Справа № 22-ц/793/1379/13Головуючий по 1 інстанції
Категорія : Журба С.О.
Доповідач в апеляційній інстанції
Подорога В. М.
24 травня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоПодороги В.М.
суддівВасиленко Л.І., Демченка В.А.,
при секретаріКотолуп А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Соснівського районного суду Черкаської області від 28 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_9, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості
В грудні 2012 року ОСОБА_7, ОСОБА_8 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_9, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи позовні вимоги посилалися на те, що 18 липня 2008 року відповідач ОСОБА_9 отримав у позику від позивачів грошові кошти в сумі 40 000,00 грн. для придбання автомобіля, які він зобов'язався повернути до 18.07.2012 року, що підтверджується відповідною розпискою. На час отримання позики ОСОБА_9 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 Оскільки рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.03.2011 року шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_6 було розірвано, спільне майно подружжя розподілено між подружжям, просили борг стягнути з ОСОБА_9, ОСОБА_6 в рівних долях, тобто по 20 000 грн. з кожного.
Рішенням Соснівського районного суду Черкаської області від 28 березня 2013 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7, ОСОБА_8 заборгованість за договором позики від 18.07.2008 року у розмірі 20 000,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7, ОСОБА_8 заборгованість за договором позики від 18.07.2008 року у розмірі 20 000,00 грн.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Судом першої інстанції встановлено, що шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_6 було зареєстровано 05.08.2000 року у відділі ЗАГС в м. Кам'янка Черкаської області, розірваний рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.03.2011 року.
18 липня 2008 року відповідач ОСОБА_9 отримав у позику від позивачів грошові кошти в сумі 40 000,00 грн. для придбання автомобіля, які він зобов'язався повернути до 18.07.2012 року, що підтверджується відповідною розпискою.
В той же день відповідачем ОСОБА_9 на вказані кошти було придбано автомобіль Chevrolet Lacetti, 2006 року.
Даний автомобіль рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.03.2012 року фактично було визнано спільним майном ОСОБА_9 та ОСОБА_6 Вказаним рішенням було поділено спільне майно подружжя, за ОСОБА_6 визнано право власності на ? квартири АДРЕСА_1, а за ОСОБА_9 визнано право власності на автомобіль Chevrolet Lacetti, 2006 року випуску. Також з останнього на користь ОСОБА_6 було стягнуто грошову компенсацію за половину вартості автомобіля в сумі 22 029 грн. 64 коп.
Згідно ч. 3 ст. 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч. 4 ст. 65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу України.
Відповідно до вимог ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Враховуючи викладене та те, що до погашення боргу відповідачами їх спільне майно було між ними поділено, що позбавляє позивачів права накласти стягнення на їх спільну сумісну власність, суд першої інстанції прийшов до висновку що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідачів боргу в рівних долях обґрунтовані та підлягають до задоволення.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і судова колегія.
Згідно із ч. 3 ст. 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, у тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" N 11 від 21 грудня 2007 року до складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК України).Посилання апелянта на ті обставини, що вартість автомобіля в 2008 році складала З0 тисяч грн. і що для його купівлі вистачило грошей, які чоловік заплатив продавцеві, взявши кредит в банку, спростовуються даними рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 06 березня 2012 року, яким було поділено майно подружжя і на користь ОСОБА_6 стягнуто грошову компенсацію за половину вартості автомобіля в сумі 22029 грн.64 коп. Тобто, ринкова вартість всього автомобіля, після 6 років експлуатації складала 44059грн.28 коп. і, з логічних міркувань, не могла збільшуватись із зростанням терміну експлуатації. Зазначена вартість автомобіля,яка вказана в рішенні суду, визнана ОСОБА_6, оскільки нею дане рішення суду не оскаржувалось.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що ОСОБА_9 отримав позику на купівлю автомобіля у позивачів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та діяв при цьому в інтересах сім'ї.
Відповідно, в результаті придбання подружжям автомобіля в борг, зобов'язання перед позикодавцем несуть як чоловік, так і дружина.
Таким чином, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зазначені висновки суду першої інстанції є правильними, відповідають фактичним обставинам справи, нормам права, які судом вірно застосовані, тому у колегії відсутні підстави для скасування законного та обґрунтованого рішення.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Соснівського районного суду Черкаської області від 28 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з моменту набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді :