Справа № 433/470/13-к
30 травня 2013 р., Троїцький районний суд Луганської області у складі: головуючого по справі - судді Ляшенка М.А., при секретарі - Івановій Н.В., за участю прокурора - Дерябіна С.М., представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2, законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1 - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду смт. Троїцьке Луганської області кримінальне провадження № 12013030590000334 від 18 квітня 2013 року за обвинуваченням:
неповнолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, навчається у 9-А класі Троїцької ЗОШ І-ІІІ ступенів, раніше не судимого,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -
12 квітня 2013 р., приблизно о 20 годині, неповнолітній обвинувачений ОСОБА_1, знаходячись в смт. Троїцьке, Троїцького району Луганської області, маючи намір на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), не поставивши до відома про свій злочинний намір малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, прослідував разом із останнім на вулицю Північну, вищевказаного населеного пункту, де біля будинку № 22, діючи навмисно, з корисливих мотивів, запропонував малолітньому ОСОБА_5, зняти та перенести за своїм місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1, металеву кришку водопровідного (каналізаційного) люку, при цьому ввів останнього в оману, запевнивши, що отримав на зазначені дії відповідний дозвіл господаря.
Продовжуючи свої злочинні дії, неповнолітній обвинувачений ОСОБА_1, 12 квітня 2013 р., близько 20 години, діючи навмисно, з корисливих мотивів, за допомогою малолітнього ОСОБА_5, який достовірно не знав про злочинні дії неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1, шляхом вільного доступу, зняв з колодязя та переніс до свого будинку, металеву кришку водопровідного (каналізаційного) люку, вартістю 195 гривень, яка належала на праві приватної власності потерпілому ОСОБА_6, спричинивши останньому майнову шкоду на вищезазначену суму.
Своїми діями, котрі відобразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), неповнолітній обвинувачений ОСОБА_1, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_1, повністю визнав свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, пояснив, що він вирішив вкрасти у потерпілого ОСОБА_6, каналізаційний люк. Попрохав йому допомогти свого знайомого ОСОБА_5, який не знав, що відбувається крадіжка. Вони зняли люк і покотили його до домівки за місцем свого мешкання. При спробі здати металевий люк на пункт прийому металобрухту, йому повідомили, що дану річ приймати не будуть. Крадіжку він здійснив через те, що йому потрібні були кошти на ремонт мотоцикла. Завдану потерпілому ОСОБА_6, матеріальну шкоду він відшкодував. У скоєному щиро розкаюється та просить суд суворо його не карати.
Законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1, - ОСОБА_3, суду пояснила, що вона є матір'ю обвинуваченого. Після того, як її син вкрав каналізаційний люк, то про це їй стало відомо не одразу, а лише згодом, коли до неї прийшов потерпілий ОСОБА_6, і розповів, що в нього поцупили металевий люк, і він не зазначає, що це зробив саме її син, але якщо їй щось відомо про даний факт, то нехай вони віддадуть його добровільно. Завдані збитки потерпілому відшкодовані повністю.
Потерпілий ОСОБА_6, до судового засідання не з'явився, надав до суду письмову заяву в якій зазначив, що претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має, просить розглянути справу у його відсутність, а обвинуваченому призначити не суворе покарання.
Суд, вислухавши думку прокурора, неповнолітнього обвинуваченого, його захисника, законного представника, приходить до наступного висновку.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. Судом з'ясовано, що неповнолітній обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає. При цьому, суд обмежився допитом неповнолітнього обвинуваченого та його законного представника, дослідив документи, які характеризують неповнолітнього обвинуваченого як особу.
Розгляд провадження провадився відносно неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1, в межах пред'явленого йому обвинувачення.
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1, у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
Як особа, неповнолітній обвинувачений ОСОБА_1, характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, від сусідів та мешканців селища, скарг не надходило, навчається в Троїцькій ЗОШ не в повну силу своїх здібностей, порушує дисципліну, без поважних причин пропускає заняття, до адміністративної відповідальності не притягувався (а.м.к.п. 93-99 т. 1).
Відповідно до ст. 66 КК України, до обставин, які пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття, а також те, що обвинувачений ОСОБА_1, є неповнолітнім.
Обставин, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини справи, думку прокурора, захисника, законного представника, вказані дані про особу неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1, а також те, що неповнолітнім обвинуваченим було повністю відшкодовано завдану потерпілому ОСОБА_6, матеріальну шкоду.
На підставі викладеного, з урахуванням наведених обставин та особи неповнолітнього обвинуваченого, суд вважає, за вчинення вказаного кримінального правопорушення - неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_1, можливо призначити покарання у вигляді позбавлення волі, із застосуванням вимог ст. ст. 75, 104, 76 КК України, з метою виправлення неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_1, без відбуття покарання в місцях позбавлення волі.
Питання про долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
Витрати за проведення товарознавчої експертизи у сумі 250 гривень та витрати за проведення судово - трасологічної експертизи у сумі 195 грн. 60 коп. - підлягають вирішенню за рахунок держави.
Цивільний позов не заявлявся, так як спричинена матеріальна шкода відшкодована у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
Визнати винним неповнолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 104 КК України, звільнити неповнолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, від відбуття основної міри покарання з іспитовим терміном на 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України, покласти на неповнолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки:
- періодично з'являтися на реєстрації до кримінально - виконавчої інспекції;
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи чи навчання.
Речові докази по справі: 28 уламків металевої кришки водопровідного (каналізаційного) люка - повернути потерпілому ОСОБА_6
Витрати за проведення товарознавчої експертизи у сумі 250 гривень та витрати за проведення судово - трасологічної експертизи у сумі 195 грн. 60 коп. вирішити за рахунок держави.
Запобіжний захід відносно неповнолітнього ОСОБА_1., - не обирався.
Вирок суду може бути оскаржений протягом 30 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Луганської області, через Троїцький районний суд Луганської області.
Суддя - М.А. Ляшенко