Справа №784/1894/13 21.05.2013 21.05.2013 21.05.2013
Провадження №22-ц/784/1735/13 Суддя по 1 інстанції - Репушевська О.В.
Категорія 27 Доповідач апеляційного суду - Шолох З.Л.
Рішення
Іменем України
21 травня 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Шолох З.Л.,
суддів - Самчишиної Н.В., Серебрякової Т.В.,
при секретарі судового засідання - Богуславській О.М.,
за участю:
- позивача ОСОБА_2 та його представника - ОСОБА_3,
- представників відповідача - ПАТ «Миколаївобленерго» - Левченко О.В., Гачегова В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго»
на рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 28 березня 2013 року у справі за
позовом
ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
встановила:
27 серпня 2012 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (далі - ПАТ «Миколаївобленерго») про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
В обгрунтування позову вказував, що перебував у трудових відносинах з відповідачем з 2005 року, а з 5 травня 2011 року безпосередньо на посаді контролера енергонагляду ІІІ групи кваліфікації групи енергоінспекції дільниці енергоінспекції № 1 філії Кривоозерського району ПАТ «Миколаївобленерго».
Наказом генерального директора ПАТ «Миколаївобленерго» від 10 серпня 2012 року 1393-к його незаконно було звільнено з роботи з 10 серпня 2012 року по п. 3 ст. 40 КЗпП України, за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Посилаючись на те, що він ніяких порушень не допустив, а його звільнення проведено з порушенням вимог трудового законодавства, позивач просив поновити його на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, стягнути на відшкодування моральної шкоди, спричиненої незаконним звільненням, 3000 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 1000 грн.
Заперечуючи проти позову, представник відповідача посилався на дотримання вимог чинного трудового законодавства при звільненні позивача.
Рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 28 березня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Поновлено позивача на попередній роботі, стягнуто з відповідача на його користь 16 860,23 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначеного без утримання податків та загальнообов'язкових платежів, а також стягнуто на користь позивача 1000 грн. витрат, понесених на правову допомогу. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Відмовлено у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.
В апеляційній скарзі ПАТ «Миколаївобленерго», посилаючись на незаконність та необгрунтованість рішення суду першої інстанції щодо задоволених позовних вимог, просило його скасувати в цій частині та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 й поновлюючи його на роботі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушений порядок звільнення, оскільки перед звільненням позивачу не запропоновано надати письмові пояснення щодо допущених порушень. До того ж, як вважав суд, матеріалами службової перевірки не доведено, що ступінь тяжкості допущених позивачем порушень дає підстави для застосування найтяжчого дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.
Між тим, такі висновки суду не узгоджуються з матеріалами справи та не відповідають вимогам закону.
З підстав передбачених п.3 ст. 40 КЗпП України працівник може бути звільнений з роботи за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до нього раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення і він знову допустив порушення трудової дисципліни.
Згідно зі ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення, як догана або звільнення.
Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
При обранні виду стягнення має враховуватися ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
При цьому відсутність у наказі посилання на вчинення конкретних проступків, що стали приводом для звільнення, сама по собі не є підставою для поновлення на роботі. Суд має з'ясувати фактичні обставини з якими пов'язувалося звільнення.
Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем з 18 січня 2005 року, а безпосередньо з 5 травня 2011 року перебував на посаді контролера енергонагляду ІІІ групи кваліфікації групи енергоінспекції дільниці енергоінспекції № 1 філії Кривоозерського району ПАТ «Миколаївобленерго».
Як передбачено посадовою інструкцією позивача, його основним завданням є виконання доведених планів техніко-економічних показників на закріпленій за ним дільниці, організація та контроль виконання роботи працівниками підряду на його дільниці згідно умов договору підряду, контроль та прийняття заходів для повноти розрахунків споживачами, участь в заходах по зниженню нетехнічних втрат електроенергії та запобіганню її безоблікового використання, виконання робіт згідно заявок споживачів по направленню начальника дільниці тощо.
Зокрема, його посадовими обов'язками передбачено щодня отримувати письмове завдання на проведення робіт по обстеженню існуючих електроустановок споживачів, проведення оперативного обстеження згідно переліку наданих адрес та звітувати про виконану роботу по закінченню робочого часу особисто.
Окрім дотримання інструкції, контролер повинен керуватися Положенням про філію, наказами, вказівками та розпорядженнями керівництва товариства та іншими нормативно-правовими документами (а.с. 68-71).
Із матеріалів справи вбачається, що позивач неналежно виконував свої посадові обов'язки без поважних причин, в зв'язку з чим до нього двічі були застосовані заходи дисциплінарного стягнення, а саме:
- наказом № 246 -д від 29 грудня 2011 року йому оголошено догану за самовільне встановлення лічильника 7 листопада 2011 року у побутового споживача ОСОБА_6 з простроченим терміном держповірки.
- наказом № 104 -д від 13 липня 2012 року оголошено догану за невиконання завдання за 3 липня 2012 року та ненадання звіту про зняття показань приладів обліку у споживачів.
Вищезазначені накази позивач оскаржив в судовому порядку, проте рішенням Кривоозерського районного суду від 21 грудня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 11 лютого 2013 року, відмовлено у задоволенні його позовних вимог про визнання цих наказів незаконними та їх скасування (а.с. 20-21, 33 -37).
Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Наказом № 1393-к від 10 серпня 2012 року позивача звільнено із займаної посади з 10 серпня 2012 року на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, за згодою профспілкового комітету від 10 серпня 2012 року, протокол № 5 (а.с. 83).
В основу систематичності порушень покладено попередні дві догани, винесені позивачеві наказами № 246-д та № 104-д, строк дії яких не сплинув, виходячи із змісту вимог ст. 151 КЗпП України, а також наступні факти неналежного виконання позивачем посадових обов'язків, допущені ним протягом липня 2012 року, викладені в службовій записці директора з економічної безпеки та правової політики Струлецького Ю.А. та підтверджені матеріали проведеної перевірки.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем в період з 17 липня по 2 серпня 2012 року проводилася тематична перевірка діяльності Кривоозерської філії з питань фінансово-господарської діяльності, в тому числі і перевірка організації роботи штатних контролерів, зокрема виконання посадових обов'язків ОСОБА_2
За результатами цієї перевірки директором з економічної безпеки та правової політики Струлецьким Ю.А., відповідно до наданих йому повноважень, складена службова записка про неналежне виконання позивачем своїх посадових обов'язків (а.с. 78).
Зазначене підтверджується матеріалами перевірки, із яких вбачається:
1. Щоденні завдання позивачем виконуються не в повному обсязі, неналежно, звіти надається несвоєчасно та не відповідають дійсності, що є порушенням п. 3.2.4 посадової інструкції.
Так, завдання на 17 липня 2012 року не виконано. Згідно листа - завдання на 17 липня 2012 року та доповідної техніка ГЗЄ ОСОБА_8 від 18 липня 2012 року видано завдання про вручення попереджень « 11» побутовим споживачам, а фактично виконано « 8», а зазначено позивачем - « 9». Контрольний огляд повинен здійснити щодо 8 юридичних осіб, фактично здійснено щодо « 5», а зазначено у звіті « 7». Необхідно було надати юридичним особам акти -вимоги в кількості 5 штук. Фактично виконано « 3», а зазначено « 5» ( а.с. 99-100).
2. При перевірці відомостей за 9, 6, 13, 17 липня 2012 року про вручення попереджень побутовим споживачам виявлено порушення п. 3.2.5.11 посадової інструкції - відсутні підписи споживачів або ж підпис вказаного у відомості споживача виконано невідомою особою, про що свідчать заяви самих споживачів та доповідна заступника директора філії Воробйова Р.П. (а.с. 88,89, 90, 96, 113, 121, 122).
3. В порушення вимог п. 3.2.5.7 посадової інструкції в розрахункові абонентські книжки не вносяться відмітки про обстеження (дата, покази, вид проведеної роботи, підпис), що підтверджено оглядом абонентських книжок, проведеним 20 липня 2012 року у 4-х споживачів по вул. Горького смт. Криве Озеро (а.с. 114 - 117).
4. Виявлені й порушення порядку оформлення позивачем результатів проведення контрольних оглядів, оформлення та видачі документів споживачам - юридичним особам.
Так, згідно Актів № 0002536 від 16 липня 2012 року, № 0002533 від 17 липня 2012 року, № 0002532 від 16 липня 2012 року позивачем неякісно проведено контрольний огляд, не зазначено в актах наявні недоліки, зокрема, невідповідність номіналів автоматичних вимикачів згідно технічних умов, а також не оформлені акти -вимоги про усунення порушення (а.с.109, 105, 111, 112).
Зазначені порушення посадової інструкції позивачем не спростовано.
Стосовно інших порушень, зазначених в службовій записці, колегія приходить до висновку про відсутність достатніх та належних доказів на підтвердження того, що вони допущені безпосередньо з вини позивача. Окрім іншого, в ній зазначені і ті порушення посадових обов'язків, за які на позивача були накладені дисциплінарні стягнення попередніми наказами про винесення йому доган.
За результатами виявлених порушень позивач 20 липня 2012 року надав письмове пояснення на ім'я генерального директора товариства (а.с. 79).
Відповідно до вимог ч.1 ст. 43 КЗпП України, розірвання трудового договору з позивачем проведено за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
Таким чином, позивач двічі протягом року притягувався до дисциплінарної відповідальності і знову без поважних причин допустив порушення своїх посадових обов'язків.
За такого, у відповідача були законні підстави для звільнення позивача по п. 3 ст. 40 КЗпП України. Порушень порядку звільнення не допущено.
В зв'язку з чим рішення районного суду в оскаржуваній частині підлягає скасуванню на підставі п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішення суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди не сторонами оскаржувалося, тому не було предметом апеляційного розгляду.
Керуючись ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» задовольнити.
Рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 28 березня 2013 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також в частині розподілу судових витрат та стягнення витрат на правову допомогу скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішення суду в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий Судді: