментів, -
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по аліментам та неустойки за прострочення по виплаті аліментів. У підтвердження своїх позовних вимог посилається на те, що з відповідачем по справі вона знаходилась у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 20 червня 2000 року. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з нею. З відповідача по справі за рішенням суду були стягнуті аліменти в розмірі 1/4 частини його доходу на утримання неповнолітньої дитини до досягнення нею повноліття. У зв'язку з тим, що відповідач сплачував аліменти не регулярно та не в повному обсязі виникла заборгованість станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 21802,26 грн. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 досягла повноліття, а тому виконавче провадження щодо стягнення з відповідача аліментів було закінчене. У зв'язку з цим позивач просить стягнути з нього заборгованість по аліментам на час досягнення ОСОБА_3 повноліття, а саме по ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 21802,26 грн., суму неустойки у розмірі 6186,75 грн., а також судові витрати по справі.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Пітвердила суду той факт, що частина платежів не врахована виконавчою службою при визначенні заборгованості.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував в повному обсязі, пояснивши, що заборгованість по сплаті аліментів виникла не з вини відповідача, крім того, просив застосувати строк позовної давності до вимог щодо стягнення пені.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що відповідно до рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 04 лютого 2000 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти в розмірі 1/4 всіх видів заробітку (доходу) на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 досягла повноліття, у зв'язку з цим постановою державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Бобро Ю.В. від 03 жовтня 2011 року було закінчене виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-535 виданого 04.02.2000 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини. Відповідно до довідки АНД ВДВСДМУЮ про заборгованість відповідача, а також наданих відповідачем квитанцій про сплату аліментів, що не враховані державним виконавцем, на час закінчення виконавчого провадження
заборгованість відповідача по аліментам становить 11552,26 грн.
Згідно до ч.ч. 1,2, 3 статті 195 Сімейного Кодексу України, заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості, але працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається із заробітку (доходу), який він одержує. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
Однак, в даному випадку, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості по аліментам, оскільки виконання рішення про стягнення аліментів, в тому числі утвореної заборгованості, здійснюється Амур-Нижньодніпровським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції за виконавчим листом. Заборгованість за аліментами стягується за рішенням суду лише у випадку, коли аліменти стягуються відповідно до вимог ст. 187 СК України, що передбачено статтею 194 СК України.
Відповідно до вимог ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочки.
Відповідно до ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки.
Проте, судом встановлено, що відповідачем припинено сплату аліментів з ІНФОРМАЦІЯ_1, з позовом до суду позивач звернулась в лютому 2013 року, тобто з пропуском строку звернення до суду.
Оскільки відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності, відповідно до вимог ст. 267 ЦК України дана обставина є підставою для відмови у позові.
Виходячи з вищевикладеного, суд не вбачає підстав також для стягнення з відповідача витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст. 194-196 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10,11,60,88,212-215 ЦПК України, суд, -
У позовних вимогах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам та неустойки за прострочення по виплаті аліментів,- відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі у десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Головуючий