Справа № 0427/1449/2012
24.04.2013 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:
головуючої судді Березюк В.В.,
при секретарі Тен І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - Відділ Держкомзему у Новомосковському районі, Піщанська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області про зобов'язання не чинити перешкоди при погодженні Акту встановлення меж земельної ділянки,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи - Відділ Держкомзему у Новомосковському районі, Піщанська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області, яким після уточнень, остаточно просив зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди при погодженні Акту встановлення меж земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що він є власником домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, де мешкає з 1996 року. У 2005 році він звернувся до Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області з заявою про передачу йому у власність земельної ділянки, відведеної під його домоволодіння. Рішенням 25 сесії 4 скликання № 5 від 25.11.2005 року Піщанська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області вирішила дозволити йому приватизувати зазначену земельну ділянку, відведену під обслуговування належного йому домоволодіння.
На виконання вищевказаного рішення був складений Акт обстеження та встановлення меж земельної ділянки та передачі межових знаків під охорону, що передаються у приватну власність від 21.02.2006 року, згідно з яким розмір земельної ділянки, яка передається йому у власність становить 0,1523 га. Всі сусіди, що межують з його земельною ділянкою підписали зазначений акт, після чого він оплатив послуги з оформлення приватизації його земельної ділянки.
Однак, в ході проведення землевпорядних робіт було встановлено невідповідність зафіксованої площі його земельної ділянки в розмірі 0,1523 га загальної площі, оскільки фактично площа його земельної ділянки склала 0,175 га.
Рішенням п'ятої сесії п'ятого скликання Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області №5 від 28.09.2006 року йому передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку в розмірі 0,175 га під будівництво та обслуговування його житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Однак, його сусід - ОСОБА_2, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 не погодився з площею, яка була виділена, у зв'язку з чим на місце виїхала земельна комісія, якою було складено Протокол №3 від 27.12.2006 року та Акт обстеження та встановлення меж земельної ділянки та передачі межових знаків під охорону, що передаються у приватну власність від 15.01.2007 року, яким було підтверджено правильність встановлених меж і зафіксована площа його земельної ділянки у розмірі 0,175 га. Порушень меж сусідніх земельних ділянок комісією встановлено не було, однак відповідач безпідставно відмовляється підписувати Акт обстеження та встановлення меж земельної ділянки, що позбавляє його можливості реалізувати своє право на приватизацію земельної ділянки, у зв'язку з чим він вимушений звернутись до суду.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав, мотивуючи його обставинами, викладеними у позовній заяві, просив суд задовольнити його у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечував, зазначивши, що відмовляється підписувати Акт погодження меж земельних ділянок, оскільки, заперечує проти встановлених розмірів земельної ділянки позивача, які в ньому зазначені.
Представник Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області - Хоменко О.А., та представник Відділу Держкомзему у Новомосковському районі - Алєксєєнко Р.Ю. проти задоволення позову не заперечували, зазначивши, що ОСОБА_2, безпідставно відмовляючись від підпису Акту погодження меж суміжних земельних ділянок, не надає доказів своєї позиції і, таким чином, порушує право позивача на приватизацію.
Суд, вислухавши сторін та інших учасників процесу, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач, згідно Договору купівлі-продажу від 05.12.1996 року, є власником домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, де мешкає з 1996 року (а.с.8).
У 2005 році ОСОБА_1 звернувся до Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області з заявою про передачу йому у власність земельної ділянки, відведеної під його домоволодіння, на підставі якої Рішенням 25 сесії 4 скликання № 5 від 25.11.2005 року Піщанська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області вирішила дозволити йому приватизувати земельну ділянку, розміром 0,15 га, відведену під обслуговування належного йому домоволодіння (а.с.10).
На виконання вищевказаного рішення був складений Акт обстеження та встановлення меж земельної ділянки та передачі межових знаків під охорону, що передаються у приватну власність від 21.02.2006 року, згідно з яким розмір земельної ділянки, яка передається йому у власність становить 0,1523 га (а.с.12).
Всі сусіди, що межують з його земельною ділянкою, в тому числі і відповідач ОСОБА_2, підписали зазначений акт, після чого він оплатив послуги з оформлення приватизації його земельної ділянки (а.с. 11-12).
Однак, в ході проведення землевпорядних робіт було встановлено невідповідність зафіксованої площі його земельної ділянки в розмірі 0,1523 га загальної площі, оскільки фактично площа його земельної ділянки склала 0,175 га, у зв'язку з чим, Рішенням п'ятої сесії п'ятого скликання Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області №5 від 28.09.2006 року йому передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку в розмірі 0,175 га під будівництво та обслуговування його житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13).
Однак, його сусід - ОСОБА_2, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.23-29), не погодився з площею, яка була виділена, у зв'язку з чим на місце виїхала земельна комісія, якою було складено Протокол №3 від 27.12.2006 року (а.с.14-15), висновками якого встановлена правильність меж між вказаними громадянами, та Акт обстеження та встановлення меж земельної ділянки та передачі межових знаків під охорону, що передаються у приватну власність від 15.01.2007 року (а.с.16), яким було підтверджено правильність встановлених меж і зафіксована площа його земельної ділянки у розмірі 0,175 га. Порушень меж сусідніх земельних ділянок комісією встановлено не було, однак відповідач відмовився підписувати Акт обстеження та встановлення меж земельної ділянки (а.с.17).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частиною 3 ст. 158 ЗК України передбачено, що органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування межрайонів у містах.
Згідно із ст. 158 ЗК України суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян - заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Зазначені спори підлягають розгляду судами незалежно від того, розглядалися вони попередньо органом місцевого самоврядування або органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів чи ні. Рішення цих органів щодо такого спору не може бути підставою для відмови в прийнятті заяви чи для закриття провадження в порушеній справі.
Згідно з ч.1 ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його
прав на землю, навіть, якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Крім того, ст. 126 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.
Порядок видачі державних актів про право власності на земельну ділянку регулюється Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою Наказом Державного КомітетуУкраїни по земельних ресурсах 4 травня 1999 року № 43.
Відповідно до п. 1.12 цієї Інструкції складання державного акта на право власності на земельну ділянку або право постійного користування земельною ділянкою при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам, установам, організаціям та об'єднанням громадян всіх видів проводиться після перенесення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка та затвердженим в установленому законом порядку відведення цієї ділянки.
Пунктом 2.1 Інструкції передбачено, що роботи зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою виконуються в такій послідовності: підготовчі роботи; встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки; складання кадастрового плану земельної ділянки; заповнення бланка державного акта.
Таким чином, порядок видачі державних актів про право власності на земельну ділянку регулюється Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності не земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою Наказом Державного КомітетуУкраїни по земельних ресурсах 4 травня 1999 року № 43 та відповідно до п. 1.12 цієї Інструкції складання державного акта на право власності на земельну ділянку або право постійного користування земельною ділянкою при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам, проводиться після перенесення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка та затвердженим в установленому законом порядку відведення цієї ділянки.
Як слідує з матеріалів справи і не заперечувалось сторонами у судовому засіданні, позивачем вищезазначена процедура була дотримана, в той час, як відповідач ОСОБА_2, відмовляючись підписувати Акт погодження меж земельних ділянок, в порушення вимог ст. 10, 60 ЦПК України, не надав доказів того, що діями позивача будь-яким чином порушені його права. Ані дії самого позивача, ані рішення Піщанської сільської ради відповідачем оскаржені не були, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку про те, що відмова ОСОБА_2 від підпису Акту погодження меж земельних ділянок безпідставна.
Аналізуючи вищевикладене, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Крім того, у відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача повинен бути стягнутий сплачений судовий збір у розмірі 107,30 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.10,60, 213-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 130, 132, 133, 134 КЗпП, ст.ст. 23, 1167 ЦК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - Відділ Держкомзему у Новомосковському районі, Піщанська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області про зобов'язання не чинити перешкоди при погодженні Акту встановлення меж земельної ділянки - задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди при погодженні Акту встановлення меж земельної ділянки, площею 0,175 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 107,30 гривень.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана в апеляційний суд Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суду в десятиденний термін після його проголошення. Особи, які брали участь у судовому засіданні, але не були присутніми під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.В. Березюк