Справа № 22-ц/793/1546/13Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 19,55 Журба С.О.
Доповідач в апеляційній інстанції
Демченко В. А.
29 травня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоДемченка В.А.
суддівБородійчука В.Г. , Василенко Л. І.
при секретаріБражнюк О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_6 до приватного підприємця ОСОБА_7 про захист прав споживачів та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення коштів, -
Позивач ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до приватного підприємця ОСОБА_7 про захист прав споживачів.
Свої вимоги мотивував тим, що 17 листопада 2011 року між ним та ПП ОСОБА_7 досягнуто домовленості про поставку шести дверних блоків: п'ять міжкімнатних дверей кольору білений дуб та вхідні двері кольору темний дуб. До вартості замовлення входило врізання завіс та механізм дверей, доставка, установка дверних коробок та дверних блоків. Загальна вартість замовлення, включаючи установку, піну та доставку складає 15 120 грн.
На підтвердження досягнутої домовленості представником відповідача здійснено всі необхідні заміри за місцем проживання позивача та власноруч відповідачем було складене замовлення від 17.11.2011 року, на виконання умов якого позивачем була внесена попередня оплата в розмірі 50% вартості товару в розмірі 7500 грн., що підтверджується особистим підписом відповідача, виконаним у вказаному замовленні. Відповідно до умов домовленості позивачем було виконано всі зобов'язання та проведено передплату за продукцію. Після виконання зобов'язань покупця, 22 листопада 2011 року позивач особисто передав відповідачу всю оговорену фурнітуру, в свою чергу відповідачем виконано роботу по врізанню завіс та механізмів дверей. Після проведення вказаних робіт відповідач повідомив позивача про проведення монтажних робіт по установці всіх замовлених ним дверей, яке відбудеться 05.12.2011 року.
05.12.2011 року працівники відповідача привезли позивачу дверні блоки з врізаною фурнітурою та завісами. Після їх ретельного огляду було виявлено, що п'ять дверних блоків містять суттєві недоліки, а саме у них був істотно потрісканий шпон, що робить неможливим їх подальше використання за призначенням. В зв'язку з виявленими недоліками дверей позивач відмовився їх отримувати. Представники відповідача погодилися, що двері мають істотні дефекти, що робить їх подальше використання неможливим, однак забрати неякісні двері останні погодилися лише в кількості 3 шт., двоє неякісних дверей категорично відмовились забирати та залишили їх у позивача за місцем проживання.
Крім того, представники відповідача повідомили, що виявлені на дверях недоліки є недоліками заводу виробника, а не їх вина, тому усунути їх вони не мають можливості.
06 грудня 2011 року позивач звернувся до відповідача з проханням забрати двері з коробками, а також просив повернути йому кошти та дверну фурнітуру, яку поставили на неякісні двері, однак відповідач в грубій формі пояснив, що вони не мають наміру виправляти недоліки заводу виробника.
08.02.2012 року позивачем була подана на ім'я відповідача претензія, в якій він вимагав повернення сплачених коштів та моральної шкоди у семиденний строк з моменту отримання даної претензії, однак останнім претензію проігноровано.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань, позивач просив стягнути з відповідача на його користь внесену ним суму попередньої оплати в розмірі 7500 грн. та передбачену положеннями Закону України "Про захист прав споживачів" неустойку в розмірі 6300 грн. Крім того позивач вважає, що через бездіяльність відповідача йому завдано моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 10000 грн.
ОСОБА_7 подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_6 про стягнення коштів.
Свої вимоги мотивував тим, що 17 листопада 2011 року між ОСОБА_6 та ПП ОСОБА_7 досягнуто домовленості про виготовлення шести дверних блоків: п'ять міжкімнатних дверей кольору білений дуб та вхідні двері кольору темний дуб. Вважає, що зобов'язальні відносини між ними мають характер відносин роздрібної купівлі-продажу з умовою про доставку товару покупцеві, та як особливість конкретно даних правовідносин, з умовою встановлення доставленого товару. ОСОБА_7 виготовленням дверних блоків не займається, тому на виконання домовленості придбав їх за договором постачання № 380/1 від 01.08.2011 року, який було укладено між ним та ФОП ОСОБА_8
За видатковою накладною № Рус-000011 від 18.11.2011 року ФОП ОСОБА_8 передала ОСОБА_7 замовлений ним товар на загальну суму 11 085 грн. Після того, як ОСОБА_6 безпідставно відмовився прийняти належний товар, ОСОБА_7 було викликано представників постачальника ФОП ОСОБА_8 - торгова марка "Галерея дверей", за участю яких було складено акт про те, що недоліків, дефектів та фабричного браку після обстеження не виявлено.
В процесі виконання замовлення позивача ним, ОСОБА_7, були понесені витрати на: послуги ФОП ОСОБА_9, послуги щодо збірки шести дверних блоків, вартість яких складала 720 грн.; роботу вантажника при доставці дверних блоків вартістю 100 грн.; придбання піни монтажної вартістю 50 грн. Також, було здійснено виїзд на заміри, вартість яких складає 50 грн., виконана доставка дверних блоків на адресу споживача, що складає 50 грн. Таким чином загальна вартість фактично понесених витрат, пов'язаних із виконанням договору, становить 12055 грн.
В зв'язку з тим, що ОСОБА_6 відмовився до кінця виконати свої зобов'язання, ОСОБА_7 поніс збитки, які полягають у фактично понесених ним витратах, а також була упущена вигода, оскільки ОСОБА_7 не одержав прибутку. Реалізувати двері іншим покупцям ОСОБА_7 не може, оскільки дверні блоки готувались індивідуально для житла ОСОБА_6
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання є обов'язковим до виконання, тому ОСОБА_7 бажає стягнути з ОСОБА_6 різницю між ціною замовлення та оплаченим авансом. Крім того, ОСОБА_7 просить суд зобов'язати ОСОБА_6 прийняти від нього 5 дверних блоків.
В судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача заперечував проти задоволення зустрічного позову, позовні вимоги за первісним позовом підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач та його представник в судовому засіданні суду першої інстанції заперечували проти задоволення первісного позову, підтримали зустрічний позов, просили його задоволити з наведених в ньому підстав.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 квітня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_6 до приватного підприємця ОСОБА_7 про захист прав споживачів відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення коштів задоволено та зобов'язано ОСОБА_6 прийняти від приватного підприємця ОСОБА_7 5 дверних блоків.
Стягнуто з ОСОБА_6 на корись ОСОБА_7 вартість дверних блоків в сумі 7620,00 грн. та понесені судові витрати в сумі 214, 60 грн., а всього 7834,60 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу на рішення, в якій просить рішення суду скасувати, так як вважає його ухваленим із порушенням норм матеріального та процесуального права, ухваливши нове, яким задовольнити його позовні вимоги, а в зустрічному позові ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення коштів відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, ОСОБА_7 та його представника, апелянт по справі, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду в засідання не з'явився не повідомивши про причини неявки, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, судова колегія приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги по наступних підставах.
Розглядаючи спірні правовідносини між сторонами, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу правовідносин і закон, який їх регулює, та ухвалив правильне по суті рішення з дотриманням вимог матеріального і процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Так, за матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_7 є фізичною особою підприємцем, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію ФОП ( а. с. 28 - 29).
17 листопада 2011 року між ОСОБА_6 та ПП ОСОБА_7 досягнуто домовленості про виготовлення шести дверних блоків: п'ять міжкімнатних дверей кольору білений дуб та вхідні двері кольору темний дуб ( а. с. 5).
05.12.2011 року працівники відповідача привезли позивачу дверні блоки з врізаною фурнітурою та завісами. Після їх ретельного огляду було виявлено, що п'ять дверних блоків містять суттєві недоліки, а саме у них був істотно потрісканий шпон, що робить неможливим їх подальше використання за призначенням. В зв'язку з виявленими недоліками дверей позивач відмовився їх отримувати. Представники відповідача погодилися, що двері мають істотні дефекти, що робить їх подальше використання неможливим, однак забрати неякісні двері останні погодилися лише в кількості 3 шт., двоє неякісних дверей категорично відмовились забирати та залишили їх у позивача за місцем проживання.
Крім того, представники відповідача повідомили, що виявлені на дверях недоліки є недоліками заводу виробника, а не їх вина, тому усунути їх вони не мають можливості.
08.02.2012 року позивачем була подана на ім'я відповідача претензія, в якій він вимагав повернення сплачених коштів та моральної шкоди у семиденний строк з моменту отримання даної претензії, однак останнім претензію проігноровано. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань позивач просить стягнути з відповідача на його користь внесену ним суму попередньої оплати в розмірі 7500 грн. та передбачену положеннями Закону України "Про захист прав споживачів" неустойку в розмірі 6300 грн. Крім того позивач вважає, що через бездіяльністю відповідача йому завдано моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 10 000 грн. ( а. с. 7 - 9).
З врахуванням даних обставин, судом першої інстанції вірно зазначено, що відповідно до ст. 704 ЦК України, якщо договір роздрібної купівлі-продажу укладено з умовою про доставку товару покупцеві, продавець зобов'язаний у встановлений договором строк доставити товар за місцем, указаним покупцем, а якщо місце передання товару покупцем не вказане, - за місцем проживання фізичної особи-покупця або місцезнаходженням юридичної особи-покупця.
Таким чином зобов'язальні відносини між сторонами мають характер відносин роздрібної купівлі-продажу з умовою про доставку товару покупцеві.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.1 ст. 689 ЦК України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
У відповідності до положень ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, незалежно від можливості використання товару за призначенням має право вимагати від продавця за своїм вибором:
1) пропорційного зменшення ціни;
2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:
1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;
2) вимагати заміни товару.
Аналогічна норма міститься і в ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів".
Таким чином, право покупця відмовитися від прийняття товару та вимагати повернення сплачених за товар коштів виникає виключно при встановленні наявності істотних недоліків товару в розумінні наведених вище норм. У разі, коли товар є неналежної якості, однак його недоліки не вважаються істотними, право на відмову в отриманні поставленого товару та вимоги повернення коштів (як того вимагає позивач в первісному позові) у нього не виникає.
Також, із матеріалів справи убачається, що за ухвалою суду першої інстанції була призначена та проведена судова товарознавча експертиза, в ході якої досліджувалася якість дверей, що є предметом розгляду справи, і згідно висновку експерта № 6/323 від 18.03.2013 року встановлено, що досліджені двері дійсно мають недоліки, однак вказані недоліки не відносяться до категорії істотних, оскільки не носять масовий характер, можуть бути усунуті на протязі 14 днів і не роблять товар суттєво іншим ( а. с. 97).
Тому колегія суддів погоджується із висновком районного суду, що позивач у зв'язку з недоліками проданого товару мав право на свій вибір або вимагати меншої ціни за нього, або усунення виявлених недоліків чи відшкодування витрат на нього, але не відмовлятися від його прийняття та вимагати повернення сплачених коштів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626).
Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним (стаття 651).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655).
Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору (стаття 656).
Товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором (стаття 675).
Гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу. Гарантійний строк, встановлений договором купівлі-продажу, продовжується на час, протягом якого покупець не міг використовувати товар у зв'язку з обставинами, що залежать від продавця, до усунення їх продавцем. Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого товар не міг використовуватися у зв'язку з виявленими в ньому недоліками, за умови повідомлення про це продавця в порядку, встановленому статтею 688 цього Кодексу. Гарантійний строк на комплектуючий виріб дорівнює гарантійному строку на основний виріб і починає спливати одночасно з ним. У разі заміни товару (комплектуючого виробу) неналежної якості на товар (комплектуючий виріб), що відповідає умовам договору купівлі-продажу, гарантійний строк на нього починає спливати з моменту заміни (стаття 676).
Покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу (стаття 689).
За договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його. Договір роздрібної купівлі-продажу є публічним. До відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця - фізичної особи, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів (стаття 698).
Вимога покупця про безоплатне усунення недоліків товару підлягає задоволенню продавцем або виготовлювачем протягом чотирнадцяти днів або, за домовленістю сторін, в інший строк. За кожний день прострочення продавцем або виготовлювачем усунення недоліків товару продавець сплачує покупцеві неустойку в розмірі одного відсотка вартості товару (стаття 709).
Положеннями Закону України "Про захист прав споживачів" N 1023-XII від 12.05.91 встановлено, що істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: він взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором (пункт 12 статті 1).
У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
Вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред'являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача.
Споживач має право пред'явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до ч. 4 ст. 692 ЦК України, якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.
Частиною 4 ст. 690 ЦК України передбачено, якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Враховуючи той факт, що недоліки проданого товару не мають ознак суттєвих, зважаючи на те, що ОСОБА_6 не звернувся до ОСОБА_7 щодо усунення недоліків замовлених ним дверей або зменшення їх ціни, а відразу ж відмовився їх отримувати та вимагав від ОСОБА_7 повернення сплачених ним коштів, хоча відповідно до законодавства України зобов'язаний був прийняти товар, районний суд прийшов до обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення первісного позову та про обґрунтованість вимог зустрічного позову.
Крім того, згідно з пунктом 5 статті 4 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди відповідно до закону.
Також положеннями статті 16 Закону України "Про захист прав споживачів" встановлено, що шкода, завдана внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відшкодовується відповідно до закону.
У свою чергу відповідно до статті 711 Цивільного кодексу України шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю у зв'язку з придбанням товару неналежної якості, відшкодовується продавцем або виготовлювачем товару відповідно до положень глави 82 цього Кодексу.
Законом України "Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції" N 3390-VI від 19.05.2011, яким внесено зміни в положення пункту 5 статті 4 Закону України "Про захист прав споживачів", що передбачають право споживача на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), визначено термін такої шкоди - це завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров'я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об'єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект.
Отже, законом передбачено право споживача на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), тільки за умови, що така шкода - це завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров'я або смерть у зв'язку з придбанням товару неналежної якості.
Позивачем не надано і матеріали справи не містять жодних доказів про наявність підстав для відшкодування судом моральної шкоди відповідно до закону.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення моральної шкоди не ґрунтуються на вищевикладених вимогах закону, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для їх задоволення.
А тому, суд першої інстанції правильно врахував вищевикладені обставини і відмовив у задоволенні вимог позивача про стягнення моральної шкоди.
Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Посилання апелянта у апеляційній скарзі на те, що рішення суду не відповідає нормам матеріального права, нічим не підтверджено та не наведено підстави, визначені у ст. 309 ЦПК України, які б давали підстави скасувати рішення суду першої інстанції.
За встановлених обставин, доказів наданих сторонами, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає до відхилення, а рішення суду першої інстанції до залишення без зміни.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_6 до приватного підприємця ОСОБА_7 про захист прав споживачів та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення коштів - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення .
Головуючий :
Судді :