Рішення від 28.05.2013 по справі 167/293/13-ц

Справа № 167/293/13-ц провадження № 22-ц/773/753/13 Головуючий у 1 інстанції:Хитрик Р.І.

Категорія: 27 Доповідач: Бовчалюк З. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі :

головуючого - судді Бовчалюк З.А.,

суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К.,

при секретарі Александровій С.І.,

з участю відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою позивача приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» на рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 01 квітня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство «Лізинг інформаційних технологій» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позов мотивує тим, що 27 лютого 2008 року між ЗАТ «Лізинг інформаційних технологій», правонаступником якого є позивач, в інтересах якого діяло ТОВ «Версія Сістемс», та ОСОБА_1 було укладено Договір № 08022704 про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання загальною вартістю 4185 грн. Відповідно до умов договору відповідач отримує обладнання та інші товари на умовах, передбачених Правилами отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг у системі LeaseІT, які є невід'ємною частиною зазначеного договору. За умовами Пакету LeaseІT Інвайт вид договору - фінансовий лізинг, строк лізингу - 2 роки, кількість місячних лізингових платежів - 24, проценти за надання фінансування - 2% від вартості обладнання в місяць, виплати проводяться щомісячно рівними частинами, перехід права власності - виплата повної вартості обладнання. Товариством «Лізинг інформаційних технологій» умови договору були виконані в повному обсязі та передано ОСОБА_1 в користування обладнання. Відповідач належним чином не виконував взяті за договором зобов'язання, в зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 9468 гривень 51 копійки.

Просить стягнути з відповідача 9468 гривень 51 копійку заборгованості за невиконання договірних зобов'язань та судові витрати.

Рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 01 квітня 2013 року в задоволенні позову приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, в поданій апеляційній скарзі позивач, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати дане рішення й ухвалити нове про задоволення позову.

Заслухавши пояснення відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до суду поза межами позовної давності, а відповідач заявив про застосування наслідків пропущення цих строків, підстави для продовження строків позовної давності відсутні.

Однак погодитись з таким висновком суду неможливо оскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального права.

Відповідно до ст. ст. 256, 257, 258, 261, 267 ЦК України загальна позовна давність, тобто строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Судом першої інстанції встановлено, що 27 лютого 2008 року між Закритим акціонерним товариством «Лізинг інформаційних технологій», в інтересах якого діяло ТОВ «Версія Сістемс», та ОСОБА_1 було укладено договір № 080220704 про надання в оренду на умовах фінансового лізингу обладнання. За умовами договору відповідач отримує обладнання та інші товари на умовах, передбачених Правилами отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг у системі LeaseІT, які є невід'ємною частиною зазначеного договору (а.с.12) (далі Правила).

Пакетом LeaseІT Інвайт для отримання обладнання, встановлено вид договору - фінансовий лізинг, термін виплати вартості обладнання 2 роки та строк лізингу 2 роки. ( а.с 12).

Крім того Пунктом 8.1 Договору та пунктом 16.1. Правил визначено строк дії Договору, укладеного між сторонами, до його розірвання, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

З врахуванням викладено вказівка суду про те, що перебіг позовної давності розпочався з 21 серпня 2009 року тобто з часу прострочення відповідачем чергового платежу не ґрунтується на вимогах Закону та спростовується вищенаведеними умовами укладеного сторонами договору.

З врахуванням строку лізингу( 2 роки) та Пункту 8.1 Договору, пункту 16.1. Правил звернення позивача до суду з даним позовом відбулось у межах строків позовної давності визначених ЦК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються положеннями § 6 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг) на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Стаття 640 ЦК України передбачає, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 лютого 2008 року відповідач підписав заявку на отримання обладнання, інших товарів та послуг № 20083549 та визначив обладнання, яке він бажає отримати, його специфікацію визначив умови отримання обладнання (обрав пакет фінансування), чим і погодив предмет договору. Ціна договору також погоджена сторонами в заявці на отримання обладнання, інших товарів та послуг, яка є невід'ємною частиною договору та підписана сторонами ( а.с 13-16).

Правилами визначено: пакет LeaseІT - це сукупність фінансових, часових та якісних умов отримання клієнтом обладнання, інших товарів та послуг за технологією фінансування LeaseІT і носить характер публічної пропозиції (оферти) оператора LeaseІT і затверджується оператором LeaseІT.

Отже, згідно зі ст. 641 ЦК України Пакет LeaseІT Інвайт є пропозицією укласти договір.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (навантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено закон

Згідно з п. 3.3 Умовами Пакету LeaseІT Інвайт встановлено вид договору - фінансовий лізинг, строк якого становить 2 роки, кількістю місячних лізингових платежів - 24 та проценти за надання фінансування - 2% від вартості обладнання в місяць, а також визначено, що виплати проводяться щомісячно рівними частинами і перехід права власності відбувається після виплати повної вартості обладнання.

Платежі розраховуються помісячно відповідно до умов договору та пакету «LeaseІT Інвайт», а саме: вартість обладнання ділиться на 24 частини та додається 2% від первинної вартості обладнання.

Згідно з п.п. 4.9, 6.6 Правил під час отримання ІТ - обладнання клієнт підписує документ, що супроводжує передання обладнання. Такий підписаний документ підтверджує прийняття ним зобов'язань щодо подальшої сплати платежів на умовах обраного пакету LeaseІT. Відповідач, укладаючи договір із ЗАТ «Лізинг інформаційних технологій», взяв на себе обов'язок здійснювати своєчасну та повну оплату за отримане обладнання в строк до 20 числа поточного місяця, що передбачено договором.

Встановлено, що відповідно до Накладної-вимоги № 200834549 від 27 лютого 2008 року позивачем умови договору було виконано в повному обсязі та передано ОСОБА_1 в користування обладнання загальною вартістю 4185 грн. (а.с.14-16).

27 лютого 2008 року відповідно до Договору (а.с.5) та вищезазначеної накладної, ОСОБА_1 підтвердив прийняття ним зобов'язання.

Пунктом 8.1 Договору про отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseІT передбачено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до моменту його розірвання з ініціативи будь-якої з Сторін, або з підстав, передбачених цим Договором та Правилами, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

Покликання ОСОБА_1 на те, що його не було ознайомлено з Правилами отримання обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseІT не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються самим текстом договору та його підписом на ньому, який відповідачем не оспорюється. Так, в тексті договору вказано, що клієнт ознайомився з Правилами отримання обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaseІT, зміст Правил є зрозумілим для Клієнта і він погоджується дотримуватись зазначених Правил. (а.с.5).

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що до листопада 2008 року відповідач погашав місячні платежі у більшому розмірі ніж це було передбачено договором, також було здійснено часткові проплати в березні, липні 2009 року та квітні , травні 2010 року. З червня 2010 року ОСОБА_1 повністю перестав проводити оплату, тому станом на 05 лютого 2013 року існує заборгованість за договором в розмірі 9468 гривень 51 копійки (а.с17-18). Поданий позивачем розрахунок відповідає умовам договору, укладеного між сторонами та відповідачем не спростований.

Сторонами обумовлено, що Клієнт зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати платежі, передбачені пакетом LeaseІT.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитків.

Відповідно до п. 6.5.Оператор щомісячно формує та надсилає рахунки Клієнту про розмір сум належних до сплату у відповідному місяці.

З досліджених в судовому засіданні листів, які скеровувались ОСОБА_1 вбачається, що позивач у повній мірі виконував вищенаведений пункт Правил та щомісячно інформував відповідача про розмір сум, які підлягали до сплати з вказівкою періоду оплати та структури платежів.

Пунктом 6.9. Правил визначений порядок розрахунків та платежів, відповідно якщо Клієнт сплачує місячний платіж після 20 числа поточного місяця, і при цьому за його особовим рахунком існувала заборгованість за попереднім місячними платежами, то кошти, які надійшли, в першу чергу зараховуються в погашення нарахованих штрафів (пені); в другу чергу - в погашення всіх нарахованих процентів (комісії); в третю чергу погашають заборгованість за попередніми місячними платежами в частині вартості обладнання.

Відповідно до п. 14.2. Правил у разі несвоєчасно оплати клієнтом нарахованого платежу, клієнт сплачує на користь оператора плату в розмірі 5 % від погашеної суми простроченого платежу, якщо погашення простроченого платежу здійснюється у розрахунковий період, на який припадає дата оплати за Договором, в розмірі 10 %, якщо погашення здійснюється після закінчення розрахункового періоду. За таких обставин нарахована плата підлягає до стягнення.

Пунктом 6.12. Правил передбачено, що у випадку суттєвих змін встановленого Національним банком України курсу долара США чи євро по відношенню до української гривні Оператор LeaseІT залишає за собою право в односторонньому порядку відповідно збільшити платіж, про що повідомляється Клієнту в рахунку на оплату чергового простроченого платежу.

Листом від 01.10.2008 року позивач повідомляв ОСОБА_1 про можливе збільшення щомісячного платежу у зв'язку із зміною курсу долара по відношенню до гривні. Подальшими листами відповідача було повідомлено про зміну курсу долара та відповідно зміну щомісячного платежу за договором. Отримання вказаних листів ОСОБА_1 не заперечив, надавши їх для огляду в судовому засіданні.

Пунктом 14.5. Правил встановлено, що у випадку несплати Клієнтом платежу протягом 30 календарних днів, Клієнт зобов'язаний за першою вимогою Оператора LeaseІT протягом 10 календарних днів з моменту отримання вимоги одноразово сплатити платіж, який розраховується як сума всіх платежів, що підлягають оплаті на користь Оператора LeaseІT з місяця сплати останнього платежу до закінчення строку сплати всіх платежів, встановлених пакетом LeaseІT.

Пунктом 16.8. «Правил» передбачено, що Клієнт має право достроково припинити Договір. Клієнт письмово повідомляє Оператора LeaseІT про намір достроково розірвати договір, а таке розірвання може наступити не раніше, ніж через 30 днів з дня повідомлення Клієнтом Оператора LeaseІT. В зазначений термін Сторони повинні провести взаєморозрахунки.

Відповідно до пункту 16.7. «Правил» Оператор LeaseІT має право вимагати дострокового припинення Договору, сплати встановлених цими Правилами штрафів (пені) та відшкодування завданих збитків у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням Клієнтом своїх обов'язків виплати платежів.

Як встановлено з матеріалів справи та пояснень відповідача, жодна із сторін не вимагала розірвати договір.

Доводи відповідача про виконання ним у повному обсязі умов договору у зв'язку з оплатою повністю вартості комп'ютерною техніки в сум 4 220 гривень не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються вищенаведеними нормами Закону та умовами укладеного сторонами договору.

Таким чином, через порушення норм матеріального права, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Тому з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути в користь позивача судовий збір в сумі 344 грн. 10 коп. сплачений позивачем при подачі позову та апеляційної скарги, що документально підтверджено (а.с. 4, 66).

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 316, ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу позивача приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» задовольнити.

Рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 01 квітня 2013 року у даній справі скасувати та ухвалити нове.

Позов приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» 9468 (дев'ять тисяч чотириста шістдесят вісім) гривень 51 копійок заборгованості за невиконання договірних зобов'язань та 344 (триста сорок чотири гривні) гривні 10 копійок судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді:

Попередній документ
31514242
Наступний документ
31514252
Інформація про рішення:
№ рішення: 31514251
№ справи: 167/293/13-ц
Дата рішення: 28.05.2013
Дата публікації: 01.06.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Волинської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів